Стратегічний аналіз як основа прийняття стратегічних управлінських рішень

ТЕМА 13 МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

План викладу і засвоєння матеріалу:

13.1. Стратегічний аналіз як основа прийняття стратегічних управлінських рішень.

13.2. Переваги стратегічного підходу до управління.

13.3. Процес прийняття стратегічних рішень.

Ключові слова та терміни: стратегічне управління, стратегія, організаційне рішення, компромісне рішення, якість управлінського рішення, фактор часу.

В умовах цивілізованого ринкового середовища, де діють механізми конкуренції і суперництва, в забезпеченні ефективного функціонування організаційних систем вирішальну роль відіграє стадія динамічного розвитку. Саме вона визначає майбутню поведінку організаційних формувань, якісні зміни в інших стадіях розвитку систем. Сьогодні змінюється логічна послідовність дій управління персоналом, діяльність якого спрямовується на перспективу, перспективні елементи ринку, вибір варіантів майбутньої поведінки організаційних систем.

Із зміною стратегічних параметрів виробництва продукції і надання послуг обов’язково змінюються параметри майбутньої поведінки організаційної системи та всіх її складових. Крім головної стратегії, формуються стратегії управління, маркетингу, фінансів, розвитку робочої сили, загально- і внутрішньосистемної комунікації, відносин власності тощо. Ця збалансована єдність елементів і стратегій забезпечує стабільність функціонування організаційної системи у зовнішньому конкурентному середовищі.

Враховуючи це, стратегія, як форма прояву управлінської діяльності, має об’єктивний функціональний характер. Вона безпосередньо пов’язана із загальною внутрішньосистемною ситуацією та об’єктом управлінського впливу.

В процесі управління діяльністю підприємства важливу роль відіграють фахівці, здатні приймати оптимальні рішення, які пов’язані з майбутнім функціонуванням підприємств, узгоджувати поточну діяльність із стратегічними цілями, забезпечувати адаптацію стану підприємства до змінного зовнішнього середовища шляхом формування та реалізації ефективних стратегій діяльності.

Необхідність у використанні стратегічного управління, як одного з найбільш ефективних і прогресивних засобів управління підприємством, зумовлюється постійним розвитком ринкових відносин, зрушеннями в економіці країни, зростаючою конкуренцією на ринку.

Слово «стратегія» запозичене з військової термінології, і означає воно приблизний військовий план, що ґрунтується на ключових завданнях. У плані визначається, якими методами можна досягати поставлених завдань.

В Україні теорія і практика стратегічного управління ще не зайняли належного рівня. Вітчизняним підприємствам важко застосувати стратегічне управління через складні умови господарювання, брак коштів для впровадження інноваційних процесів, недосконалу конкурентну боротьбу. Разом з тим, є перші досягнення з успішного впровадження стратегічного управління на таких українських підприємствах, як «Мотор-Січ», «Дарниця», «Світоч» тощо. Вони мають чітко визначену місію, концепцію, цілі, культуру, творчий підхід до вирішення проблем, «агресивність» у конкурентній боротьбі.

Тільки чітко уявляючи місце свого підприємства на ринку, враховуючи його особливості, менеджер може вирішити такі життєво важливі питання: яким бізнесом займатись, що необхідно зробити сьогодні для успіху завтра і яким чином цього добиватися, які перспективи у фірмі, які перспективи має підприємство, які є можливості і як ними скористатися? Ефективне управління вимагає від керівників аналітичного, стратегічного мислення, вміння завчасно передбачити результати прийнятих стратегічних рішень.

Існує тісний зв’язок між минулим, сучасним і майбутнім станом ефективності діяльності підприємства - станом, що характеризує рівень отримуваного кінцевого результату і створених протягом певного періоду можливостей розвитку і можливостей занепаду. Сучасним менеджерам доводиться ретельно аналізувати зовнішнє середовище для своєчасного внесення змін до обраної політики розвитку. Вони повинні добре знати особливості діяльності свого підприємства, його сильні та слабкі сторони, щоб передбачити, які зміни можуть принести успіх. Іншими словами, стратегічне управління є основою, сучасною парадигмою для управління всім підприємством.

Стратегія управління. Стратегічне управління - це система нових прийомів, інструментів філософії в управлінській діяльності, яка зорієнтована на загальносистемний інтерес, основою якої є стратегічне планування, яке охоплює зовнішнє і внутрішньосистемне середовище.

Стратегією також називають детальний комплексний план, призначений для здійснення місії організації і досягнення її мети.

Стратегії поділяють на загальні та специфічні. Перші охоплюють генеральні, ключові напрями розвитку організаційної системи, вони визначають генеральну лінію майбутньої поведінки підприємства з урахуванням змін зовнішнього середовища. Це досягається в умовах сегментації ринку, різних видів стратегічних зон господарювання (базових і диверсифікованих). Специфічні стратегії охоплюють напрями розвитку підсистем організаційної системи. Вони забезпечують реалізацію загальної стратегії підприємства.

Дата добавления: 2014-01-04