Робочий план рахунків та його використання в обліковій політиці

План рахунків бухгалтерського обліку є систематизованим переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку.

При розробці робочого плану рахунків за основу беруть "План рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій" (далі - План рахунків).

Основним документом, який регламентує порядок використання Плану рахунків, є Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Ці документи затверджені одним наказом МФ України від 30.11.99 р. №291, який зареєстрований у Мінюсті 21.12. 99 р. за №892/4185.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в цей час діють такі Плани рахунків:

• План рахунку бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30. 11.1999р. №291.

• План рахунків бюджетних організацій, затверджений Головним управлінням Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 10.12.1999р. № 114.

• План рахунків банківських установ, затверджений постановою Правління Національного банку України від 21 листопада 1997 р. № 388.

• План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підприємництва, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 р. № 186.

Сільськогосподарські підприємства використовують План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30. 11.1999 р. № 291 або План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підприємництва, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001р. №186.

З типового плану рахунків вилучаються синтетичні рахунки та субрахунки не властиві сільськогосподарським підприємствам, наприклад: 116 — предмети прокату; 24 — брак у виробництві: 25—напівфабрикати; 49—страхові резерви; 76 — страхові платежі, та інші.

Включаючи рахунки до робочого плану рахунків, бухгалтер керується практичними потребами підприємства.

Підприємства не мають права вводити до робочого плану рахунків нові синтетичні рахунки та змінювати визначену наказом № 291 від 30.11.1999 р. нумерацію субрахунків.

Кожен господарський суб’єкт, виходячи із своїх потреб, розробляє власний робочий план рахунків, який відображає специфіку галузі, виду діяльності, зміст аналітичного обліку і характеристику форми обліку, яка застосовується. Робочий план рахунків бухгалтерського обліку містить синтетичні рахунки та субрахунки до них, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності і повноти обліку та звітності.

В ньому може бути використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення господарської діяльності. Розроблений підприємством робочий план рахунків повинен відповідати таким вимогам:

· бути гнучким; відповідати національним принципам і стандартам обліку; повністю задовольняти потреби внутрішніх та зовнішніх користувачів;

· бути зручним у користуванні;

· сприяти здійсненню контролю за фінансовою, інвестиційною та операційною діяльністю підприємства шляхом створення дієвої системи контролю.

При складанні робочого плану рахунків головне - щоб його структура була спрямована на забезпечення необхідною інформацією відповідних користувачів при складанні фінансової та іншої звітності підприємства (як зовнішньої, так і внутрішньої).

Необхідно максимально забезпечувати потрібною фінансово-економічною інформацією управлінські структури підприємства, гарантувати прозорість фінансового обліку та фінансової звітності, сприяти збереженню комерційної таємниці.

Досягти такого триєдиного завдання можна шляхом поділу бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський, що і передбачено Законом про бухгалтерський облік.

Обов’язковими для всіх суб’єктів підприємства є рахунки від 0-го до 7-го класу.

Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" ведуться всіма підприємствами, крім суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, із відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 "Витрати за елементами".

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат із використанням тільки рахунків класу 8 "Витрати за елементами" або в порядку, наведеному в попередньому абзаці.

Дата добавления: 2014-01-04