Модель характеристики зрілості процесу розробки програмного забезпечення

Вчені досить тривалий час досліджують особливості процесу розробки програмного забезпечення. Перші серйозні роботи з цього питання виникли в 1960-1970-х роках.

Найбільш вагомі внески становлять дослідження, проведені фахівцями Інституту розробки програмного забезпечення (Software Engineering Institute, SEI), що є структурною одиницею Університету Карнегі-Меллона, розташованого у США. Інститут працює у сфері дослідження питань менеджменту процесу розробки програмного забезпечення, вивчає технічні аспекти розробки програмного забезпечення та його готовність до подальшого розвитку. Інститут вперше у 1991 р. запропонував Модель характеристики зрілості процесу розробки програмного забезпечення (Software Capability Maturity Model, CMM), яка набула загального визнання. Дана модель базується переважно на питаннях, що визначають процес розробки програмного забезпечення, а головна мета основаних на ній досліджень – побудова якісного програмного забезпечення з мінімальними затратами в прийнятні строки. Незважаючи на те, що вирішення вказаного завдання під час розробки програмних проектів є основним, існує значна кількість інших питань, що не враховані даною моделлю, проте потребують свого вирішення: питання, пов’язані з існуванням фірми у ринковому середовищі, питання з менеджменту персоналу (особливо такі, як його добір та підвищення професійного рівня), питання, що пов’язані з організацією тісної взаємодії з клієнтами й замовниками та ін.

В Європі аналогом SEI CMM виступають стандарти серії ISO-9000 по відношенню до процесів розробки програмного забезпечення.

Розглянемо характеристику рівня розвитку компанії та організації її діяльності з точки зору класифікації компаній залежно від зрілості процесу розробки програмного забезпечення, що проводиться у відповідності з Моделлю характеристики зрілості процесу розробки програмного забезпечення SEI CMM.

Для замовника управлінської інформаційної системи дуже важливо передбачити ризики, що можуть виникнути в процесі її створення. Модель SEI CMM дозволяє оцінити один з найбільш розповсюджених видів ризику – ризик невиконання проекту із-за вини виконавця.

Справа в тім, що практичні дослідження виконання значної кількості програмних проектів, проведені SEI, дозволили виявити надзвичайно важливу тенденцію – успіх чи провал проекту залежить, насамперед, від способу організації праці його виконавця. Під "способом організації праці" розуміється рівень зрілості виконавця, тобто набір певних характеристик, що визначають його здатність якісно, своєчасно і без порушень бюджетних обмежень виконувати проекти, причому передбачається, що фірма досягає певного рівня цих характеристик еволюційно (табл. 6.1).

Для замовника інформаційної системи достатньо оцінити рівень зрілості компанії-виконавця, щоб передбачити з високою достовірністю результат проекту.

Описова характеристика рівнів зрілості процесу розробки програмного забезпечення відповідно до моделі SEI СММ

Номер та назва рівня	Характеристика рівня
1. Початковий	Бізнес компанії має неструктурований та інноваційний характер. Успіх, якщо його вдається досягнути, залежить лише від ділових якостей лідера та членів команди. Головні інформаційні зв’язки сконцентровані на керівництві та носять спонтанний характер. Планування не є ефективним. Процес розробки непрозорий та орієнтований на невдачу. Звільнення окремого співробітника ставить рід загрозу виконання всього проекту.
2. Повторюваний	Характерними рисами виступають жорстке управління, оперативне планування та контроль, що стають доступними через досвід, який був набутий при реалізації попередніх проектів. Проте інформаційні зв’язки не є формалізованими, а прозорості процесу розробки також не вдається досягнути. Компанія здатна передбачити та протистояти певним невдачам. Організаційна структура може бути будь-якою, проте найбільшого поширення набули функціональна та дивізіонна. Розпочинає формуватися організаційна культура.
3. Визначений	Процес розробки програмного забезпечення на всіх стадіях є документованим. Формалізованими є розробка програмного забезпечення та управління даним процесом. Процеси виконання окремих робіт стають прозорими, звільнення окремих співробітників не загрожує успіху проекту. Розпочинається процес управління внутрішньо фірмовими знаннями, що дає підстави для набуття компанією певних конкурентних переваг.
4. Керований	Формуються принципи внутрішнього контролю та стандартизації. Налагоджується розвинена взаємодія з зовнішнім середовищем, особливо з постачальниками, від яких вимагається сумлінне та бездоганне виконання обов’язків. Обов’язковою умовою виступає наявність постійних надійних клієнтів. Планування носить довгостроковий характер. Характерна особливість – упровадження кількісних методів в управління процесом, що дає підстави для введення наукових методів прийняття рішень. Стратегічні та оперативні плани тісно взаємопов’язані. Компанія здатна заздалегідь передбачити можливі проблеми та уникнути їх.
5. Оптимізуючий	На цьому рівні компанія сфокусована на постійному поліпшенні процесу. За допомогою кількісних методів проводиться управління всіма процесами, що пов’язані з основною діяльністю. Процес розробки програмного забезпечення здатен уникати можливих дефектів у кінцевому продукту. Характерна особливість – постійне вдосконалення, як за рахунок внутрішніх ресурсів, так і зовнішніх, наприклад, нових технологій.

Під час використання моделі SEI СММ, в якості виконавця проекту не обов’язково розглядати лише зовнішню компанію, використовувати дану модель можна і по відношенню до проектів, що мають виконуватися власними силами, а виконавцем у даному разі буде виступати відділ компанії, якому доручена реалізація проекту.

В даному разі модель можна використовувати не лише для оцінки ризиків виконання кожного конкретного проекту, а й для того, щоб визначити головні завдання і напрямки розвитку відділу для підвищення рівня його зрілості.

Залежність цілей виконавця проекту та його пріоритетних завдань від рівня зрілості процесу розробки програмного забезпечення подано в табл. 6.2.

Залежність цілей компанії та її пріоритетних завдань від рівня зрілості процесу розробки програмного забезпечення

Номер та назва рівня	Фокус компанії	Ключові процеси
1. Початковий	Компетентні особи та співробітники, що докладають надзвичайні зусилля
2. Повторюваний	Базовий менеджмент проекту	Перехід до підтримки Визначення цінності Спостереження та нагляд за виконанням контракту Проектний менеджмент Розробка та управління вимогами Ведення проекту Планування розробки програмного забезпечення
3. Визначений	Стандартизація процесу	Тренувальна програма Управління ризиками Управління виконанням контракту Управління виконанням проекту Визначення та підтримка процесу
4. Кількісний	Кількісний менеджмент	Кількісні методи управління процесом Кількісний менеджмент досягнень
5. Оптимізуючий	Постійне поліпшення процесу	Менеджмент упровадження інновацій Постійне поліпшення процесу

Відповідно до табл. 6.2 можна стверджувати, що від того, якого рівня зрілості досягла компанія, залежить значною мірою її нинішній фокус та ключові процеси, що, у свою чергу, дозволяє зробити висновок про надзвичайну важливість ефективного менеджменту у процесі управління процесом розробки програмного забезпечення як одного з найбільш впливових факторів, що визначають кінцевий результат.

Під час виконання проектів з розробки програмного забезпечення питання менеджменту персоналу є надзвичайно важливим, адже для високотехнологічної індустрії найбільшою конкурентною перевагою є саме кадровий потенціал.

Цікаво, що найприбутковіша компанія-розробник програмного забезпечення – американська корпорація Microsoft – має можливість залучати найдорожчих працівників, якою вона активно користується. Проте, щодо продуктивності високооплачуваних фахівців, то точаться найгостріші суперечки – талановиті особистості здатні виступати продуктивними генераторами ідей, але не завжди можуть працювати у команді. Саме це й підтверджує практика Microsoft. Незважаючи на те, що на корпорацію працює найбільша кількість відомих технічних фахівців, якість її продуктів не бездоганна, а перемоги у конкурентній боротьбі вона досить часто досягає не за рахунок технологічної переваги, а за рахунок інших методів, які можна віднести до сумнівних.

Найбільшою проблемою, що постає перед менеджментом персоналу софтверних компаній, є проблема, пов’язана зі складністю формалізації методів програмування та впровадження кількісних методів, що могли б однозначно визначити обсяг робіт, які підлягають виконанню, а також методів контролю, що могли б надати інформацію про стан виконання робіт і стати основою до планування й прогнозування.

Навіть найрозвиненіші компанії, що відповідають п’ятому рівню у відповідності з моделлю SEI СММ, не мають універсального інструментального арсеналу, що здатен кількісними методами оцінити будь-який проект з розробки програмного забезпечення за такими критеріями, як складність, потреба в людських та матеріальних ресурсах для його виконання.

Саме наявність таких проблем змушує SEI займатися розробкою нових версій моделі СММ, а також приділяти більше уваги кадровим питанням у контексті даної проблеми.

Зокрема SEI в 1995 р. розробив модель, що базується на СММ, проте сфокусована на кадрових питаннях – People Capability Maturity Model (P-CMM).

Дана модель розглядає людський фактор у розробці програмного забезпечення та його взаємозалежність і взаємопов’язаність із загальною характеристикою рівня зрілості процесу розробки програмного забезпечення.

Залежність рівня зрілості менеджменту персоналу у відповідності з Р-СММ наведена у табл. 6.3.

Залежність зрілості менеджменту персоналу від рівня зрілості процесу розробки програмного забезпечення

Номер та назва рівня	Характеристика менеджменту персоналу
1. Початковий	Систематичні методи відсутні
2. Повторюваний	Запровадження базового кадрового менеджменту. Робота над організацією процесу добору кадрів, налагодженням комунікацій, спроби управління продуктивністю, забезпечення компенсаційного пакета та навчання персоналу
3. Визначений	Підпорядкування менеджменту персоналу цілям організації, аналіз та оцінка знань і вмінь персоналу, планування потреб персоналу, розвиток компетенції, планування кар’єри, формування стійкої організаційної культури
4. Керований	Упровадження та розвиток кількісних методів управління персоналом, фокус на організації ефективної взаємодії в групах.
5. Оптимізуючий	Постійне підвищення рівня компетенції та розвиток персоналу як в організації в цілому, так і кожної особистості окремо, навчання персоналу та впровадження інноваційних технологій.

У цілому, існує значна кількість досліджень, що сфокусовані на аспектах мотивації персоналу розробників інформаційних систем та ефективного управління ним. Відомі спроби представити програмування як мистецтво чи, навпаки, як просте ремесло. Однак практично всі фахівці в даній галузі погоджуються, що розробка інформаційної системи вимагає певних якісних характеристик робочої сили виконавця проекту.

• наявність чіткого алгоритмічного мислення, знання сучасного інструментарію з розробки програмного забезпечення, здатність чітко уявляти проблеми та можливості уявити послідовність взаємопов’язаних дій, що приводять до її розв’язання;

• здатність до роботи в команді, комунікабельність, ініціативність, здатність захистити свою точку зору, а також уміння визнати свою неправоту та погодитися з думкою інших;

• упевненість у власних силах і здатність не розгублюватися перед неочікуваними труднощами, що можуть виникнути під час реалізації складних проектів, уміння тверезо оцінити власні можливості, не переоцінити, чи недооцінити їх;

• здатність до самовдосконалення та бажання розвиватися інтелектуально, схильність до вивчення нових методів організації роботи та вміння не зупинятися на досягнутому;

• творчій підхід до вирішення завдань, уміння ефективно використовувати набутий досвід, будувати такі елементи системи, що здатні до вдосконалення в майбутньому, здатність до абстрактного мислення та досконале знання об’єктно-орієнтованих методів проектування програмного забезпечення;

• бажання виконувати свою роботу, наявність внутрішніх мотиваторів.