Елімінування

Балансовий метод

Моделювання

Для вивчення складних явищ застосовують метод моделювання, за яким будують зменшені предмети або умовні подоби (образи), що замінюють у нашій уяві дійсні предмети або явища.

Моделі можуть бути матеріальними (фізичними) та абстрактними. Серед останніх слід розрізняти описові (словесні), графічні та математичні. За допомогою моделей досліджують сутність предметів і явищ найбільш простим, а подекуди і найбільш дешевим способом. Моделі дають змогу зосередити увагу дослідників на найсут­тєвіших характеристиках предметів або явищ, сприяють швидкому накопиченню необхідних знань за різних умов роботи. Моделювання добре поєднується з іншими методами і технічними прийомами.

Цей метод уперше набув поширення як науковий у бухгалтерському обліку. Потім його поступово стали застосовувати і в
інших науках. Так, у СРСР балансовий метод був головним у плануванні.

Використання балансового методу ґрунтується на обмеженості, кінцевості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв’язках між окремими елементами сукупності, які при цьому виникають.

У процесі аналізу в курсі вивчають баланс товарної продукції, усілякі баланси окремих відхилень, узгодженість дії факторів. Проте особливо часто застосовують сальдовий метод як різновид балансового методу. За цим методом можна визначити величину останнього фактора, якщо вже відомі сумарний вплив усіх інших (крім нього) факторів і загальна зміна результативного показника. Сальдовий метод доречно використовувати там, де прямий розрахунок впливу будь-якого фактора є технічно складним або не зручним з інших міркувань (занадто трудомісткий тощо).

Проте слід дуже обережно користуватися цим методом, оскільки будь-який прорахунок на попередніх етапах автоматично призводить до помилки на останній стадії розрахунку. До речі, ця помилка має системний характер і зберігає загальний баланс показників або факторів.

Якщо на аналізований показник впливають кілька факторів, потрібно встановити роздільний вплив кожного з них. Для цього застосовують спеціальний метод — елімінування (від латинського слова eliminare — виключати, усувати). Суть цього методу полягає у тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. У практиці економічного аналізу застосовують кілька способів елімінування.

Ланцюгові підстановки. З метою визначення факторів будують таблицю, в якій зліва направо зазначаються всі необхідні фактори, починаючи з кількісних і закінчуючи якісним. Потім наводиться «добуток факторів», або результативний показник, і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів. У перший рядок таблиці (нульова підстановка) записують планові, або базові, показники. Для розрахунку впливу першого фактора проводять заміну його з планової (базової) величини на фактичну, а інші дані залишають незмінними. Різниця між одержаним розрахунковим показником (Д₁) і плановим (базовим) становить величину першого фактора (Д₁ — Д_п). Для розрахунку другого фактора його величину у другій підстановці також замінюють на фактичну (перший фактор тут і далі залишається також на фактичному рівні), а величину впливу аналізованого фактора, визначають як різницю між другим і першим розрахунковими показниками (Д₂ — Д₁). Така процедура заміщення величини вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, поки в останньому рядку не будуть всі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їхня величина впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахункових добутків факторів.

Такий процес розрахунку чотирьох факторів наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

СХЕМА ВИЯВЛЕННЯ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ
СПОСОБОМ ЛАНЦЮГОВИХ ПІДСТАНОВОК

Номер підстановки та назва фактора	Фактори, які впливають на показник	Добуток факторів	Величина впливу фактора
1-й	2-й	3-й	4-й
Нульова підстановка	П	П	П	П	ДП	—
Перша підстановка, перший фактор	Ф	П	П	П	Д1	Д1 – ДП
Друга підстановка, другий фактор	Ф	Ф	П	П	Д2	Д2 – Д1
Третя підстановка, третій фактор	Ф	Ф	Ф	П	Д3	Д3 – Д2
Четверта підстановка, четвертий фактор	Ф	Ф	Ф	Ф	ДФ	ДФ – Д3

Примітки:

1. Умовні позначення: П — планове значення; Ф — фактичне значення.

2. 1-й, 2-й, 3-й — кількісні фактори, 4-й (останній) — якісний фактор.

Отже, за умови дії чотирьох факторів здійснюється чотири підстановки (не враховуючи нульову), величина кожного фактора визначається як різниця нового розрахункового показника та попереднього.

Розглянемо методику розрахунків на прикладі аналізу використання трудових ресурсів за даними промислового підприємства (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Дата добавления: 2014-01-04