Організаційні форми побудови бухгалтерського обліку. Для обліку та реєстрації господарських операцій підприємства застосовують різноманітні за формою, змістом

Для обліку та реєстрації господарських операцій підприємства застосовують різноманітні за формою, змістом, способами відображення і нагромадження інформації облікові реєстри. Склад облікових реєстрів, що їх ведуть на конкретному підприємстві, залежить від прийнятої на підприємстві форми бухгалтерського обліку.

Форма бухгалтерського обліку - це система взаємопов'язаних облікових реєстрів (хронологічних і систематичних) із певною методикою відображення у них господарських операцій у певній послідовності.

Підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Уперше форму бухгалтерського обліку, яку застосовували в торгівлі та дрібному товаровиробництві, описав у 1494 р. італійський вчений-математик Лука Пачолі у своїй праці „Трактат про рахунки і записи". Ця форма складалася із взаємопов'язаних облікових реєстрів: пам'ятної книги, журналу і Головної книги. У пам'ятну книгу власник або довірена особа записували господарські операції у момент їх здійснення. Ці записи заміняли ведення первинних документів. З пам'ятної книги господарські операції записували в журнал за хронологічним порядком із відміткою кореспондуючих рахунків. Щоденно з журналу господарські операції записували в Головну книгу за аналітичними рахунками. На підставі Головної книги періодично, як звичайно, раз на рік складали баланс.

Розвиток торгівлі і промисловості зумовив необхідність удосконалення чинної форми обліку. У 1688 р. Ф.Чараті описав „Нову італійську форму обліку", яка відрізнялася від давньоіталійської тим, що в ній застосовували первинні документи та відокремлене ведення синтетичного й аналітичного обліку. Кожну документально оформлену господарську операцію реєстрували за хронологічним порядком у журналі з відзначенням кореспондуючих синтетичних рахунків (а не аналітичних, як у давньоіталійській формі). Після реєстрації у журналі господарські операції заносили в Головну книгу за синтетичними рахунками, одночасно вели допоміжні книги за аналітичними рахунками. Щомісячно складали обігові відомості за синтетичними й аналітичними рахунками, дані яких звіряли.

Далі досконалішою формою стала німецька форма обліку, описана в 1774 році Фрідріхом ГельвіГом. Особливість цієї форми полягала в тому, що в окремий реєстр була виділена касова книга, а в Головну книгу записували підсумки однорідних реєстрацій із журналу реєстрації господарських операцій.

В економічній літературі окремо виділено французьку форму обліку. При цій формі для реєстрації господарських операцій використовували декілька журналів, тому цю форму називають ще багатожурнальною. Застосування цієї форми обліку дало можливість розподілити працю облікових працівників.

У 1797 році Е. Дегранж описав журнал - головну форму обліку, при якій хронологічні й систематичні записи робили в журналі - Головній книзі, яка виконувала функції журналу й обігових відомостей.

Враховуючи чинне законодавство та специфіку окремих суб’єктів господарювання, можна виділити такі форми обліку:

1) меморіально-ордерна;

2) журнально-ордерна.

Форми бухгалтерського обліку відрізняються між собою кількістю облікових реєстрів, їх призначенням, змістом, формою та зовнішнім виглядом, послідовністю і способами записів в облікові реєстри, видами взаємозв'язків між реєстрами синтетичного й аналітичного обліку.

Підприємство протягом звітного періоду має дотримуватись прийнятої форми обліку. Про можливу зміну прийнятої форми бухгалтерського обліку в наступному обліковому періоді необхідно вказати в примітках до річної фінансової звітності підприємства.

Суть меморіально-ордерної форми полягає у тому, що на підставі перевірених і згрупованих за певною ознакою первинних документів складають меморіальні ордери, в яких вказують кореспонденцію рахунків за здійсненою господарською операцією та її суму. Меморіальні ордери складають як на один документ, так і на групу однорідних первинних документів.

Після складання меморіальні ордери реєструють за хронологічним порядком у реєстраційному журналі. Реєстраційний журнал призначений для забезпечення контролю за збереженням документів і перевірки повноти відображення господарських операцій на синтетичних рахунках.

Після реєстрування меморіальних ордерів у реєстраційному журналі їх використовують для здійснення записів на синтетичних рахунках у Головній книзі.

Меморіально-ордерна форма обліку має свої переваги і недоліки.

Переваги меморіально-ордерної форми обліку полягають у:

· її відносній простоті і гнучкості;

· можливості застосування до різних типів підприємств;

· посиленні контрольної функції обліку через звірення у кінці місяця даних синтетичного й аналітичного обліків.

Суттєвими недоліками меморіально-ордерної форми обліку є:

· необхідність виписування великої кількості меморіальних ордерів;

· запису одних і тих самих даних у двох облікових реєстрах;

· недостатність пристосування до потреб аналізу та контролю;

· необхідність виконання великої кількості робіт у кінці місяця;

· слабке пристосування реєстрів до складання звітності. Меморіально-ордерну форму обліку застосовують на невеликих бюджетних підприємствах і в кредитних установах.

Суть журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку полягає у тому, що на підставі згрупованих даних первинних документів усі господарські операції реєструють у відповідних відомостях і журналах-ордерах. Записи в журнали-ордери й відомості роблять щоденно або в міру надходження первинних документів. Щомісячно журнали-ордери закривають і їх підсумки переносять у Головну книгу, яку відкривають на рік.

У більшості журналів-ордерів поєднано синтетичний і аналітичний обліки інформації про наявність, стан і використання господарських засобів та джерел їх формування. Аналітичний облік ведуть до тих синтетичних рахунків, в яких є значна кількість об'єктів обліку.

Характерною особливістю журналів-ордерів є те, що в них записують суми, які відповідають кредитовому обороту по відповідному рахунку. У відомостях записують суми дебетових оборотів по рахунках.

Основними перевагами журнально-ордерної форми обліку є:

· поєднання аналітичного і синтетичного обліку в єдиних реєстрах;

· забезпечення своєчасного і рівномірного відображення господарських операцій у реєстрах протягом звітного періоду;

· забезпечення розподілу облікових робіт;

· скорочення кількості облікових реєстрів;

· забезпечення аналізу господарської діяльності підприємства.

Основні недоліки журнально-ордерної форми обліку такі:

· побудова журналів ордерів не відображає нових форм організації обліку;

· склад аналітичних даних не відповідає сучасному рівневі потреб в інформаційному забезпеченні управління підприємством.

Створення і впровадження у практику ведення бухгалтерського обліку електронно-обчислювальної і комп'ютерної техніки дозволяє умовно виділяти ще одну форму бухгалтерського обліку – комп'ютерну. Але окремо виділяти таку форму не доцільно, оскільки це є лише спосіб ведення бухгалтерського обліку і базується на використанні принципів меморіально-ордерної або журнально-ордерної форми.

При такому способі ведення обліку збирання, передавання, систематизація та оброблення бухгалтерської інформації здійснюються автоматизовано з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення. Його суть полягає у тому, що дані про здійснені на підприємстві господарські операції з паперових носіїв первинної облікової інформації записують на машинні носії (магнітні стрічки, магнітні диски тощо). На підставі введених даних автоматично робиться групування дебетових і кредитових оборотів за синтетичними й аналітичними рахунками, визначають сальдо, формують обігові відомості і звітність, роздруковують різні первинні документи. Вихідну інформацію подають у вигляді друкованих реєстрів (машинограм) за окремими рахунками бухгалтерського обліку та відеограм.

В Україні використовують значну кількість програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку, найпопулярнішими з яких є "ПАРУС", "1С - Бухгалтерія -Проф. для Windows", "1С Підприємство", "БЕСТ", "РіпЕхрегt", "Фінанси без проблем", "Lady Fіn" тощо.

Автоматизація облікового процесу дає можливість підвищити оперативність і точність облікових даних, необхідних для управління підприємством.

Дата добавления: 2014-01-04