Поняття вартості та її модифікації

ЦІЛІ ОЦІНЮВАННЯ

1. Оцінка вартості майна застосовується при:

a) продажу певної частки нерухомості;

b) отриманні кредиту під заставу частини нерухомості;

c) страхуванні нерухомого майна і визначенні у зв’язку з цим його вартості;

d) передачі нерухомості в оренду;

e) оформленні частини нерухомості в якості вкладу в статутний фонд підприємства, що створюється;

f) оцінці нерухомого майна, як окремого етапу в загальній оцінці вартості підприємства;

g) прийнятті внутрішньогосподарських управлінських рішень за критерієм вартості підприємства.

2. Оцінка вартості машин і обладнання проводиться в таких випадках:

a) продаж деяких одиниць обладнання;

b) оформлення застави;

c) страхування рухомого майна;

d) передача машин, обладнання в оренду;

e) організація лізингу машин, обладнання;

f) визначення амортизаційних відрахувань;

g) оформлення машин і обладнання в якості вкладу в статутний фонд іншого підприємства;

h) при реалізації інвестиційного проекту.

3. Оцінка вартості гудвілу проводиться при:

a) передачі або продаж гудвілу іншому підприємству;

b) наданні франшизи іншим компаньйонам;

c) встановленні збитку, який було завдано діловій репутації підприємства незаконними діями з боку інших підприємств;

d) використанні гудвілу в якості вкладу в статутний капітал;

e) при визначенні вартості всіх нематеріальних активів для оцінки вартості підприємства.

Вартість — це грошовий еквівалент, який покупець готовий обміняти на будь-який предмет або об’єкт. Незважаючи на явну схожість, у теорії оцінки поняття вартості, витрат і ціни прийнято відрізняти.

Вартість — це міра того, скільки гіпотетичний покупець готовий заплатити за оцінювану вартість.

Витрати — це міра затрат, необхідних для того, щоб створити об’єкт, подібний до оцінюваного. Витрати впливають на ринкову вартість, але однозначно її не визначають. Дорогий об’єкт може мати низьку корисність і відповідно — невисоку вартість.

Ціна — це історичний факт, який відображає витрати на покупку подібних об’єктів у минулих угодах, а також теперішній факт відображення ціни запиту продавця. Ціни минулих угод і ціни продавця не обов’язково являють собою обґрунтовану міру вартості на дату оцінки.

Вартість поділяється на дві широкі категорії: вартість в обміні та вар­тість у користуванні.

Вартість в обміні — це ціна, яка переважає на вільному, відкритому конкурентному ринку. Вона визначається на основі рівноваги між реальними економічними факторами, тому її називають об’єктивною вартістю. Найбільш поширеною формою об’єктивної вартості є ринкова вартість. Також до цієї модифікації належать: ліквідаційна, страхова, заставна, орендна вартість.

Вартість у користуванні — це міра цінності власності окремого користувача або групи користувачів, що є складовою діючого підприємства без урахування найбільш ефективного її використання і величини грошового еквівалента від можливого продажу. Оскільки вартість власності в користуванні задовольняє потреби конкретного користувача, то її часто називають суб’єктивною вартістю. Різновидами споживчої вартості є інвестиційна, балансова, податкова, заміщення, відтворення, митна, скрапова, утилізаційна, залишкова та інші вартості.

Дата добавления: 2014-01-04