КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Суб’єкти конституційно – правових відносин - це особи, організації тощо, які згідно приписів конституційно – правових норм є носіями суб’єктивних юридичних прав і обов’язківСуб’єкти конституційно – правових відносин. Структура конституційно – правових відносин передбачає чотири необхідні елементи: суб’єкти; об’єкт;суб’єктивні права; юридичні обов’язки. Під суб’єктами конституційно – правових відносин розуміють їх учасників, які виступають як сторони. Суб’єктами конституційного права особи, організації можуть стати за умови їх правосуб’єктності, що включає правоздатність і дієздатність. Правоздатність – це обумовлена конституційно – правовою нормою здатність суб’єкта конституційно – правового відношення мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Дієздатність - це обумовлена конституційно – правовою нормою здатність суб’єкта конституційно – правового відношення своїми діями набувати і здійснювати суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Суб’єктами конституційно – правових відносин можуть бути: · Фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства); · Спільноти(колективи) людей – народ України, територіальні громади, населення адміністративно – територіальних одиниць(областей, Автономної Республіки Крим, районів); · Українська держава в цілому; · Автономна Республіка Крим, що має автономний статус; · Органи державної влади України та їх посадові особи; · Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи; · Народні депутати України; · Збори виборців; · Депутати представницьких органів місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови; · Органи та посадові особи Верховної Ради України; · Виборчі комісії; · Об’єднання громадян – політичні партії, громадські організації, профспілки, релігійні об’єднання; · Загальні збори громадян за місцем проживання тощо.
Статус учасників конституційно – правових відносин полягає в тому, що вони посідають особливе місце в сфері суспільних відносин; мають особливий механізм реалізації їхніх повноважень. Така реалізація здійснюється або безпосередньо через норми джерел конституційного права (Президент України обирається народом) або через норми інших галузей права. Переважна більшість суб’єктів є учасниками як конституційно – правових, так і інших відносин, але основою статусу є конституційно – правовий. Суб'єкти, посідають особливе місце тому, що саме вони здійснюють таку владу, наділені виключними повноваженнями. їхні дії і вчинки здебільшого мають владно-імперативний характер. Однак суб'єкти цих відносин наділені неоднаковими правами та обов'язками, тобто різною за змістом державно-правовою правоздатністю. Ніхто з учасників суспільних відносин не наділений такою правоздатністю, яку має народ України, тобто сукупність громадян, — суверенний носій влади. Причому свою владу він може реалізувати як через систему створюваних ним органів, так і безпосередньо. Особливість суб'єктів конституційно-правових відносин полягає у тому, що вони мають різні за обсягом права та обов'язки, тобто різну за змістом правоздатність — властивість володіти правами та обов'язками відповідно до норм конституційного права. Неоднакова вона, наприклад, у народу України та Української держави, у громадян України, з одного боку, й іноземців і апатридів — з іншого, які у випадках, визначених законом, також можуть бути суб'єктами конституційно-правових відносин. Громадяни України, крім того, різняться за своєю дієздатністю, тобто можливістю своїми діями здійснювати надані їм права і виконувати покладені на них обов'язки. Іншою рисою суб'єктів конституційно-правових відносин є особливий механізм реалізації їхніх повноважень. Така реалізація здійснюється безпосередньо через норми джерел конституційного права (Президент України обирається народом) або через норми інших галузей її рана (право на забезпечення недоторканності житла, у разі потреби здійснюється у повному обсязі нормами кримінального права). Специфіка деяких суб'єктів цих відносин полягає у тому, що вони виступають лише як учасники конституційно-правових відносин і не можуть бути суб'єктами інших правових відносин (наприклад територіальні утворення). Переважна більшість суб'єктів є учасниками як конституційно-правових, так і інших відносин, причому основою статусу цих суб'єктів є конституційно-правовий статус. Особливий, субординаційний характер, мають зв'язки між суб'єктами конституційного права та суб'єктами інших правових відносин. Визначальною рисою таких зв'язків є їх нерівноправний характер, тобто один із двох таких суб'єктів наділений владними, підпорядковуючими повноваженнями щодо іншого суб'єкта. Проте з цього правила є й винятки, коли відносини між суб'єктами консгитуційно-правових відносин рівноправні, паритетні. Це, наприклад, відносини між територіальними утвореннями, які виступають суб'єктами конституційно-правових відносин, між державними органами. Прикладом таких відносин між цими органами можна вважати Конституційний договір між Верховною Радою України і Президентом України від 18 червня 1995 р. Діяльність суб'єктів конституційно-правових відносин з реалізації наданих їм прав, свобод і обов'язків пов'язана з об'єктами конституційно-правових відносин. Об’єктом конституційно – правових відносин є певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини здійснюють свої суб’єктивні конституційні права і обов’язки. Матеріальними видами об’єктівконституційно – правових відносин є: політичні блага (суверенітет, влада, влада народу), дії уповноваженого суб’єкта (парламенту, Президента України, народного депутата тощо); дії забов`язаних суб’єктів (підпорядкованих органів державної влади); речі та інші майнові й духовні блага(власність, засоби виробництва); поведінка суб’єктів конституційно – правових відносин; результати поведінки суб’єктів таких відносин; природні об’єкти. Серед матеріальних видів об’єктів конституційно – правових відносин провідна роль належить загальнонародним та загальнодержавним об’єктам (конституційний лад, влада народу, суверенітет і територіальна цілісність України, економічна та інформаційна безпека України). До нематеріальних об’єктів конституційно – правових відносин належать: особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров’я, честь, гідність);певні соціальні властивості та риси об’єднань, спільнот; духовні цінності, культурна спадщина України.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 507; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |