Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Правові заходи забезпечення екологічної безпеки

Юридичні ознаки та види екологічної безпеки.

Юридичні ознаки екологічної безпеки:

1. ЕБ є об’єктом екологічного права, складовою частиною національної та транснаціональної безпеки.

2. Наявність системи державно – правових та інших соціальних засобів запобігання виникненню різноманітних загроз шляхом регулювання екологічно небезпечної діяльності.

3. Спрямованість системи екологічної безпеки на сферу екологічно ризикованих видів діяльності чи природних стихійних явищ, що можуть призвести стан довкілля до рівня, небезпечного для життя і здоров’я людей, суспільства і держави.

4. ЕБ пов’язана з запобіганням екологічно ризикованим діям, станам, процесам, тобто із запобіжними заходами.

Класифікацію екологічної безпеки можна провадити за різними критеріями: за джерелами небезпеки, територіальним принци­пом, масштабами шкідливого впливу, за способами і заходами за­безпечення. При цьому деякі з видів екологічної безпеки мають внутрішню диференціацію.

За територіальним принципом розрізняють: глобальну (міжна­родну), національну (державну), регіональну, місцеву, об'єктову екологічну безпеку.

За способами забезпечення виокремлюють — техногенно-еко­логічну, радіоекологічну, соціально-екологічну, природну, економіко-екологічну безпеку та ін.

За об'єктами охорони можна вирізнити: загальну екологічну без­пеку довкілля, яка включає: а) глобальну; б) національну; в) локаль­ну; г) особисту екологічну безпеку громадян.

Залежно від причин порушення екологічної безпеки розрізняють таку, що виникла: внаслідок впливу на природний об'єкт людської діяльності (соціально-політичного, військового, техногенного ха­рактеру); під впливом самих природних процесів (землетрус, вивер­ження вулкану, повінь тощо). Екобезпека диференціюється залежно від екологічно небезпечних видів діяльності, об'єктів на: технічну, хімічну, токсичну, біологічну, радіаційну, ядерну, гідротехнічних споруд, транспортних засобів тощо.

 

 

Екологічна безпека на території України забезпечується здійсненням широкого комплексу взаємопов’язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно – правових та інших заходів.

Всі державно правові заходи можна розподілити на кілька видів залежно від спрямованості дій на:

організаційно – превентивні;

регулятивно – стимулюючі;

розпорядчо –виконавчі,;

охоронно – відновлювальні;

забезпечувальні.

Вони утворюють своєрідний правовий механізм, який слід розуміти як систему державно – правових засобів, спрямованих на регулювання діяльності, спроможної посилювати рівень екологічної безпеки, попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для населення і природних систем, локалізацію проявів екологічної небезпеки.

Організаційно – превентивні заходи – комплекс юридично значимих дій, які спрямовані на виявлення екологічно небезпечних об’єктів, зон, територій і видів діяльності, впровадження і застосування важелів щодо попередження виникнення екологічної небезпеки. (Виявлення, реєстрація екологічно небезпечних джерел, зон, об’єктів, територій; сертифікація еколого небезпечної продукції, ліцензування екологічно небезпечних видів діяльності, проведення екологічних експертиз; систематичне інформування державних органів та періодичне інформування населення про екологічний стан і стан захворюваності людей).

Регулятивно – стимулюючі заходи – система юридичних норм і правил, спрямованих на регулювання відносин, забезпечення дотримання пріоритетів, нормативів, стандартів, лімітів та інших вимог у галузі екологічної безпеки.

Розпорядчо – виконавчі заходи – цілеспрямована діяльність спеціально уповноважених органів щодо реалізації заходів та функцій в сфері забезпечення екологічної безпеки.

Охоронно – відновлювальні заходи – комплекс організаційно – юридичних засобів, спрямованих на локалізацію проявів екологічної небезпеки, здійснення ліквідаційних робіт, визначення правового режиму територій відповідно до рівня екологічного ризику і встановлення статусу осіб, які потерпіли від наслідків екологічної небезпеки. (Підготовка, передача і розгляд матеріалів щодо оголошення зон підвищеної екологічної небезпеки; проведення невідкладних аварійно – рятувальних робіт; взначення категорій потерпілих осіб від наслідків прояву екологічної безпеки; реєстрація потерпілих громадян).

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Поняття екологічної безпеки та правова основа її забезпечення | Юридична відповідальність за правопорушення в галузі екологічної безпеки
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 1289; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.