Експертна оцінка варіантів інвестиційних рішень

Формування інвестиційного задуму (ідеї) проекту.

Основні причини появи (джерела ідей) проектів: незадоволений попит; надмірні ресурси; ініціатива підприємців; реакція на політичний тиск; інтереси кредиторів. Після формування певного числа альтернативних ідей проекту фахівець — аналітик проекту повинен виконати попередню експертизу і виключити з подальшого розгляду свідомо неприйнятні. Причини, по яких ідея може бути відхилена, мають вельми загальний характер. Наприклад:

- недостатній попит на продукцію проекту або відсутність його реальних переваг перед аналогічними видами продукції;

- надмірно висока вартість проекту (мається на увазі не тільки економічна, але і соціальна або, наприклад, екологічна);

- відсутність необхідних гарантій з боку замовника проекту (або уряди);

- надмірний ризик;

- висока вартість сировини.

В процесі формування інвестиційного задуму проекту повинні бути отримані відповіді на наступні питання:

- мета і об'єкт інвестування, місце (район) розміщення;

- продукція проекту – характеристика і об'єм випуску;

- термін окупності;

- прибутковість проекту;

- призначення, потужність і основні характеристики об'єкту інвестування;

- передбачувані джерела і схема фінансування. Інвестиційний задум істотно залежить від специфіки результату проекту.

Для того, щоб проект був привабливий для інвесторів, важлива наявність чітко сформульованих цілей і завдань, оскільки тільки за цієї умови може пропрацювати наступний крок – формування основних характеристик проекту. До таких можна віднести:

- наявність альтернативних технічних рішень;

- попит на продукцію проекту;

- тривалість проекту — зокрема його інвестиційної фази;

- оцінка рівня базових, поточних і прогнозних цін на продукцію (послуги) проекту;

- перспективи експорту продукції проекту;

- складність проекту;

- початково-дозвільна документація;

- інвестиційний клімат в районі реалізації проекту;

- співвідношення витрат і результатів проекту.

2.3.2. Попередня підготовка проекту

Перш за все слід відмітити попередній аналіз здійсненності проекту. Він проводиться на основі приведених вище показників. Для цієї мети зазвичай використовують нескладну експертну систему типу представленої нижче.

Перший крок реалізації даної методики — визначення чинників, які можуть в значній мірі вплинути на успішність виконання проекту. Серед чинників, що роблять першорядний вплив на ефективність інвестиційного проекту, можуть бути характеристики, представлені вище.

Другий крок — чинники розташовуються в порядку убування пріоритетності. Для цього визначається, якою з них найбільшою мірою вплине на хід реалізації проекту. Далі встановлюється найбільш істотний чинник з тих, що залишилися, і так далі послідовність, що вийшла, заноситься в таблицю 2.1.

Третій крок — оцінка ваговитості (рангу) кожного з перерахованих чинників. Сума рангів всіх чинників повинна бути рівна одиниці. Інакше кажучи, сума по стовпцю 3 таблиці 2.1. повинна бути рівна одиниці.

Четвертий крок — проект(-и) або варіанти одного проекту необхідно оцінити по кожному з чинників (критеріїв) оцінки.

Максимальний бал по будь-якому з чинників для проекту рівний 100, мінімальний – 0. Наприклад, якщо експерти визнають, що попит на продукцію проекту буде необмеженим, то значення чинника «попит на продукцію (послуги) проекту» для даного варіанту проекту рівний 100 балів.

П'ятий крок — експертна оцінка впливу кожного чинника (графи 9 – 13) виходить шляхом перемножування ваги кожного чинника на оцінку цього чинника для кожного варіанту (графа 3 умножається на графи з 4 по 8 відповідно). Інтегральна експертна оцінка пріоритетності варіантів проекту визначається як сума по графах 9 – 13.

Таблиця 2.1

Форма для експертної оцінки варіантів інвестиційних рішень

п/п	Характеристика, чинник	Показник ваговитості	Номер проекту (або варіанту проекту)	Інтегральна оцінка проекту
Всього	-	1,0	-	-		-	-

Дана методика може застосовуватися як для попереднього відбору найбільш перспективних варіантів здійснення проекту, так і для попереднього визначення здійсненності проекту. У першому випадку для подальшого розгляду залишаються альтернативи, що отримали найвищі результати, в другому — отримана інтегральна експертна оцінка проекту порівнюється з визначеним заздалегідь «обмеженням знизу». Якщо отримане експертним шляхом значення вище встановленої межі, проект визнається здійсненним.

Якщо проект гідний подальшого розгляду, визначають склад відомостей, які буде потрібно для його розробки, включаючи:

- детальний маркетинг;

- інженерно-геологічні дослідження;

- оцінку навколишнього середовища і місцевих джерел сировини;

- політичну обстановку в регіоні, республіці, країні;

- соціокультурну характеристику населення.

Далі можна говорити про складання бізнес-плану. Складений бізнес-план для невеликого комерційного проекту, що не вимагає додаткового інвестиційного циклу, або зв'язаний з невеликими сумами капітальних витрат, може бути прийнятий для подальшої роботи.

Для великих проектів інвестицій такий бізнес-план є лише проміжним документом. Він складається лише з метою визначення: - чи є концепція інвестиційного проекту цікавої і вигідної. І якщо так, то над нею продовжують працювати, визначаючи й оцінюючи економічні і фінансові показники інвестування.

Бізнес-план – це документ, що описує всі аспекти діяльності підприємства, аналізує усі проблеми, з якими воно може зштовхнутися, а також визначає способи рішення цих проблем.

Тому правильно складений бізнес-план може відповідати на запитання: чи варто узагалі вкладати гроші в цей проект, чи принесе він доходи, які окуплять усі витрати.

Дата добавления: 2014-01-04