Організація й ефективність сполучення проектування і будівництва

З ТЕ

З ТЕ

Контроль за ходом будівництва об'єктів

У процесі будівництва об'єкта здійснюється постійний контроль за його ходом, використанням ресурсів, за виконанням договірних зобов'язань із замовником і субпідрядниками, продуктивністю праці, витратами на будмайданчику і т.д.

1. Контроль за ходом будівництва виробляється на підставі календарного графіка шляхом технічної оцінки виконання вузлових термінів і позицій графіка в цілому.

Контролеві підлягають також терміни початку і закінчення робіт окремих конструктивів.

Для правильної оцінки стану робіт на окремих вузлових термінах і позиціях графіка необхідно знати ступінь їхньої технічної готовності.

Технічна готовність (вузла, об'єкта) тієї або іншої позиції графіка повинна визначатися не тільки вартістю даної роботи, але і трудомісткістю. Вона визначається як у цілому по об'єкті, конструктиву так і по термінах виконання.

Наявність у складі кожної позиції графіка обсягів робіт, вартості і трудомісткості і визначення технічної готовності дозволяє погоджувати графік з оперативним тижнево-добовим і декадним плануванням і приймати при необхідності коригувальні дії.

Технічна готовність тієї або іншої позиції (роботи) графіка визначається як у %, так і приведена (питомим коефіцієнтом) по кошторисній вартості і трудомісткості по формулах.

У відсотках:

П_С = С _П x 100; П_Т = Т _П x 100; де (15.1), (15.2)

П_С, П_Т - відсоток позиції графіка до вузла (об'єктові) по кошторисній вартості і трудомісткості;

С_П, Т_П - кошторисна вартість і трудомісткість позиції графіка;

З, ТЕ - загальна кошторисна вартість і трудомісткість по вузлі (об'єктові).

Приведена по питомому коефіцієнті:

К_С = С _П; К_Т = Т _П; де (15.3), (15.4)

К_С, К_Т - питома вага по кошторисній вартості і трудомісткості тієї або іншої позиції (роботи) графіка.

2. Контроль за використанням трудових ресурсів здійснюється на підставі графіка руху робітників, вихідним документом, для складання якого є календарний графік будівництва об'єкта.

Основним принципом побудови графіка руху робітників є його рівномірність при дотриманні технологічної послідовності руху бригад і ланок робітників по фронтах робіт.

У календарному графіку над кожною роботою цифрами показане число робочих зайнятих на її виконанні. Підсумовуючи за кожен робочий день або інший період по всіх роботах одержимо загальну щоденну планову кількість робітників, що працюють на об'єкті, у тому числі по спеціальностях.

Контроль робітників здійснюється шляхом порівняння фактичної їхньої наявності на об'єкті з графіком. У випадку недоліку робітників тієї або іншої спеціальності або субпідрядної організації, аналізуються причини і приймаються заходи для коректування графіка провадження робіт і руху робітників.

3. Контроль витрат по будівництву об'єкта. Витрати на будівництво об'єкта підрозділяються на прямі і непрямі.

До прямих - відносяться витрати на матеріали, зароблену плату і механізми, тобто усі витрати, що мають пряме відношення до будівництва.

До непрямих всьому іншому витрати по об'єкті (будмайданчику) не мають прямого відношення до виробництва БМР, а саме, управлінські витрати, будівництво тимчасових будинків і споруджень і т.д.

Регулювання цих витрат є прямим обов'язком менеджера будівництва, що працює з ним управлінського персоналу і зв'язано з постійним контролем.

Контроль цих витрат повинен здійснюватися групою контролю витрат менеджера.

Будівництво об'єктів у колишні роки звичайно починалося після завершення всіх проектних робіт і видачі документації підрядчикові. Проектування і будівництво велося незалежними друг від друга організаціями. Сполучення цих двох процесів почалося наприкінці 60-х років 20 сторіччя в США, а в 70-80-х роках воно знайшло застосування в країнах західної Європи і Японії. Це було викликано тим, що найчастіше було більш вигідно, а іноді просто необхідно починати будівництво об'єкта не очікуючи закінчення його проектування.

Таке сполучення робіт привело до створення спеціальних проектно-будівельних фірм.

У США частка цих фірм у 1965 році склало 10-12% від загального обсягу капітального будівництва, а в 1985 році вона виросла до 50%.

У Радянському Союзі й в Україні метод сполучення проектних і будівельних робіт знаходить застосування з початку 90-х років.

При цьому методі важливо знайти крапку початку будівельних робіт при готовності проектних робіт.

Закордонною практикою встановлено, що початок будівельних робіт, відноситься до крапки, у якій готовність проектно-конструкторських робіт складає 25-30%, а 50%-ва готовність проектних робіт приходиться на період, коли ступінь здійснення проекту складає 25-35%. 50% готовність будівельних робіт збігається з періодом, у якому проект виявляється здійсненим на 65-75% за часом. Крапка 85% готовності проектно-конструкторських робіт, визначає початок монтажу устаткування (6).

Найбільше застосування метод сполучення проектування і будівництва при виконанні проектно-будівельними фірмами знайшов у промисловому будівництві.

Сполучення проектних і будівельних робіт забезпечує скорочення тривалості інвестиційного циклу в середньому на 30-40%, будівництва на 20-30% і дозволяє знизити витрати на реалізацію проекту на 10-12%.

Переваги сполученого методу, крім зазначених: додатковий прибуток і зменшення числа обов'язків для замовника, повна самостійність, ініціатива і додатковий прибуток для підрядчика (менеджера проекту).

Недоліки: збільшення кількості змін при сполученні робіт і як наслідок кількості доробок, а також відповідальності, навантаження і ризику для підрядчика, необхідність мати більший резерв засобів для замовника.

Дата добавления: 2014-01-04