Умови усиновлення

Під умовами усиновлення розуміють встановлені сімейним законодавством України вимоги, додержання яких обов'язкове під час здійснення цього юридичного факту.

1. Щоб усиновлення відповідало своєму призначенню, воно повинно провадитися виключно в інтересах дитини.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 208 СК усиновленою може бути дитина. Дитина, яка не досягла 14 років, вважається малолітньою. Непов­нолітньою є дитина віком від 14 до 18 років. Особи, які досягли по­вноліття, мають повну цивільну дієздатність і, як правило, не мо­жуть бути усиновлені. Повнолітня особа може бути усиновлена
лише за наявності двох умов: 1) якщо вона є сирото о; 2) якщо вона позбавлена батьківського піклування. Усиновленою не може бути особа, батьки якої померли після досягнення нею повноліття, але за свого життя належним чином виконували батьківські обов'язки.

Дитина, покинута у пологовому будинку, в іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати звідти батьки, ін­ші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двоміся­чної!) віку (ст. 209).

3. Закон пред'являє певні вимоги до осіб, які можуть бути усиновлювачами (ст. 211 СК). Насамперед усиновлювачами мо­жуть бути повнолітні дієздатні громадяни України та іноземці, здатні забезпечити виховання усиновлених дітей.

Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна осо­ба, старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як па 15 років. Кількість дітей, яких може усиновити один усиновлю­вач, не обмежується. У разі усиновлення повнолітньої особи різ­ниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років (ч. 2 ст. 21 1 СК).

4. Усиновлення дитини відбувається за вільною згодою її батьків (ч. 1 ст. 217 СК), яка може бути дана лише після досягнення дити­ною двомісячного віку. Письмова згода батьків на усиновлення посвідчується нотаріусом. Для усиновлення дитини потрібна також її згода, яка дасться у формі, що відповідає вікові дитини. Усиновлен­ня проводиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або за
станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення.

Усиновлення дитини проводиться без згоди батьків, якщо во­ни: 1) невідомі; 2) визнані безвісно відсутніми; 3) визнані недієздатними; 4) позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.

5. Необхідна згода дитини на її усиновлення, яка дається у формі, що відповідає її вікові (ч. 1 ст. 218 СК).

Якщо на обліку дітей для можливого усиновлення перебува­ють рідні брати і сестри, вони не можуть бути, як правило, роз'єднані при усиновленні.

Посередницька комерційна діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства забороняється.

Відповідно до ст. 226 СК право на таємницю усиновлення ма­ють як усиновлювач, так і усиновлена дитина. Дитина, яка уси­новлена, має право па таємницю, утому числі й від неї самої, фа­кту її усиновлення (ч. 2 ст. 226 СК) з мстою створення найсприятливіших умов для проживання дитини у сім'ї усиновлювача. Відповідно до ч. З ст. 226 СК усиновлена дитина після досягнення нею 14 років має право на одержання інформації що­до свого усиновлення.

Закон не тільки забороняє розголошувати таємницю усинов­лення, а й встановлює кримінальну відповідальність за це. Так, згідно з ч. 1 ст. 168 КК розголошення таємниці усиновлення всупереч волі усиновлювача карається штрафом до п'яти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або виправними робо­тами на строк до двох років.

Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає па нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

Дата добавления: 2014-01-04