Предмет та об'єкт соціології

Що ж є об'єктом і предметом наукового пізнання соціології! Чи збігаються предмет і об'єкт соціології? Ні, не збігаються. Об'єктом будь-якої науки є те, на що спрямований процес дослідження, а сфе­рою предмета — ті сторони, зв'язки і відносини, що становлять об 'єкт вивчення, дослідження. Об 'єкт соціології, як і інших суспільних наук — соціальна реальність, а тому соціологія — наука про реальне суспільне життя, суспільство. Але цього ще не досить для визначення пред­мета соціології. Це лише визначення об'єкта дослідження, що час­то збігається з об'єктом інших суспільних наук (історія, етногра­фія, право, філософія тощо).

Соціологія — наука про цілісність суспільних відносин, суспільства як цілісного організму, наука про со­ціальну систему, соціальні спільності, явища, процеси та механізми їх дії і взаємодії.

Соціологічні Позитивістська соціологія, заснована Огюстом

дослідження — пізнання Контом, розглядає суспільство за аналогією

соціальної реальності з природою, використовуючи методи точних

природничих наук. Розуміюча соціологія, об-грунтувана Максом Вебером і Георгом Зіммелем, аналізує, насампе­ред, значні смислові елементи соціального життя суспільства, роб­лячи акцент на розумінні змін, перетворень, рухів, прогресу тощо. На різних етапах історичного розвитку людства і в різних соціологіч­них школах акцент ставиться на соціальних спільностях і різних сто­ронах їх діяльності. Так уже склалося, що в Європі соціологічна дум­ка зосереджувала увагу на аналізі великих соціальних систем і структур, тобто на вивченні суспільства. Американська соціологія завжди більше тяжіла до вивчення мікросвіту — малих соціальних груп, соціальних верств, спільностей. Всередині кожної соціологіч­ної школи існують численні течії, що, «вивчаючи ті або інші момен­ти, застряють на окремих сходинках досліджень».

Характеризуючи соціологію як систему знань, важливо врахову­вати, що між класичною соціологією і сучасною соціологією існує певна відмінність. Класична соціологія прагнула до осягнення на­вколишнього світу ніби з боку. Завдання її полягало в тому, щоб описати об'єкт, розкрити суть, не розглядаючи діяльності суб'єкта, теорії і практики, пізнавального і ціннісного ставлення до світу. Пе­рехід від теоретичного до емпіричного, досвідного дослідження в соціології здійснюється за допомогою операціоналізації теоретич­них понять, формуються певні гіпотези та виявляються ті властивос­ті й відносини об'єкта, що належать опису та класифікації. Але треба враховувати, що предмет соціологічного дослідження звичайно має досить складну структуру.

Предмет соціології — результат дослідницьких дій. Об'єктом со­ціологічного пізнання є вся сукупність властивостей, зв'язків і від­носин, що мають назву соціальні. Соціальне ж —це сукупність тих чи інших властивостей і особливостей суспільних відносин, які інтег­руються індивідами або спільностями в процесі спільної діяльності в конкретних умовах і проявляються в їх відносинах один до одного, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя. Саме в процесі взаємодії індивіди впливають один на одного, спри­яють тим самим тому, що кожен з них стає носієм та виразником якихось соціальних якостей.

Соціологія „....... '

в системі соціальних наук Місце соціології в системі суспільних

наук визначається, насамперед, тим, що со­ціологія є наукою про суспільство, а, отже, включає загальну со­ціологічну теорію, яка може служити теорією та методологією для всіх інших суспільних наук. Методика та техніка вивчення люди­ни і її діяльності, методи соціального виміру, розроблювані соціо­логією, використовуються всіма іншими гуманітарними, суспіль­ними науками. Крім того, в сучасних умовах склалася система досліджень, що ведуться на рубежі соціології та інших галузей знань, їх прийнято називати соціальними. Соціологія як система знань не може розвиватися і виконувати свої функції, не взаємодіючи з інши­ми науками. З приводу спеціальних суспільних наук (філософія, пси­хологія, соціальна філософія, історія, політологія та ін.) соціологія займає таке місце, яке загальна біологія займає у системі спеціаль­них біологічних галузей знань зоології, ботаніки.

Серед суспільних наук, що мають справу зі світом людей, со­ціологія виконує функцію генератора ідей, теорій про людину, її місце, роль у системі соціальних зв'язків тощо. Якщо історія кон­центрує увагу на вивченні соціальних явищ, що виступають унікаль­ними і неповторними в часі, просторі (наприклад, США — унікальна країна за національним складом, християнство — унікальна релігія, тридцятирічна війна відрізняється від інших війн і змістом, і метою та ін.), то соціологія вивчає властивості всього суспільства, що по­вторюються в часі і просторі, тобто стають загальними, спільними для всіх соціокультурних явищ — для всіх війн, всіх націй, всіх релігій, всіх революцій тощо. Незважаючи на таку функцію і роль, що її відіграє соціологія, зв'язок соціології з історією як наукою — найтісніший і необхідний. Історія і соціологія мають об'єктом ви­вчення суспільство. Історія, як і соціологія, натрапляє на дві ос­новні проблеми, пов'язані, по-перше, з наявністю певних соціаль­них закономірностей і, по-друге, з існуванням індивідуальних, неповторних явищ і процесів, що впливають на зигзаги у розвитку суспільства. Заперечення спадкоємності та історичного досвіду обер­тається великими лихами для людства. Виявити еволюцію суб'єктив­но-об'єктивних зв'язків, відносин, норм та цінностей можливо лише спільними зусиллями історії та соціології.

Тісний зв язок соціології, політологиії _. •" '

філософії...

Соціологія вивчає громадянське суспільство, політологія — політичне життя суспільства,політичні відносини. Взаємодія двох наук —соціології та політології породжує нову га­лузь науки — політичну соціологію. Зв'язок соціології та політо­логії визначається, по-перше, тим, що виявити закономірності полі­тичного життя можна лише враховуючи особливості суспільства в цілому як соціальної системи, по-друге, суспільство не можна зро­зуміти і змінити без впливу на нього політичних структур та різно­манітних режимів.

Соціологія тісно пов'язана з філософією. В основі цього зв'яз­ку — початкова цілісність соціальної думки людства. Закони, ка­тегорії, принципи філософії лежать в основі понять соціології су­спільства, суспільних відносин, соціальних зв'язків, соціальних дій тощо. Філософія вивчає такі поняття, як матерія та свідомість, соціо­логія ж — соціальну структуру, соціальні інститути, культуру, соці­альну організацію суспільства та ін. Якщо філософія вивчає суть людини, то соціологія — особистість як соціальний тип. Якщо філо­софія вивчає соціальні відносини в їх суті, то соціологія — соціаль­ну взаємодію і соціальні взаємовідносини, зв'язки та ін. Звичайно, соціологія вирішує завдання, які не під силу загальній філософії: безпосередньо переробляє конкретні дані суспільного життя.

Важливим завданням у формуванні та розвитку сучасної філо­софської думки виступають: обґрунтування моделі інформативно-технологічної цивілізації, що формується і впливає на стан навко­лишнього природного середовища; знаходження шляхів, засобів вирішення глобальних проблем людства; осмислення глибоких інтег­раційних процесів у світовій співдружності, нових підходів до вирі­шення сучасних етнічних процесів. Принципово нові рішення у су­часній філософії, соціології та політології знаходить і проблема людини, її ціннісно-смислових орієнтацій у сучасному світі. Проте перехід людства на якісно новий виток соціального, духовного, куль­турного, економічного і політичного розвитку — це в сучасних умо­вах поки лише реальна можливість виходу з кризи, але ще не справжній вихід.

Соціологія — наука, що сприяє формуванню світогляду, викори­стовуючи методи і методику філософії, сприяє глибшому пізнанню суспільства, розкриттю дії механізмів і закономірностей. Супереч­ності і проблеми розвитку суспільства соціологія вивчає через визна­чення місця та ролі людського фактора, знання людини. Проблеми соціології — проблеми людини, суспільства^ методології формуван­ня суспільства, проблема сенсу життя людини. Розкриття рушійних сил розвитку суспільства, механізми дії всіх факторів — економіч­них, політичних, соціальних, духовних, дає можливість зримо відтво­рити в усій різноманітності існування і дію суспільства. Соціологія, як і філософія, соціальна філософія, вивчає загальнолюдські основи цивілізованого існування і розвитку суспільства — цілісної системи, що перебуває в постійному русі і розвитку, у взаємодії основних факторів життєдіяльності людей в історичному просторі. Якщо ж соціологія, грунтуючись на методології соціальної філософії, спря­мовує пізнання на порівняння закономірностей і рушійних сил в різних епохах та різних етапах історії людства, визначає їх прояви в конкретних подіях і діях, то і соціальна філософія і суто філософія створюють своєрідні умови для розкриття дії людини, суті суспіль­них явищ, події стосовно конкретної історичної епохи людства, не обминаючи необхідності екскурсу в історію, ураховуючи досвід та ін. Кожна історична епоха визначає певні межі проблеми стосовно мети соціології.

Дата добавления: 2014-01-04