ТЕМА 4. Бюджет. Бюджетна система

1. Соціально-економічна сутність і призначення бюджету
2. Доходи бюджету: склад і класифікація
3. Класифікація видатків бюджету
4. Бюджетний дефіцит: причини виникнення, джерела фінансування та методи обмеження
5. Бюджетна система і бюджетний устрій України
6. Бюджетна політика і бюджетний механізм
7. Бюджетний процес в Україні

1. Соціально-економічна сутність і призначення бюджету

Бюджет держави є центральною ланкою фінансової системи суспільства. У фінансовій теорії і практиці його розглядають з двох позицій: 1) за сутністю економічної категорії; 2) за матеріальним вираженням цієї категорії.

Бюджет держави як об’єктивна економічна категорія – це сукупність грошових відносин, пов’язаних з розподілом і перерозподілом ВВП і національного багатства, з метою формування і використання основного централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. Будучи об’єктивною економічною категорією, бюджет відображає ту частину розподільчих відносин, яка пов’язана з формуванням і використанням основного централізованого фонду грошових коштів держави. Тому бюджетним відносинам властиві такі ознаки:

· розподільчий характер: за допомогою цих відносин здійснюються розподіл і перерозподіл ВВП та національного багатства країни з метою забезпечення держави таким обсягом бюджетних ресурсів, який вона потребує для повноцінного виконання своїх функцій;

· грошовий характер: носієм бюджетних відносин виступають гроші, тобто ці відносини мають вартісне вираження;

· кінцевою метою бюджетних відносин є формування і використання централізованого фонду грошових коштів держави;

· перерозподільний характер, який полягає у перерозподілі через бюджет доходів юридичних і фізичних осіб;

· всеохоплюючий характер, який виявляється у тому, що ці відносини охоплюють абсолютно всіх: кожного громадянина, кожне підприємство, кожну державну структуру;

· законодавчо регламентований характер: оскільки бюджетні відносини мають перерозподільний і всеохоплюючий характер і відображаються на формуванні доходів юридичних і фізичних осіб та держави, вони регламентуються у законодавчій формі.

Об’єктом бюджетних відносин є ВВП і національне багатство, суб’єктами бюджетних відносин виступають, з одного боку, держава, з іншого – юридичні і фізичні особи; основним джерелом формування бюджету держави є ВВП, а також національне багатство та зовнішні надходження.

Бюджету держави як економічна категорія виконує наступні функції: розподільчу і контрольну, які об’єктивно притаманні бюджету як фінансовій категорії. Сутність розподільчої функції полягає в концентрації грошових коштів в руках держави та їх використанні з метою задоволення загальнодержавних потреб; зміст розподільчої функції бюджету визначається процесами розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами суспільного виробництва. Специфіка розподільчої функції заключається ще й в масштабності операцій, багатоканальністю грошових коштів і великою різновидністю цільових фондів, які утворюються.; вона проявляється у всіх сферах суспільних відносин і використовується державою для регулювання економічного і соціального розвитку.

Контрольна функція бюджету дозволяє регулювати і слідкувати, наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять в розпорядження держави, як фактично складаються пропорції в розподілі бюджетних коштів, чи ефективно вони використовуються. Зміст контрольної функції полягає в тому, що бюджет об’єктивно через формування і використання централізованого фонду грошових коштів держави відображає економічні процеси, які протікають з структурних ланках економіки. Основу контрольної функції складає рух бюджетних коштів, які відображаються у відповідних показниках бюджетних надходжень і видаткових призначень. Особливістю контрольної функції бюджету є високий рівень централізації фінансових ресурсів у руках держави, а централізація завжди означає підзвітність і створює передумови для організації державного фінансового контролю зверху до низу.

Будучи об’єктивною економічною категорією за умови її матеріалізації бюджет набуває конкретних речових форм. Як матеріальне вираження категорії бюджет розглядається в таких аспектах:

· за матеріальним змістом бюджет є основним централізованим фондом грошових коштів держави й характеризується такими ознаками: винятковим правом держави на розпорядження коштами фонду; державно-правовим регулюванням процесу формування і використання коштів фонду; одностороннім рухом грошових коштів у процесі формування і використання коштів фонду; строго цільовим призначенням фонду; динамічністю, мобільністю і масштабністю;

· за формою бюджет є основним фінансовим планом держави, займає центральне місце серед інших фінансових планів, які існують у країні. Бюджет як фінансовий план, має власну форму, є збалансованим, його показники тісно взаємопов’язані з іншими фінансовими планами;

· за організаційною будовою бюджет України є центральною ланкою фінансової системи суспільства та основною ланкою державних фінансів, яка має власну структуру, відображену у бюджетній системі; бюджет держави включає державний бюджет та місцеві бюджети, за допомогою яких реалізується весь обсяг бюджетних відносин;

· за правовим характером бюджет держави є юридичним актом. Так, закон про Державний бюджет України є одним з основних законів України економічного спрямування.

Необхідність і роль бюджету держави виявляються в наступному:

1. Бюджет виступає, одним із найголовніших інститутів економічного суверенітету держави.

2. Бюджет забезпечує акумулювання коштів, необхідних для фінансування держави, використовується для часткового перерозподілу доходів із метою підтримання сприятливого соціального становища у державі.

3. Бюджет активно впливає на економічні, соціальні, національні, політичні та регіональні процеси у суспільстві і впровадження вищими органами влади відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки.

4. За допомогою бюджету держава надає суспільству блага й послуги, які істотно впливають на рівень добробуту та якість життя (до таких благ належить оборона країни, національна безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров’я, наука, культура тощо).

5. Призначення бюджету полягає в забезпеченні фінансовими ресурсами потреб економічного й соціального розвитку на основі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту в державі.

1. Доходи бюджету: склад і класифікація

Як фінансовий план бюджет являє собою баланс доходів і видатків, але це не просто розпис доходів і видатків держави - це віддзеркалення її економічної і соціальної, міжнародної та оборонної, а головне фінансової (в усіх її напрямах) політики. Бюджетні відносини охоплюють, з одного боку, процес формування основного централізованого фонду грошових коштів держави, а з іншого – процес використання коштів цього фонду. Тому у першому випадку бюджетні відносини виступають у вигляді доходів, а у другому – у вигляді видатків.

Доходи бюджету – це об’єктивне економічне явище, пов’язане з сукупністю економічних відносин з приводу розподілу та перерозподілу ВВП з метою формування основного централізованого фонду грошових коштів держави. За своєю сутністю доходи бюджету, з одного боку, є результатом розподільних процесів, а з іншого – об’єктом дальшого розподілу на окремі цільові фонди відповідно до функцій держави.

У процесі мобілізації дходів держава може використовувати як загальні методи (продуктивна діяльність (підприємницька, державні послуги), надходження від використання майна, угідь, природних ресурсів, позичковий), так і специфічні методи (податковий, емісійний). Основним джерелом формування фінансових ресурсів, акумульованих у державному бюджеті, є податки, суть яких, в першу чергу, полягає у примусовому відчуженні державою частини новоутвореної вартості. Основним джерелом доходів є ВВП, який створюється працею фізичних осіб та діяльністю суб’єктів господарювання у виробничій сфері.

За бюджетною класифікацію доходи бюджету класифікують за такими розділами:

· податкові надходження – це передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі;

· неподаткові надходження - доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності, інші неподаткові надходження;

· доходи від операцій з капіталом - надходження від продажу: основного капіталу, реалізації державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів; надходження податків на фінансові операції та операцій з капіталом;

· трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Крім того, доходи бюджету можна класифікувати й за такими ознаками:

1) за відношенням до бюджетної системи: доходи Державного бюджету, доходи місцевих бюджетів, змішані доходи;

2) за методом акумулювання грошових ресурсів: доходи від продуктивної, підприємницької діяльності, від використання ресурсів, майна; податкові, позичкові, емісійні доходи;

3) за змістом: доходи загального і спеціального фонду бюджету;

4) за джерелами формування: доходи, отримані від розподілу ВВП, доходи від реалізації національного багатства;

5) залежно від розподілу доходів між ланками бюджетної системи: закріплені доходи (належать до бюджетів певного рівня на визначений строк), регулюючі доходи (закріплені за бюджетами вищого рівня і передаються до бюджетів нижчого рівня за щорічно змінюваними нормативами відрахувань).

В умовах функціонування ринкової економіки основною податки забезпечують біля 80% всіх доходів бюджету України, що пояснюється їх характером: обов’язковістю, безповоротністю, нееквівалентністю, регулярністю платежів. Планування доходів бюджету здійснюється за допомогою таких методів: прямого розрахунку, нормативного, коефіцієнтного, аналітичного та методу екстраполяції.

Дата добавления: 2014-01-04