Пенсійний фонд України

Пенсійний фонд – це спеціалізована фінансова установа, що займається мобілізацією та розподілом коштів пенсійного призначення; був створений у 1991 році як самостійна фінансова установа, що здійснює свою діяльність у відповідності із законодавством України з метою управління системою державного пенсійного забезпечення. Пенсійний фонд не входить до складу Державного бюджету України. Згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 р. в нашій державі запроваджена трирівнева система пенсійного забезпечення, яка включає:

· перший рівень – солідарну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка побудована на принципі “солідарності поколінь”, що передбачає забезпечення заробленого громадянином рівня життєвих благ шляхом перерозподілу коштів у часі і просторі;

· другий рівень – накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (внески обліковуються на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які їх сплачують, і при досягненні пенсійного віку можуть ними скористатися);

· третій рівень – систему недержавного пенсійного забезпечення, що передбачає можливість додаткового добровільного страхування осіб у недержавних пенсійних фондах.

Основними завданнями Пенсійного фонду України визначено:

· аналіз та спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування прогноз надходження коштів від сплати єдиного внеску;

· збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску;

· контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску;

· встановлення форм, строків і порядку прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;

· формування та веде Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснення заходів щодо забезпечення доступу до даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цього Закону;

· підготовка звітності, передбаченої цим Законом;

· взаємодія в установленому законодавством порядку з Державним казначейством України, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

· узагальнення практики застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску і подання центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики пропозиції щодо його вдосконалення;

· надання роз'яснення з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;

· інші функції, передбачені законодавством.

Джерелами формування доходів Пенсійного фонду є:

1) страхові внески;

2) внески добровільно застрахованих осіб;

3) кошти Державного бюджету України та державних цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законодавством;

4) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;

5) суми фінансових санкцій, застосованих до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду;

6) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

7) інші надходження відповідно до законодавства.

Основним джерелом формування доходів Пенсійного фонду України є надходження єдиного страхового внеску. Страхувальниками є роботодавці – суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об’єднання, філії, відділення, бюджетні, громадські та інші установи і організації, в тому числі фізичні особи, які використовують найману працю; самозайняті фізичні особи та фізичні особи, які займаються діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу (приватні нотаріуси, адвокати) тощо. Починаючи з 2011р. всі платники внесків до чотирьох соціальних фондів стали платниками єдиного соціального внеску без додаткової їх перереєстрації у Пенсійному фонді України.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ставки ЄВС визначено як суму страхових внесків до чотирьох соціальних фондів згідно з категоріями платників. Єдиний страховий внесок обчислюється з максимальної величини бази, яка дорівнює п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому передбачено мінімальний розмір внеску, обчислений на основі мінімальної заробітної плати, що діє в місяці, в якому нараховують заробітну плату. Чинним законодавством визначено ставки консолідованого внесу залежно від класу професійного ризику. Мінімальна ставка становить 36,76%, а максимальна – 49,7% (для бюджетних установ розмір ставки ЄВС встановлено на рівні 36,3%). Єдиний страховий внесок в частині утримання для працівників становить 3,6% за рахунок нарахованого йому доходу. Базою для нарахування ЄВС є нарахована заробітна плата, винагорода фізичній особі за виконання робіт, оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності та інші грошові допомоги згідно законодавства.

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41%. Єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3%. Для окремих категорій працівників та видів виплат установлено фіксовані розміри ставки єдиного страхового внеску. Для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС, єдиний внесок встановлюється у розмірі 2,85%.Нарахований ЄВС підприємства можуть включати до валових витрат, а для утримання податку з доходів фізичних осіб дохід у вигляді заробітної плати зменшується на суму утриманого єдиного страхового внеску. Суми єдиного внеску розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у відсотках), зокрема на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) близько 50-90% нарахованої суми ЄВС.

Кошти, акумульовані у бюджеті Пенсійного фонду України, спрямовуються на:

· виплату пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду (за віком; за вислугу років, по інвалідності в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства. у зв’язку із втратою годувальника);

· надання соціальних послуг, передбачених чинним законодавством (соціальна виплата – допомога на поховання непрацюючих пенсіонерів тощо);

· погашення банківських кредитів та відсотків за їх використання;

· фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

· оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

· формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Чинним законодавством України заборонене використання коштів Пенсійного фонду не за цільовим призначенням.

3.2. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням створений у 2001 році відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” №2240-ІІІ від 18.01.2001 р.; належить до цільових позабюджетних страхових фондів і є некомерційною самоврядною організацією. Фонд не може проводити будь-яку іншу діяльність, крім визначеної законодавством, та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням.

Основним завданням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є здійснення фінансування відповідного виду страхування.

Основним джерелом формування доходів бюджету Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є частка суми єдиного страхового внеску, одержана від Пенсійного фонду в результаті розподілу ЄВС.

З бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, здійснюють видатки на:

1) виплату застрахованим особам передбачених законодавством допомог:

· по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї);

· у зв’язку з вагітністю і пологами;

· на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

2) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей;

3) утворення резерву страхових коштів у сумі, необхідній для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб в розрахунку на місяць;

4) забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

3.3. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття був створений відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-ІІІ від 02.03.2000 р. і почав функціонувати у 2001 р.; є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Функції виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на випадок безробіття покладені на Державний центр зайнятості. Основним завданням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є організація та здійснення відповідного виду страхування. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття пов’язане із матеріальним забезпеченням на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та наданням відповідних соціальних послуг за рахунок коштів Фонду.

Основним джерелом формування доходів Фонду соціального страхування на випадок безробіття є частка ЄВС, що одержується від Пенсійного фонду в результаті пропорційного розподілу суми єдиного страхового внеску.

Страхуванню на випадок безробіття не підлягають: працюючі пенсіонери та особи, в яких виникло право на пенсію; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Від сплати страхових внесків звільнено: застрахованих осіб на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком; застрахованих осіб в частині отриманої допомоги по частковому безробіттю.

З бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття здійснюють видатки на:

· виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, фінансування яких законодавчо передбачене за рахунок коштів Фонду;

· відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із достроковим виходом на пенсію певних категорій осіб;

· фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

· створення резерву коштів Фонду.

Видами матеріального забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Видами соціальних послуг у сфері зайнятості є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

3.4. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві був утворений у 2001 році; є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Основним завданням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності, є організація та здійснення відповідного виду страхування. Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право: 1) користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; 2) відносити страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; 3) проводити перевірки дотримання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, виду економічної діяльності а господарювання порядку використання страхових коштів, перерахованих Фондом на фінансування заходів; 4) проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності; 5) отримувати необхідні пояснення з питань, що виникають під час перевірки; 6) застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи відповідно до закону.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття пов’язане із матеріальним забезпеченням на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та наданням відповідних соціальних послуг за рахунок коштів Фонду.

За рахунок коштів бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюються наступні види виплат застрахованим особам у разі настання страхового випадку:

· пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

· пенсії у зв’язку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

· одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;

· виплата потерпілому під час його професійної реабілітації;

· одноразова допомога в разі смерті потерпілого

· інші виплати, передбачені законодавством.

Змістовий модуль 3.

Дата добавления: 2014-01-04