Порівняльна характеристика первинного та вторинного ринків праці

Особливості	Первинний ринок праці	Вторинний ринок праці
1.Рівень оплати праці	Високий	Низький
2.Важливі зарплато- утворюючі чинники	Посада, стаж, кваліфікація, міра відповідальності	Виробіток, дисциплінованість

Продовження табл. 6.1.

3.Специфіка форм заробітної плати	Висока частка одноразових виплат, індивідуальний характер оплати праці	Провідна роль основної заробітної плати, колективні форми оплати праці
4.Умови праці	Нормальні	Несприятливі
5.Зміст праці	Творча, висококваліфікована	Виконавча, рутинна
6.Ступінь відповідаль-ності за кінцеві результати виробництва	Високий	Низький
7.Підтримка з боку профспілок	Велика	Мала
8.Характер зайнятості	Стабільний	Настабільний
9.Особливості органі- зації робочого часу	Нормована або ненор-мована тривалість ро-бочого дня, тижня, року	Неповний робочий день, тиждень, сезонна та тимчасова робота
10.Тривалість трудових контрактів	Довгострокова	Короткострокова
11.Ступінь соціального захисту	Високий	Низький
12.Обсяги інвестицій в освіту та професій- ну підготовку	Великі	Малі
13.Можливість просування по службі	Велика	Мала
14.Ступінь участі в уп-равлінні виробництвом	Великий	Малий

Рис. 6.8. Кон’юнктура ринку праці та її види.

Купівля праці роботодавцем означає, що він набуває право певний час використовувати працю вільної людини й стає власником результатів праці, оскільки остання проявляється лише в результатах.

Угоди, що укладаються на ринку праці, означають початок тривалих взаємовідносин роботодавця і найманого працівника та характеризуються величезною різноманітністю.

Насиченість ринку праці різноманітними інституціональними структурами особливого роду, оскільки своєрідність відносин, що виникають на цьому ринку, вимагає чіткої та детальної регламентації різніх аспектів діяльності його агентів.

Наявність на ринку праці негрошових аспектів угоди, до яких належать зміст і умови праці, гарантії зайнятості, перспективи професійного розвитку, мікроклімат в колективі тощо.

Рис. 6.9. Характерні особливості ринку праці.

Рис. 6. 10. Види регулювання ринку праці та їх характеристика.

Полегшує та прискорює процес узгодження особистих, колективних та загальнонародних інтересів при розміщенні працівників у системі суспільного поділу праці.

Надає необхідну гнучкість процесу підготовки та розподілу робітників і фахівців.

Сприяє підвищенню ефективності праці за рахунок раціонального розміщення працівників за сферами виробництва.

Виконує функцію поєднувальної ланки між професійною підготовкою працівників та їх подальшим використанням.

Сприяє поліпшенню вибору населенням професій згідно з його здібностями та бажаннями та врахуванням суспільних потреб.

Поліпшує умови праці та індивідуального відтворення робочої сили в наслідок конкуренції роботодавців за залучення кращих працівників.

Достатньо сильний засіб оптимізації потоків розподілу та перерозподілу робочої сили.

Рис. 6.11. Позитивний вплив ринку праці на суспільство.

Розвиток ринку праці супроводжується відродженням та поглибленням товарно-грошового фетішизму.

Групові та особисті інтереси окремих групових та індивідуальних виробників, як правило, будуть переважати понад загальнонародними інтересами та задачами.

Ринку праці характерна стихійність, яка загострює проблеми працевлаштування населення й ускладнює реалізацію права громадян на працю і доходи.

Більш жорсткі вимоги до професіоналізму, посилюється динамічність структурних змін у виробництві, знижується життєвий рівень частини населення, виникає соціальна напруга.

Рис.6.12. Негативні риси функціонування ринку праці.

Література:

1. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.-К.: Знання, 2005. – С. 124-145.

2. Калина А.В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004.- С.38-59.

3. Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.100-113.

4. Ковальов В.М., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навчальний посібник / За ред. В.М, Ковальова. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С.207-217.

5. Колот А.М.. Соціально-трудові відносини: теорія та практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – С.30-79.

6. Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.- Львів: «Новий світ-2000», 2004.-С.72-84

7. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини.: Навч. Посіб. – К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2002. С. 157 – 160, 163 – 166.

8. Навчально-методичний компекс з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Розділ 2 «Соціально-трудові відносини на ринку праці» для самостійної роботи студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. Т.І. Богданова, Л.В. Іванова, Т.П. Збрицька). – Одеса: ОДЕУ, ротапринт. 2006. – С.40-51.

Структурно-логічна схема змісту теми 7

«Соціально-трудові відносини зайнятості»

	1. Соціально-економічна сутність зайнятості		2. Безробіття та його регулювання

Рис. 7.1. Аспекти зайнятості.

Рис.7.2. Принципові основи забезпечення зайнятості населення.

Рис. 7.3. Категорії зайнятого населення.

Рис. 7.4. Статуси зайнятості населення.

Рис. 7. 5. Види зайнятості та їх взаємозв’язок.

Зайнятість можна класифікувати за певними ознаками:

міра охплення економічно-активного населення – за ступенем включення економічно-активного населення до суспільного виробництва;

кількісні характеристики неповного робочого часу – за режимом роботи неповний робочий час;

форма власності – за формою власності підприємства, організації чи установи, де працює громадянин;

спосіб участі в суспільній праці – за способом, в який людина приймає участь в суспільній праці;

форма організації роботи – за формою організації робочих місць та стабільністю соціально-трудових відносин;

легітимність працевлаштування – за формою провової врегульованості зайнятості;

стабільність трудової діяльності - за тривалістю трудового договору;

статус зайнятості - за типом трудової діяльності.

Рис. 7.6. Ознаки класифікації та відповідні їм форми зайнятості.

Від командно-адміністративної до перехідної економіки

Від перехідної до соціально-орієнтованої ринкової економіки

Рис. 7.7. Фактори впливу на зміну характеру зайнятості в перехідний період.

Рис. 7.8. Абсолютні та відносні показники зайнятості.

Рис. 7.9. Показники ефективності зайнятості в суспільстві.

Рис. 7.10. Поняття безробіття.

Рис. 7.11. Підходи до визначення статусу безробітного.

Рис. 7.12. Категорії безробітного населення.

Рис. 7.13. Ознаки класифікації безробіття.

Рис. 7.14. Види безробіття в залежності від повноти його обліку.

Рис. 7.15. Види безробіття в залежності від його поширеності, тривалості та соціально-професійного складу безробітних.

Рис. 7.16. Характеристика видів безробіття за формою його виявлення.

Рис. 7.17. Види безробіття за причинами їх виникнення.

Рис. 7.18. Класифікація заходів по боротьбі із безробіттям за часом дії.

Рис. 7.19. Правове забезпечення гарантій в сфері зайнятості.

Рис. 7.20. Гарантії соціального захисту від безробіття.

Рис. 7.21. Матеріальні й нематеріальні гарантії безробітним.

Рис. 7.22. Абсолютні та відносні показники безробіття.

Рис. 7.23. Природний рівень безробіття та його визначення.

Рис. 7.24. Сутність закону Оукена.

Рис. 7.25. Базові принципи державної політики зайнятості.

Рис. 7.26. Напрями державної політики зайнятості.

Рис. 7.27. Державні гарантії працездатному населенню.

Рис. 7. 28. Види заходів регулювання зайнятості населення.

Рис. 7.29. Рівні регулювання зайнятості населення.

Рис. 7.30. Суб’єкти державного регулювання зайнятості населення.

Рис. 7.31. Сфери функціонування міністерства праці та соціальної політики.

Рис. 7.32. Зміст регіональних програм зайнятості населення.

		Державна служба зайнятості – це державний орган, який забезпечує додержання наданих державою громадянам гарантій зайнятості та соціального захисту від безробіття.

Рис. 7.33. Основні функції Державної служби зайнятості.

Рис. 7.34. Спрямованість діяльності Державної служби зайнятості.

Література:

1. Закон України «Про зайнятість населення»// Закони України. –Т.1. –К.: Ін-т законодавства, 1996.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.-К.: Знання, 2005.- С.147-185.

3. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Уч. пособие. – К.: Кондор, 2003.- С.166-208.

4. Єріна А.М., Мазуренко О.К., Пальян З.О. Економічна статистика: Практикум -К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб»», 2002. –С.157-165.

5. Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.114-128.

6. Завіновська Г.Т. Економіка праці. – К.: КНЕУ, 2003. – С.32-58.

7. Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник.- Львів: «Новий світ-2000», 2004.-С.196-208.

8. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини.: Навч. посіб. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002.-С.39-45.

9. Махсма М.Б. Практикум з економіки праці та соціально-трудових відносин.: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2006.-С.21-35.

10. Навчально-методичний компекс з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Розділ 2 «Соціально-трудові відносини на ринку праці» для самостійної роботи студентів 3 курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. Т.І. Богданова, Л.В. Іванова, Т.П. Збрицька). – Одеса: ОДЕУ, ротапринт. 2006. – С.51-60.

Структурно-логічна схема змісту теми 8 «Організація праці»

Впорядкування процесу праці у просторі та у часі.

Система взаємодії працівників один з одним та із засобами виробництва у процесі трудової діяльності.

Система заходів, які забезпечують раціональне використання ро-бочої сили, а саме: розстановка людей у процесі виробництва, по-діл, кооперування, нормування та стимулювання праці, організа-ція та обслуговування робочих місць, створення сприятливих умов праці.

Рис. 8.1. Сутність організації праці.

Основні характеристики організації праці

Трудовий процес та йо-го елементи

Порядок та умови виконання окремих трудових процесів

Взаємодія виконавців та їх груп із засобами праці та між собою

Об’єкти

Елементи

Задачі

Компоненти або критерії раціональності

Рис. 8.2. Базові характеристики організації праці.

Економічні: раціональне використання живої праці, ефективне використання потенційного сукупного фонду робочого часу, зниження трудомісткості продукції, поліпшення використання устаткування за часом і потужністю, підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці, рентабельності, прибутковість.

Організаційні: визначення порядку та послідовності виконання робіт, створення умов для високоефективної, безперервної роботи виконавців, забезпечення повної та рівномірної їх завантаженості, створення дієвої системи стимулювання праці, а також системи її нормування, що відповідає специфіці виробничої діяльності тощо.

Психофізіологічні: збереження в процесі праці здоров’я та працездатності, забезпечення здорових безпечних умов праці, зменшення фізичного навантаження, забезпечення їх психологічної сумісності, зменшення нервово-психічної напруженості.

Соціальні: підвищення змістовності та привабливості праці за рахунок подолання монотонності праці, насичення її творчими елементами, підвищення кваліфікації працівників та розширенню їх професійного профілю, реалізація їх трудової кар'єри і зростання їх добробуту.

Рис. 8.3. Зміст основних завдань організації праці.

Таблиця 8.1.

Зміст основних елементів організації праці

Елемент організації праці	Стисла характеристика елементу організації праці
Поділ і кооперування праці	Передбачає науково-обґрунтований розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями, а також відповідне групу-вання і комбінування працівників у виробничі колективи.
Нормування праці	Передбачає ретельний розрахунок норм витрат праці на виробництво продукції і послуг, як основу для організації праці та визначення ефективності виробництва.
Організація і обслуговування робочих місць	Включає їх раціональне планування і оснащення згідно з антропометричними і фізіологічними даними людини; ефективну систему обслуговування робочих місць, атестацію та раціоналізацію робочих місць.

Продовження табл. 8.1.

Організація добору персоналу та його розвиток	Включає планування потреби у робочій силі, профорієнта-цію і професійний відбір, наймання персоналу, розробку концепції розвитку персоналу та її реалізацію.
Покращення умов праці	Передбачає усунення шкідливих факторів виробництва, надлишкових фізичних, психологічних та емоційних навантажень, забезпечення естетики виробництва, формування системи охорони та безпеки праці.
Раціоналізація трудових процесів	Впровадження оптимальних прийомів і методів праці; оцінка ефективності організації та проектування прогресивних трудових процесів.
Зміцнення дисципліни праці	Зміцнення трудової, технологічної та виробничої дисципліни, добросовісне виконання працівниками всіх своїх службових обов’язків.
Мотивація праці	Передбачає ефективне використання форм і систем оплати праці, умов стимулювання та відповідальності.

Рис. 8.4. Сутність поділу праці та його види, форми й межі.

Рис. 8.5. Форми поділу і кооперування праці на підприємстві.

Рис. 8.6. Поняття трудового процесу.

Рис. 8.7. Ознаки класифікації та види трудових процесів.

Таблиця 8.2.

Дата добавления: 2014-01-04