Найдавніше населення України. Трипільська культура

Перші люди з’явилися на території України 1 млн років тому (на Землі – понад 2 млн років тому). Саме з цього періоду й починається історія України.

Історія первісного суспільства поділяється на етапи (залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці):

1. Кам’яний вік(1 млн. рр. – ІІІ тис. до н.е.):

- палеоліт – стародавній кам’яний вік (1 млн. рр. – Х тис. до н.е.).

- мезоліт – середній кам’яний вік (ІХ тис. – VІІ тис. до н.е.)

- неоліт – новий кам’яний вік (VІ тис. – ІV тис. до н.е.)

- енеоліт – мідно-кам’яний вік (ІV тис. – ІІІ тис. до н.е.)

2. Бронзовий вік (ІІ тис. – І тис. до н.е.)

3. Ранній залізний вік (І тис. до н.е. – середина І тис. н.е.)

Палеоліт (1 млн. рр. – Х тис. до н.е.). Найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії. Знайдено понад 30 їх стоянок (поселень): біля с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Хмельниччина), Киїк-Коба (Крим) та ін.

Першою формою соціальної організації було первісне людське стадо. У пізньому палеоліті його змінила родова община. Спочатку рід об’єднував родичів по материнській лінії (матріархат), оскільки саме жінка оберігала вогонь, житло, дітей. Залишилися пам’ятки мистецтва первісної доби – кістяні статуетки жінки – «палеолітичні Венери». Вони були пов’язані з культом Матері, культом родючості. «Палеолітичні Венери» уособлювали уявлення первісних людей про єдність роду.

Первісні люди вели привласнююче господарство (брали те, що давала їм природа) – збирали плоди, ягоди, їстівні корені, полювали. Вони навчилися виготовляти перші знаряддя праці з каменю – ручне рубило, гостроконечники, скребла; з кісток та рогів – гарпуни, шила, голки; із шкір тварин – одяг. Заселяли печери. Добували вогонь.

Перші зразки образотворчого мистецтва виявились в малюнках, які залишила первісна людина на стінах печер, на кусках мамонтових кісток. Це були зображення мамонта, биків, бізона, ведмедя, носорога. Кам’яні статуетки жінки, так звані «Палеолітичні Венери», уособлювали уявлення первісних людей про єдність роду.

Про зародження музичної культури свідчать знахідки перших музичних інструментів – флейт. В якості ударних інструментів людина використовувала кістки мамонта – гомілку, лопатку, нижню щелепу.

Зародилися перші релігійні вірування:

Тотемізм – віра в спільного для колективу предка – певну тварину або рослину.

Анімізм – віра в існування душі та духів, що ніби то управляють усім світом.

Фетишизм – віра в надприродні властивості неживої природи, поклоніння неживим предметам.

Магія – віра в уміння людини впливати на інших людей, тварин, явища природи.

За мезоліту (ІХ тис. – VІІ тис. до н.е.) первісні люди розселилися по всій території України (виявлено сотні поселень цієї доби). Були створені нові інструменти – долото, сокира, тесло, ножі, списи. Винайдено лук і стріли – першу «механічну» зброю дистанційної дії. Одним з основних занять стало рибальство (гарпуни, гачки, човни з веслами). Приручено перших диких тварин – собаку, свиню, бика.

В епоху неоліту (VІ тис. – ІV тис. до н.е.) відбувся перехід від привласнюючого (збиральництво, мисливство, рибальство) до відтворюючого (землеробство та скотарство) господарства. Цей процес називають «неолітичною революцією». З’явилися нові методи обробки каменю та кістки – крім оббивання, ще й пиляння, шліфування, свердління. Люди створили перші штучні матеріали – кераміку (випалену на вогні глину) та тканину. Виготовлявся та поширювався різний за формою й орнаментом глиняний посуд. Виникло прядіння і ткацтво.

Енеоліт (ІV тис. – ІІІ тис. до н.е.) – перехідний період від кам’яного періоду до епохи металу. Розпочалася обробка міді. Намітився перехід від мотичного до орного землеробства з використанням тяглової сили бика. Головна роль у сім’ї поступово перейшла від матері до батька, родинні зв’язки стали вестися по батьківській лінії, утвердився патріархат.

Найяскравішою культурою доби енеоліту була Трипільська культура. Її назва походить від поселення біля села Трипілля (Київщина), дослідженого археологом В. Хвойкою. Трипільці займалися орним землеробством: вирощували ячмінь, просо, пшеницю, садово-огородні культури. Виготовляли вироби з міді, кераміку (особливістю була розписна плоскодонна кераміка з орнаментом білого, чорного, червоного та жовтого кольорів), знали гончарний круг. Вони будували протоміста площею від 150 до 450 га із квартальною забудовою дво- і навіть триповерховими будинками. Кількість мешканців цих поселень-гігантів складала 15-20 тис. осіб. Чотирикутні глинобитні житла трипільської культури нагадують українську сільську хату ХІХ ст. У духовній сфері був поширений культ богині-матері.

Бронзовий вік (ІІ тис. – І тис. до н.е.) Поширилося використання бронзи – першого штучно створеного людиною металу. Відбувся перший великий суспільний поділ праці – виділення скотарських племен із середовища землеробських. Постійного характеру набув обмін. На зміну родовій общині прийшла сусідська (територіальна), почала проявлятися майнова диференціація.

Ранній залізний вік (від І тис. до н.е.) Використання заліза призвело до різкого зростання продуктивності праці, що дало змогу створювати додатковий продукт понад прожитковий мінімум. Відбувся другий суспільний поділ праці – ремесло відокремилося від сільського господарства. Посилилася майнова та соціальна диференціація суспільства, що створило необхідні передумови для зародження нових станово-класових відносин і держави. Початок залізної доби в Україні пов’язаний з кіммерійською, скіфо-сармато-античною та ранньослов’янською культурами.

Дата добавления: 2014-01-04