Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Антропогенний ландшафт: поняття, місце в загальній класифікації


 

В результаті господарської діяльності людина перетворила величезні території. Селища і міста, промислові вузли, водосховища і канали, величезні кар'єри гірничодобувних підприємств і території, засипані відвалами порожньої породи, безкрайні поля і сади - все це антропогенні ландшафти. У багатьох країнах світу майже зовсім не залишилося первинних природних ландшафтів. Таке спостерігається, наприклад, у Японії, Бельгії, Голандії, Данії, Люксембурзі і деяких інших, перш за все, європейських державах.

Певною мірою вплив людини випробували на собі всі ландшафти Землі, проте рівень цієї дії різний. Кінцеві результати такого впливу характеризуються господарській освоенностью території. Господарська освоєність території - поняття складне, таке, що відображає результати історичного процесу взаємодії природи і суспільства, включає характеристику інтенсивності господарського використання, рівня продуктивних сил, досягнутого в процесі господарського розвитку території тощо. Розмір господарського використання території наростає від екстенсивного сільськогосподарського, характерного для районів розвитку пасовищного тваринництва, рибальства тощо, до інтенсивного промислового, такого, що характеризується великими витратами праці і капітальних вкладень. При цьому як індустріальне виробництво, так і модернізоване (на промисловій основі) сільське господарство пов'язані з високою мірою концентрації населення, забезпечують високу продуктивність праці і високий вихід продукції на одиницю території. Ці риси відрізняють райони з високим рівнем урбанізації[2], розвиненою промисловістю, інтенсивним сільським господарством, що базується на індустріальній основі, тобто антропогенні ландшафти.

Під впливом людської діяльності формуються ландшафти, які, хоч і зберігають природний характер і підкоряються природним закономірностям, несуть і «антропогенний» зміст у вигляді культурних рослин, змінених властивостей грунту, зміненого режиму підземних і поверхневих вод тощо.

До антропогенних відносять широку гетерогенну групу ландшафтів, які свідомо, цілеспрямовано створені людиною для виконання тих або інших соціально-економічних функцій, так і виниклих в наслідок ненавмисної зміни природних ландшафтів.

Істотними особливостями походження цілеспрямовано створених ландшафтів виступає складне поєднання процесів природної самоорганізації і управління з боку людей, а також наявність у складі ландшафтів елементів матеріальної діяльності суспільства.

До антропогенних ландшафтів відносяться більшість сучасних ландшафтів Землі. Антропогенні ландшафти, подібно до природних, є компонентною системою, єдиним комплексом рівнозначних компонентів. Найголовніша відмінна риса їх - наявність ознак саморозвитку, що протікає відповідно до природних закономірностей. Деякі види антропогенних ландшафтів візуально важко відмітні від природних аналогів. Такими є зарослі природною рослинністю відвали, озера в покинутих кар'єрах, суходольні луги на місці зведених лісів, старі лісокультури (соснові бори, субори і діброви).



Менш наочна приналежність до власно антропогенних ландшафтів у оброблених полів, культурних пасовищ, садів. Але якщо прийняти до уваги, що в посівах культурної рослинності геоботаніки (М.С. Камишев, М.В. Марков, А.А. Каплиця) бачать специфічні фітоценози, а біоценологи (М.С. Гиляров, В.Тішлер, В.М. Сукачев) - біоценози і біогеоценози, подібні природним, то у нас немає підстав не причисляти їх до власно антропогенних ландшафтів.

Маючи в рівній мірі антропогенне походження, вони відрізняються один від одного ступенем і характером сучасної дії на них людини.

За визначенням Ф.М. Мількова, «...антропогенними ландшафтами слід вважати як наново створені людиною ландшафти, так і всі ті природні комплекси, в яких корінній зміні (перебудові) під впливом людини піддався будь-який з їх компонентів, у тому числі і рослинність з тваринним світом». До антропогенних ландшафтів відносяться ті, на яких природна рослинність замінена культурною (лани, сади, городи, парки тощо) або повністю зведена (відвали, аеродроми, промзони) і де люди змінили грунти, у тому числі і їх хімічний склад, а також форми рельєфу різними кар'єрами, насипами тощо. Антропогенні ландшафти можна, хоч і дуже умовно, розділити на три групи:

1) агробіогеоценози, або агроландшафти (сільськогосподарські угіддя);

2) урбанізовані території (міста, крупні населені пункти з їх найближчим оточенням);

3) техногенні території (райони інтенсивного видобутку і переробки корисних копалини, енерговиробничі і переробляючі комплекси тощо).

Існує багато різновидів антропогенних ландшафтів. Відповідно створено і багато варіантів їх класифікацій. Найчастіше класифікації будуються на основі обліку ступеня зміненої природного ландшафту людиною, цілей використання, міри цілеспрямованості їх виникнення, тривалості їх існування і ступеня регулювання, а також ступеню господарської цінності.

Повна класифікація антропогенних ландшафтів може бути розроблена на основі послідовного використання декількох підстав розподілу. З позицій раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища найістотніше враховувати при класифікації:

— співвідношення цілеспрямованих і ненавмисних змін;

— соціально-економічну функцію, що виконується ландшафтом;

— ступінь зміни в порівнянні з початковим станом;

— наслідки зміни - поліпшення або погіршення виконання функцій (культурні і акультурні ландшафти);

— співвідношення процесів самоорганізації і управління.

Корисно також враховувати стійкість або надійність виконання ландшафтом функцій, тривалість виконання даної функції (сучасної форми використання).

По співвідношенню цілеспрямованих і ненавмисних змін розрізняють навмисно змінені і ненавмисно змінені ландшафти. Е. Гадач (Гадач і ін., 1978) за першими пропонує зберегти назву «антропогенних», другі іменувати «антропічними». Реально в багатьох ландшафтах ми стикаємося з поєднанням обох типів змін.

По виконуваних соціально-економічних функціях найчастіше розрізняють ландшафти: сільськогосподарські, лісогосподарські, промислові (інженерні, техногенні), міські (урбанізовані), рекреаційні, заповідні, середовищезахисні (наприклад, водозахисні). У ряді випадків можливе одночасне виконання двох або декількох функцій. Слід зазначити, що будь-який вигляд і форма людської діяльності можуть формувати не тільки виконання ландшафтом тієї або іншої функції, але і бути джерелом ненавмисних змін, що приводять до негативних наслідків.

По ступеню зміни найчастіше виділяють групу слабкозмінених, змінених, сильно змінених (природних) ландшафтів. Я. Дрдош (Drdoš, 1972) виділяє ландшафти, що знаходяться під антропогенним впливом і антропогенно обумовлені. Відмінність між ними полягає в кількості накопичених оборотних і необоротних змін. Перші після припинення антропогенної дії можуть повертатися в стан, близький до вихідного (наприклад, рілля може зарости лісом). У антропогенно обумовлених ландшафтах зміни носять необоротний характер, і після припинення обробітку ці ландшафти не повертаються в стан, близький до вихідного (так, на осушених торф'яних болотах, перетворених на ріллю, у разі припинення обробки виникає мезофільний ліс, але не болото). Запропоновані і складніші класифікації.

За характером наслідків прийнято розрізняти: культурний ландшафт- свідомо змінений господарською діяльністю людини для задоволення своїх потреб, постійно підтримуваний людиною в потрібному для нього стані, здатний одночасно продовжувати виконання функцій відтворення здорового середовища. Протилежністю культурного виступає акультурний ландшафт, що виникає в результаті нераціональної діяльності або несприятливих дій сусідніх ландшафтів. До акультурних відносять ландшафти, що втратили здатність виконувати функції відтворення здорового середовища (у тому числі і психофізіологічних властивостей). Граничним членом в цьому ряду виступають деградовані ландшафти, що втратили здатність виконувати будь-яку функцію.

По співвідношенню між стійкістю функціонування і здатністю виконувати соціально-економічні функції розрізняють ландшафти з переважанням процесів самоорганізації (або саморегуляції), наприклад луги, лісові, заповідні, в яких регулююча дія людини виявляється епізодично і в слабкій мірі, і ландшафти, де велика роль дії, що управляє, наприклад водогосподарські, міські тощо. Останні В.Б. Сочава запропонував називати «системами співтворчості природи і людини». У науковій літературі їх частише всього називають геотехнічними системами (геотехсистемами).

Геотехсистема– особливий клас природно-технічних систем[3], основними підсистемами яких виступають, з одного боку, природні геосистеми, з іншого – технологічні об'єкти і комплекси технологічних процесів, що знаходяться в межах географічної оболонки. Варто підкреслити, що зв'язки між названими підсистемами в геотехсистемі такі великі, що практично жодна з них окремо не може виконувати своїх соціально-економічних функцій. Приклади гекотехсистем: водосховища з прилеглим басейном, поле, місто.

Геотехсистеми відносяться до типу керованих систем. Можна виділити епізодично і постійно контрольовані геотехсистеми. Якщо створення технічного пристрою має характер разової дії на природу, а геосистема, яка виникла далі функціонує самостійно, то такі геотехсистеми відносяться до розряду епізодично контрольованих.

Якщо постійно здійснюється цілеспрямована зміна характеру взаємодії підсистем, про такі геотехсистеми можна говорити як про постійно контрольовані. Але незалежно від ступеня управління геотехсистемами вплив природних складових на функціонування геотехсистем завжди дуже істотний.

Антропогенні ландшафти - важливі об'єкти діяльності по раціональному використанню природних ресурсів і охороні природи. Це пов'язано з двома обставинами. По-перше, з тим, що значна частина таких ландшафтів створена для виконання ресурсовідтворюючих (поля, лісонасадження і т.д.) і середовищеформуючих (населені пункти) функцій. А по-друге, з тим, що в процесі свого функціонування антропогенні ландшафти, подібно до природних, продовжують брати участь у формуванні газового складу атмосфери, круговороту води, в процесах міграції елементів і т.д.

Завданням охорони природи на таких «рукотворних», «культурних» територіях є, зокрема, створення тут оптимальних умов для життя людей. Це означає, що антропогенний ландшафт повинен мати сприятливе для життя людини середовище, а також бути досить продуктивним, щоб забезпечити потреби людей в їжі, одязі і т.п. Проте слід мати на увазі, що, безумовно, у всіх ландшафтах, і в «природних», і в «антропогенних», всі процеси виявляються за законами природи, а створююча їх матерія - частина природи.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Ландшафтна екологія та її гносеологічне коріння | Ключовим ознакам

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2349; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.003 сек.