Релігійна діяльність

Релігійна свідомість

Релігійний комплекс і структура

Поняття релігійного комплексу застосовується в соціології релі­гії для інтегральної характеристики релігії в сукупності її елементів, поєднаних певною структурою. Елементами комплексу визнача­ються: релігійні почуття, погляди, дії, відносини, спільності вірую­чих людей, предмети ритуалу — все, що має спрямованість на по­клоніння надприродному. Всі елементи існують не самі собою, вони взаємозалежні і утворюють окремі компоненти релігійного компле­ксу. Виділяються компоненти релігійного комплексу: релігійна сві­домість, релігійна діяльність, релігійні організації. Зазначимо, що модель не єдина в структурі релігії.

Релігійна свідомість — система, що охоплює почуття, емоції, по­гляди, ідеї, концепції та вчення, предметом яких виступає ставлення людей до надприродного. Ядром релігійної свідомості служить віра в існування двосторонніх відносин між людиною і надприродними суттєвостями: божества (Бог) і духи сходять до людини, людина до них піднімається; божества роблять дарунки людині, а людина підносить божествам дарунки зі свого боку. Бог рятує людину, спрямовуючи її до себе.

В ідеології релігійна свідомість має системність. Різні релігійні уявлення упорядковуються, поєднуються одне з одним у взаємній координації (упорядкування по горизонталі) і субординації (упоря­дкування по вертикалі). Релігійні вірування трансформуються у ві­ровчення, де осмислюється природа Бога (божества), його (їх) став­лення до світу і людини, характер відносин людини до Бога (богів), способи поклоніння, перспектива блаженного життя для праведни­ків та ін.

Релігійна діяльність підрозділяється на культову і позакультову. Культова діяльність безпосередньо спрямована на поклоніння надприродному. її зміст утворюють культові дії, відносини між учас­никами дій, норми, що регулюють культові дії і відносини, а також різні засоби поклоніння — священні території і культові предмети. Форми культової діяльності — дотримання свят і ритуалів (молит­ви, паломництво, пости, ритуальні танці та ін.).

Будь-яка культова дія допускає нормативні і значеннєві дії. Нормативні дії встановлюють порядок поклоніння відповідно тим або іншим достоїнствам об'єкта поклоніння.

Культова діяльність відбувається спільно її учасниками, між ни­ми відбувається поділ соціальних ролей. Поклоніння сакральним іс­тотам вимагає точного виконання ритуалу, обумовлює виділення професійних служителів культу — духівництва з властивими його представникам ролями, відмінними від ролі простих віруючих. Культова діяльність дедалі більше диференціюється й ускладню­ються ролі її учасників.

Дата добавления: 2014-01-04