Проведення

Послуги, що надаються туристам під час здійснення маршруту, поділяють на кілька груп:

- послуги розміщення;

- побутові послуги;

- послуги харчування;

- послуги з організації дозвілля;

- інформаційні послуги;

- берегове обслуговування.

Послуги на круїзному судні поділяються на платні та безплатні. До безплатних послуг належать: перша медична допомога, користування басейном, вечори відпочинку, лекції для туристів, різноманітні ігри.

Як правило, за плату здійснюються: екскурсії, надання телефонних розмов, прання та прасування одягу, послуги перукарні, продаж квитків на інші види транспорту та ін.

Послуги розміщення. Розміщення туристів здійснюється згідно попередньо придбаних кают. Традиційно каюти на суднах поділяють на класи. Основним принципом такого поділу є ступінь комфортабельності.

У міжнародній практиці пасажирських перевезень існували наступні класи: перший (включав каюти "люкс"), другий, туристський, третій, четвертий (іммігрантський) та палубні місця. На суднах, побудованих після Другої світової війни, з'являється тенденція до зменшення кількості класів. Залишаються перший і туристичний клас. Однак через відсутність суворих критеріїв визначення комфортабельності кают поділ на класи (категорії) носить деякою мірою умовний характер. Класність встановлюється самим судновласником на основі внутрішньої порівняльноїоцінки приміщень даного судна. Класність каюти визначається її місце розташування на судні, розмірами і обладнанням та кількістю місць у каюті.

За умовами і рівнем обслуговування морські подорожі відносяться до категорії "Супер Делюкс", "Делкжс плюс", "Делюкс", "Стандарт", "Економічна".

Однакові категорії, на жаль, не гарантують рівних умов. Сервіс, комфорт, якість та різноманітність страв, розважальні програми - все це залежить, в цілому, від різних операторів та різних лайнерів.

Класифікація кают (кабін-клас) на круїзному теплоході позначена наступним чином:

- преміум - Р-1 (2-3-місне розміщення з усіма атрибутами комфорту: ванна, туалет, міні-бар тощо);

- преміум - Р-2 (2-місне розміщення з усіма атрибутами комфорту);

- стандарт - 3-1 (2-3-місне розміщення з частковими зручностями);

- стандарт - 3-2 (2-4-місне розміщення з частковими зручностями);

- економічний - Е (економічний клас з 2-4-6-місним розміщенням та частковими зручностями).

Організація побутового обслуговування туристів. Послуги з прибирання кают надаються туристам безкоштовно. Під час круїзу у туристів виникають потреби у різноманітних побутових послугах: перукарських, косметичних та масажних кабінетів, фото-та відеозйомки, прання білизни та ін. Як правило, побутові послуги платні, надаються туристам згідно прейскуранту.

Послуги харчування туристів організуються у судовому ресторані у декілька змін. На судах організовують триразове або чотириразове харчування. Як правило, сніданок призначається на 8.00, обід -13.00, чай близько 16.00, вечеря -19.00.

За кожним туристом закріплюється постійний столик у судовому ресторані. Номер столу турист отримує під час розміщення.

Залежно від рівня професійної підготовки камбузних працівників та денного раціону меню може бути: "за вибором" (а ля карт) - турист вибирає ту чи іншу страву за своїм смаком, "на замовлення" - турист завчасно вибирає запропоновані страви, комплексним "табльдот" - без вибору та замовлення.

На вітчизняних суднах прийнято харчування - "табльдот", більшість круїзних компаній світу пропонують своїм туристам харчування "за вибором".)

Під час круїзу практикують також особливі форми організації харчування, що мають деякі ознаки урочистості:

капітанський коктейль, капітанська вечеря, дні національної або української кухні. Великою популярністю у туристів користуються стилізовані обіди,та вечері. Наприклад, "дні національної кухні", ''піратська вечеря" "день солодощів" тощо.

Капітанський коктейль проводиться на початку круїзу з метою знайомства туристів з капітаном, екіпажем судна, а також дирекцією круїзу. У визначений час туристи збираються у салоні. Біля входу їх зустрічають офіціанти, що пропонують напої (сік, мінеральна вода, сухе вино). Судновий оркестр виконує популярні мелодії. Через декілька хвилин на естрадний або танцювальний майданчик виходить капітан із старшим складом команди та дирекція круїзу. Директор круїзу вітає усіх туристів з початком відпочинку та знайомить з капітаном, складом команди та дирекцією круїзу. Капітан говорить декілька вітальних слів.

Виключно яскраво га урочисто наприкінці маршруту проводиться прощальна капітанська вечеря. Біля входу до ресторану туристів зустрічають капітан та директор круїзу. Капітан особисто вітає кожного туриста та запрошує до ресторану. Капітанська вечеря проводиться у формі банкету, меню відрізняється вишуканістю.

Послуги з організації дозвілля, що включають розважальні та спортивно-оздоровчі заходи, складають програму перебування туристів на судні.

Спортивно-оздоровчі заходи посідають помітне місце у програмі обслуговування на суднах. Сучасні круїзні судна обладнані басейнами, саунами, тренажерними центрами, доріжками для бігу, а іноді ковзанками, полями для гольфу тощо.

Програму потрібно складати з урахуванням вікових особливостей туристів. До неї входять заходи, що задовольняють потреби основних груп туристів відповідно віку, культурного рівня та національних звичок.

Програма повинна бути різноманітною і включати:

- ігри та атракціони, що вимагають фізичної підготовки,

спритності, дискотеки для молоді;

- щоденну спеціальну програму для дітей. На судні

обладнується дитяча кімната з іграшками, де працює вихователь. Проводяться конкурси - дитячого малюнку, концерти дитячої самодіяльності, карнавальних костюмів, дитячі ігри тощо;

- спеціальні заходи для осіб "третього віку".

Для успішного функціонування бюро інформації повинно бути обладнаним: телефоном зв'язку, факсом, комп'ютером, ксероксом, путівниками по містах, через які проходить маршрут, довідниками.

Взагалі інформацію, що надається туристам під час круїзу, можна поділити натри види:

- інформацію по радіомережі;

- друковану інформацію;

- наочну інформацію.

Радіомережею передаються повідомлення про розклад дня, прогноз погоди, зміни у програмі, проводиться шляхова інформація (док>ментальні довідки про об'єкти, що зустрічаються на шляху прямування теплоходу, міста та населені пункти, пам"ятки історії та культури).

Основним друкованим джерелом поточної інформації для туристів є прої рама на день. Вона включає розпорядок дня, час роботи барів, крамниць, перукарень. Вона розташована на інформаційній дошці, де також представлено інформацію рекламного характеру щодо додаткових екскурсій.

3.Типи круїзних судів і класифікація кают.

Взагалі флот водного транспорту можна поділити на технічний, допоміжний та торговий.

Технічні судна проводять роботи з очищення та поглиблення дна.

Допоміжний флот обслуговує транспортні та технічні судна.

Торговий флот призначений для перевезення пасажирів та вантажів. Він включає: пасажирські, вантажопасажирські та вантажні судна. Судна поділяються на декілька груп:

- необмеженого морського та океанічного плавання, що мають велику місткість, високу швидкість та обслуговують зовнішньоторговельні зв'язки держави;

- обмеженого морського плавання, що мають відносно невелику місткість та здійснюють перевезення у межах одного моря;

- місцевого та рейдового плавання невеликої місткості, що призначені для перевезення у місцевому сполученні, у межах акваторії порту, на рейді.

За експлуатаційною функцією судна, що перевозять пасажирів, поділяються на пасажирські та вантажопасажирські, що здатні перевозити пасажирів і вантаж.

Пасажирські судна характеризуються пасажиромісткістю (кількістю міст, призначених для перевезення пасажирів). Згідно Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі до пасажирських відносять судна, що мають понад 12 пасажирських місць. Для вантажопасажирських суден важливим є показник вантажомісткості судна (обсяг усіх його вантажних приміщень), що вимірюється у кубічних метрах (фунтах). Валова місткість або бруто-регістровий тоннаж (брт) свідчить про обсяг приміщень судна. Обсяг вимірюється у регістрових тоннах. Одна регістрова тонна дорівнює 2,83 куб. м. Швидкість судна вимірюється у вузлах. Один вузол дорівнює морській милі (1852 м) за годину.

За характером руху пасажирські судна поділяються на:

- водотоннажні - при плаванні витісняють корпусом визначений об'єм води, що не залежить від швидкості;
-швидкісні судна з аерогідродинамічними властивостями

- судна на підводних крилах, на повітряній подушці.

За типом головного двигуна судна поділяються на:

- пароплави - з паровою поршневою машиною;

- теплоходи - з двигуном внутрішнього згорання;

- турбоходи - з паровою турбіною;

- газотурбоходи - з газовою турбіною;

- дизель-електроходи

- турбоелектроходи з головним електродвигуном, струм від якого подається від генератора, що повертається дизелем або турбіною.

Робота флоту складається з різноманітних операцій, але основною є рейс судна - завершений цикл з перевезення та обслуговування подорожуючих на шляху від моменту посадки до моменту висадки.

Рейси класифікуються в залежності від мети та виду, дальності плавання, форми сполучення, швидкості.

За метою та видом організації рейси поділяються на:

прогулянкові - рейси здійснюються при проведенні екскурсій або короткотермінових прогулянок туристів у море без заходу до порту, або з мінімальною кількістю заходів. Порт посадки одночасно є портом висадки пасажирів;

спеціальні - рейси проводяться за замовленням різних установ шляхом надання судна у фрахт та укладанням відповідного договору. Використовують їх для одноразових перевезень учасників фестивалів, наукових експедицій та ін.; підгінні - рейси судна з технічною метою, наприклад, від базового порту до порту, де відбувається посадка пасажирів;

лінійні - рейси, що характеризуються регулярністю, стабільністю портів заходу, можливістю посадки та висадки пасажирів в усіх портах, а також перевезення автомашин, багажу, тварин. Лінійне (регулярне) плавання, передбачає організацію руху одного або групи закріплених за лінією суден для перевезення пасажирів між визначеними портами за розкладом (на рік або сезон). Тарифи на лінійні перевезення постійні, не змінюються упродовж усього періоду навігації;

круїзні - рейси, що здійснюються за спеціальними маршрутами та розкладом. Вони розраховані на перевезення туристів із заходами у найбільш атрактивні порти з посадкою і висадкою пасажирів у початковому та кінцевому портах.

За дальністю плавання та географією портів заходу пасажирські перевезення поділяються на:

каботажні - перевезення між портами однієї держави без проміжних заходів до іноземних портів. Існує великий каботаж (перевезення між портами різних басейнів) та малий каботаж (перевезення у межах одного басейну);

міжнародні - перевезення включають сполучення між портами різних держав.

У залежності від форми сполучення лінії поділяються на:

транзитні - лінії протяжністю понад 400 км. Флот, що на них працює, є приписаним до пароплавства;

місцеві -лінії функціонують між пунктами, розташованими за межами міста або району, протяжністю до 400 км. Судна приписані до портів (пристаней);

приміські - лінії функціонують на території, що адміністративно підпорядкована місту або району;

міські - лінії, що діють у межах міста;

переправні - лінії, що діють між пунктами протилежних берегів.

В залежності від швидкості руху судна та умов проїзду виділяються:

експресні та швидкісні лінії, які обслуговуються швидкісними судами на підводних крилах або на повітряних подушках;

пасажирські - лінії, де використовуються водотоннажні судна.

4.Основні міжнародні круїзні території.

Поняття "морський шлях" дещо умовне. Географію морських шляхів визначає мережа портів, морських каналів, доступні для морських суден естуарії та русла судноплавних річок.

Більшість морських водних шляхів належить Атлантичному океану (приблизно 50%). Тут сформувалось кілька напрямків морського судноплавства. Головним є Північно-Атлантичний, що з'єднав Європу з Північною Америкою. Він проходить в основному між 40 та 50 градусом північної широти. До середини 1950-х рр. саме тут була зосереджена найбільша кількість пасажирських ліній. Іншими важливими напрямками морського судноплавства в Атлантиці є Південна Атлантика (Європа -Південна Америка), Західна Атлантика (Африка - Європа).

Тихий океан займає друге місце за обсягами морських перевезень (25%) пасажирів та вантажів. Швидкий економічний розвиток країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, в першу чергу "нових індустріальних» країн, їх інтеграція у світову торгівлю мають наслідком поступове переміщення потоків з Атлантики у Тихий океан.

Трете місце за обсягами морських перевезень (10%) належить Індійському океану, до берегів якого виходять понад ЗО країн з населенням 2 млрд. осіб. Найбільш важливі вантажопотоки зосереджуються у районі Перської затоки.

Північний та Південний океани концентрують незначну частину пасажиропотоків.

Для розвитку морського сполучення важливе значення має використання каналів, що дозволяє скоротити шляхи. До найбільш важливих відносять Суецький (161 км), Панамський (82 км), Кільський (99 км).

Відкриття Суецького каналу дозволило скоротити шлях з Європи до країн Азії. Наприклад, шлях з Одеси до Мумбая (Індія) зменшився на 65% у порівнянні із звичайним маршрутом навколо Африки. В цілому через Суецький канал перевозиться до 15% усіх вантажів морського транспорту, через нього проходить маршрут круїзу "Навколо світу".

Панамський канал особливо важливе значення має для країн Америки. Відстань від Нью-Йорку до Сан-Франциско скорочується на 60%. США належить до 70% вантажів, що проходять зоною каналу.

Кільський канал, що поєднує Кольську бухту Балтійського З моря з дельтою Ельби та порти Кіль і Гамбург, має важливе значення для європейських країн, тому що велика частка потоків вантажів та пасажирів проходить цим каналом, а не навколо півострова Ютландія.

Канали також використовуються при здійсненні круїзів за нестандартними маршрутами, наприклад, унікальні круїзи "Навколо світу'".

На ринку пропонуються два варіанти маршруту. Перший проходить через порти: Гонолулу (Гавайські острови, США) -Лос-Анджелес (США) - Акапулько (Мексика) - зону Панамського каналу - Майамі (США) - Ріо-де-Жанейро (Бразилія) - Кейптаун, Дурбан (Південна Африка) - Момбаса (Кенія) - Мумбай (Індія) - Сінгапур - Гонконг - Маніла (Філіппіни) - Сідней (Австралія) - Сува (Фіджі). Другий включає порти: Гонолулу (Гавайські острови, США) - Акапулько (Мексика) - зона Панамського каналу - Монровія (Ліберія) - Касабланку, Танжер (Марокко) - Валету (Мальта) - Олександрію (Єгипет) -Суецький канал - Мумбай (Індія) - Коломбо (Шрі Ланка) -Сінгапур - Гонконг - Манілу (Філіппіни) - Сідней (Австралія) -Сува (Фіджі).

Тривалість круїзів "Навколо світу" становить близько 90 діб. Не всі туристи можуть дозволити собі на такий термін відірватися від справ, тому судноплавні компанії продають і окремі частини

круїзу.

Наприкінці 1990-х рр. кілька суден виконували подібні круїзи. Компанія "Кунард" здійснює круїзи на"Куїн Елізабет II" та "Сага фіорд" вартістю від 17 тис. дол. за місце до 310 тис. дол. в

апартаментах. У 1999-2000 рр. на круїзі "Міленіум" тривалість маршруту складала 104 дні. Судно "Ройял Вікінг Сан" має маршрут тривалістю 122 доби. Також круїзи "Навколо світу" здійснювали: компанія "Холланд Америка Лайн" на судні "Роттердам", "Пі енд Оу" на " Сі Принцес", "Коста" на "Данаї".
На ринку морських круїзів виділяють декілька основних територій; Карибська; Схід Північної Америки; Алясько-Канадська; Мексиканська Рив'єра; Гаванська; Південно-Тихоокеанська; Південноамериканська; Антарктична; Атлантика; Скандинавія (Балтія та Норвезькі фіорди);
Середземноморська; Західно-Африканська; А фрикано-Індійська; Далекосхідна.

Найбільш популярною у світі є Карибська круїзна територія. Клімат Карибів дозволяє проводити круїзи упродовж року, саме тому на кінець 1990-х рр. 75% ринку морських круїзів припадало на цей район. Пік навантаження у грудні - березні, а деякий спад (до 50 %) відмічається у травні - вересні. Як правило, круїз комбінується з авіатранспортною доставкою у порт початку маршруту. Головний круїзний центр - порт Майямі. Порт ще у 1980-х рр. обслуговував 2,7 млн. осіб, а наприкінці 1990-х рр. -удвоє більше. Саме тут розташовані штаб-квартири десяти найбільших круїзних компаній у світі. Крім Майямі маршрути Карибським морем починаються з портів Флориди (Форт Лоудердейл, Порт Канаверел або Еверглейдс) або портів островів басейну Карибського моря.

Туристичний бізнес регіону тримається на "5 з" (зип, §еа, зку, запсі, зіюрз) - сонці, морі, небі, піску та магазинах безмитної торгівлі. Основні постачальники туристів - СШЛ та Канада. У регіоні працюють близько ЗО компаній, що на 100 суднах здійснюють понад 5 тис. маршрутів щорічно. Найбільш популярними є тижневі круїзи. Карибську круїзну територію у 1999 р. відвідало 6,2 млн., а у 2000 р. - 7 млн. туристів.

Схід Північної Америки - ця круїзна територія включає порти узбережжя Атлантичного океану Північної Америки від м. Шарлотаун (Канада) до м. Нью-Йорк (США). У минулому Нью-Йорк був головним портом, де починались трансатлантичні рейси. Зараз він використовується як порт початку "круїзів у нікуди". Саме тут з'явилися перші пакетні тури "авіа-море", використання яких дозволило розширити географію портів та географію круїзів.

Алясько-Канадська круїзна територія включає порти узбережжя Тихого океану Північної Америки від м. Анкоріджа (штат Аляска, США) до м. Сієгл (США). Основним портом є Ванкувер. Під час круїзів увагу туристів привертають льодовики, айсберги, глетчери, міста та селища, пов'язані з періодом "золотої лихоманки'" на Юконі, сувеніри місцевих індіанців. У цьому регіоні працює понад 20 суден, що мають 15 тис. місць. У середньому здійснюється 250 круїзів тривалістю від 7 до 24 діб. Компанія "Холланд Америка Лайн"' здійснює приблизно 80% усіх круїзних маршрутів та обслуговує 350 тис. туристів.

Мексиканська Рив'єра - круїзна територія, що простяглась від Сан-Франциско (США) до м. Акапулько (Мексика). У регіоні працює близько 20 суден загальною пасажиромісткістю 14 тис. місць. Виконується понад 300 круїзів тривалістю 3-23 доби. Основним портом є Лос-Анджелес.

Гаванська круїзна територія являє собою дуже привабливий район, але на повільний розвиток круїзів впливає її віддаленість від основних районів постачальників туристів. У 1980-х рр. працювали 3 судна по 2200 місць, що здійснили 150 рейсів тривалістю 7 діб. Наприкінці 1990-х рр. працювали близько 10
суден. Південно-Американська круїзна територія характеризується досить невеликою насиченістю крупних маршрутів. Більшість із них співпадають з регулярними лініями англійських або американських компаній у Ріо-де-Жанейро (Бразилія), Буенос-Айрес (Аргентина). До основних портів також відносять: Гуаякіль (Еквадор), Кальяо (Перу), Вальпараїсо, Пуерто-Монт, Пунта-Аренас (Чилі), Ушуая (Аргентина), Монтевідео (Уругвай), Сан-Паулу, Сальвадор, Ресифі, Белен (Бразилія).

Південно-Тихоокеанська круїзна територія включає у себе порти Австралії(Дарвін, Перт, Сідней, Мельбурн, Хобарт), Нової Зеландії та островів Океанії. Популярними є круїзи Полінезією, Меланезією та південними островами Тихого океану. У 1980-х рр. тут працювали лише 3 судна пасажиромісткістю 2,5 тис. місць. Здійснювали до 40 маршрутів на рік тривалістю від 14 до 45 діб. Кількість туристів сягала 75 тис. осіб. Віддаленість регіону від американського та європейського ринку стримувала розвиток круїзного бізнесу. У 1990-х рр. цим ринком зацікавились японські туроператори, які й вивели на цей ринок ще три нових судна. Чисельність туристів у районі зросла удвоє.

Антарктична круїзна територія включає, в основному, порти Західного узбережжя Льодового континенту. Перший круїзний маршрут було здійснено у 1957 р., коли аргентинське судно доставило 100 туристів на острів Десепшен. З часом південнополярні круїзи почали здійснювати судна з Нової Зеландії, Австралії, Чилі. Під час перебування на континенті туристи відвідували наукову станцію, місця колоній тюленів та пінгвінів. Місячний круїз коштував від 5 до 10тис. дол., попиту п"ять разів перевищував пропозицію. У 1992 р. південнополярні води відвідало 60 теплоходів, на яких було 80 тис. туристів. З'явилися компанії, що почали спеціалізуватися на подібних маршрутах. Так, канадська фірма "Марина Експедішн" надає туристам можливість крім чотириденного дослідження Антарктиди на борту судна провести 4 доби у новому дослідному таборі на Льодовому континенті. Наукові співробітники табору виконують функції гідів.

Атлантика - круїзна територія, де залишилось надзвичайно мало маршрутів, крім суден, що перетинають регіон з Європи до Карибів через Мадейру та Канари. Наприклад, судно "Куїн Елізабет II" здійснює півроку подібні маршрути.

Скандинавія (Балтія та Норвезькі фіорди) - ця круїзна територія умовно поділяється на два підрайони: Балтія, та Норвезькі фіорди. До підрайону Балтія відносять порти: Санкт-Петербург (Росія), Гельсинкі (Фінляндія), Таллінн (Естонія), Мальме, Стокгольм (Швеція), Осло (Норвегія), Гамбург (ФРН), Амстердам (Нідерланди), Копенгаген (Данія), Саутгемптон (Великобританія).

У підрайон Норвезькі фіорди входять порти узбережжя Норвезького моря від м. Хаммерфест до м. Ставангер (Норвегія), порт Лонгиір на о. Шпіцберген. Круїзи проводяться у літній час з червня до вересня. Найбільш популярні ці маршрути у липні, коли туристи спостерігають довгі полярні дні. Тривалість турів від 4-7 до 14 діб.

Середземноморська круїзна територія займає друге місце у світі за популярністю серед туристів, поступаючись лише Карибам. її характеризують: комфортні кліматичні умови, понад 40 портів в історичних містах з великою кількістю атракцій та можливість здійснювати автобусні поїздки до інших міст, розвинена інфраструктура. Круїзи Середземним морем організовують, як правило, у період з березня до жовтня, деякі закінчуються у грудні. Пік перевезень припадає на червень-серпень. Середня тривалість перебування туристів від 4 до 14 днів. Найбільш популярні на ринку семиденні тури Середземномор'ям. Більшість круїзів - змішані (авіа-море), хоча грецькі туроператори пропонують і велику кількість так званих "перерваних" круїзів, з частковим проживанням у береговому готелі. Круїзи Середземномор'ям здійснюються наступним чином:

а) маршрути усім Середземномор'ям;

б) маршрути західною частиною (Італія, Франція, Іспанія, Туніс та острови).

в) маршрути східною частиною (Греція, Туреччина, Хорватія, Кіпр, Єгипет, Ізраїль).

До підрайону східного Середземномор'я входить Чорне море.

Найбільш популярні у відвідувачів порти Іспанії- Севілья, Пальма де Майорка, Барселона; Франції- Канни, Аяччо, Ніцца; Монако - Монте-Карло; Португалії- Ліссабон; Італії- Сорренто, Портофіно, Венеція, Чівітавек'я (Рим); Греції - Корфу, Пірей (Афіни).

Ринок круїзів у Середземномор'ї швидко розвивається. За офіційними даними ВТО, у Середземному морі за останні десять років XX ст. чисельність туристів, що подорожують на круїзних судах, збільшилась більш ніж утричі і досягла 1,3 млн. туристів. За прогнозами експертів, чисельність подорожуючих до 2005 р. повинна зрости до 2,7 млн., що буде складати близько 30% загальної чисельності прихильників цього виду подорожей у світі. Основними операторами круїзів у західному Середземномор'ї є компанії '"Коста" та "Айртур". У східному Середземномор'ї операторами є компанії "Егейн ренесанс" та "Ройял Олімпік". Компанія "Луїс Круїз Лайн"' є лідером в організації круїзів у Левант, а компанія "НКП" контролює 50% чорноморського круїзного ринку.

До Західно-Африканської" круїзної території відносяться порти: Фуншал (о. Мадейра, Португалія), Лас-Пальмас (Канарські острови, Іспанія), Дакар (Сенегал), Фрітаун (Сьєрра-Леоне), Монровія (Ліберія).

Африкано-Індійська круїзна територія включає у себе порти Східної Африки: Момбаса (Кенія), Занзібар (Танзанія), Порт-Луї (Маврикій), Бомбей, Мадрас (Індія), Коломбо (Шрі-Ланка), Мале (Мальдіви). Конкуренція між операторами сприяє створенню нових маршрутів: включені о. Мадагаскар, Сейшельські острови та Маврикій.

До Далекосхідної круїзної території входять 45 портів узбережжя Японського, Філіппінського, Яванського, Південно-Китайського морів. Природні умови цього регіону, історичні об'єкти, традиції місцевого населення - ідеальні компоненти для розвитку круїзного бізнесу. Але віддаленість регіону від основних країн-постачальників туристів (США, Канади, економічно розвинених країн Західної Європи) пояснює, чому до 1980-х рр. тут була відсутня круїзна інфраструктура.

У 1990-і рр. регіон розвивався стрімкими темпами. Більшість круїзів (у 1994 р. їх було здійснено 49) починаються з Сінгапуру. У 1994 р. у круїзних поїздках 700 тис. осіб відвідали Сінгапур.

Порт увійшов до десятки світових лідерів. Основна клієнтура на 75% з країн Азії, із США лише 10%, з Європи взагалі лише 8%. В основному працюють на ринку судна американських та європейських компаній. Але малазійський магнат Гонг заснував у вересні 1993 р. першу азіатську круїзну компанію "Стар круїз" із штаб-квартирою у Сінгапурі.

Отже, найбільш популярними серед туристів територіями є: Карибська, Середземноморська, Скандинавія (Балтія та Норвезькі фіорди). Далекосхідна круїзна територія розвивається надзвичайно швидко і маг усі підстави у недалекому майбутньому посісти провідне місце на ринку.

Відбувається активне формування інфраструктури для прийому круїзних суден у районі Перської та Оманськоїзагок з центром у Дубаї. Цьому сприяло відкриття великого авіавузла регіонального масштабу у Дубаї, що має сполучення із 150 містами світу. У туристів є можливість комбінувати відпочинок в Об'єднаних Арабських Еміратах з комфортабельними морськими подорожами. У лютому 2001 р. відкрився новий пасажирський термінал, що дозволив прискорити процес посадки (висадки) пасажирів з круїзного лайнеру. Як і в більшості держав регіону Затоки для учасників круїзів створено спрощений режим перетину кордонів. Пасажири прибувають за "морським маніфестом" і мають право знаходитись на території країни без візи впрожовж 72 год. З Дубаю здійснюються маршрути до Бахрейну, Катару, Ірану, Оману, до фіордів Ормузької протоки. На 2001 р. планувались заходи 340 круїзних лайнерів до портів цієї території. У зв'язку з політичної нестабільністю у цьому регіоні більшість компаній відмінили стоянки суден у портах ісламських держав.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

І.Дати визначення поняття угоди між турфірмою та пароплавством на оренду судна. Які додатки є обов'язковими до угоди?

2.Які обов'язки та відповідальність має судновласник при організації морських круїзів?

З.Які обов'язки та відповідальність має турфірма, що орендує судно, при організації морських круїзів?

4.Які особливості організації обслуговування туристів на спеціалізованих водних туристичних маршрутах?

5.Розкажіть про послуги на судні. Які послуги входять у вартість туру? Які надаються за додаткову плату?

б.Які договори таз якими організаціями укладає туристична фірма при організації теплоходного круїзу?

7.Хто входить до складу дирекції круїзного судна?

8.Які документи повинен мати керівник теплоходного круїзу на маршруті?

9.Які основні служби на круїзному судні?

10.Які основні заходи щодо забезпечення безпеки туристів проводяться на судні?

Дата добавления: 2014-01-04