Студопедия

КАТЕГОРИИ:



Мы поможем в написании ваших работ!

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мы поможем в написании ваших работ!

Відділ фінансування місцевих органів влади та управління


11. Відділ кадрів і спецроботи.

12. Відділ розробки і впровадження комп'ютеризації.

13. Загальний відділ.

Зазначені функції та структура зберігаються і у фінансових управліннях Київської та Севастопольської державних адміністрацій.

Третьою складовою в системі органів Міністерства фінансів України виступають міські, районні, районні у містах фінансові відділи. Фінансові відділи забезпечують втілення в життя державної фінансової політики на відповідній території, аналізують показники розвитку економіки міста, району, здійснюють заходи по оздоровленню фінансового стану галузей місцевого господарства та збільшенню доходів бюджету.

Міський, районний фінансовий відділ очолює завідувач, який відповідно до законодавства України призначається вищестоящим фінансовим органом по представленню фінансового відділу. Структуру фінансового відділу затверджує завідувач. Структура міського, районного фінансового відділу має такий вигляд:

 

2. Організації при Міністерстві фінансів України: Державні фінансова інспекція України та Казначейство. Завдання, функції та структура

При Міністерстві фінансів України діють організації, які входять до складу фінансових органів України. До них відносяться:

- Державна фінансова інспекція України;

- Державне казначейство України.

У січні 1993 року ухвалено Закон України “Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Закон визначив статус Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові засади діяльності. Указом Президента України від 9 грудня 2010 року Державну контрольно-ревізійну службу України перейменовано в Державну фінансову інспекцію. 23 квітня 2011 року затверджено Положення про Державну фінансову інспекцію України.

Головними завданнями Державної фінансової інспекції є:

- здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереження;

- здійснення державного контролю за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів



Державна фінансова служба діє при Міністерстві фінансів України та підпорядковується останній.

Державна фінансова інспекція складається з:

1. Головного управління фінансової інспекції України.

2. Управлінь фінансової інспекції в автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

3. Підрозділів фінансової інспекції (відділів груп) в районах, містах і районах у містах.

Усі місцеві підрозділи Державної фінансової інспекції по вертикалі підпорядковується Головному Управлінню. А по горизонталі взаємодіють і координують свою діяльність з місцевими Радами, держадміністраціями і виконкомами місцевих Рад, фінансовими органами, Державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Створення Державного казначейства України було започатковано у квітні 1995 року після виходу Указу Президента “Про Державне казначейство України” від 27 квітня 1995 року. На підставі даного Указу Державне казначейство утворено з метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України та підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів. Цим же Указом було затверджено і конкретні завдання Державного казначейства, а також дано доручення Кабінету Міністрів України розробити відповідне положення про Державне казначейство. Таке положення було затверджено 31 липня 1995 року Постановою Кабінету Міністрів №590 “Питання Державного казначейства”. У цій постанові і «Положенні про Державне казначейство» визначено правові засади діяльності Держказначейства у контексті його підпорядкованості, структури, прав, обов'язків і відповідальності, граничної чисельності працівників, а також затверджено конкретні функції Державного казначейства України.

Згідно з вищезгаданим положенням Державне казначейство являє собою систему органів державної виконавчої влади і діє при Міністерстві фінансів. Державне казначейство складається з Головного управління (вища ланка) та його територіальних органів — управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (середня ланка) з відділеннями у районах, містах і районах у містах (базова ланка). Головне управління Державного казначейства (з 2000 р. Державне казначейство України) було утворено на базі Управління виконання державного бюджету та Головного управління обслуговування державного зовнішнього боргу центрального апарату мінфіну України (вказані управління було ліквідовано у складі центрального апарату Мінфіну). Територіальні органи Державного казначейства (управління, відділи) були утворені на базі секторів виконання Державного бюджету України, які діяли у складі головних бухгалтерій Мінфіну Автономної Республіки Крим і фінансових управлінь, а також груп виконання Державного бюджету України — у складі бухгалтерій районних і міських фінансових відділів.

На вищу ланку органів казначейства покладені функції: організації виконання Державного бюджету і здійснення контролю за цим; здійснення фінансування видатків Державного бюджету; ведення обліку касового виконання Державного бюджету; складання звітності про стан виконання Державного та зведеного бюджетів; регулювання фінансових взаємовідносин між Державним бюджетом та загальнодержавними (позабюджетними) цільовими фондами; організації та здійснення контролю за надходженням, рухом і використанням коштів цих фондів; розроблення і затвердження нормативно-методичних та інструктивних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів; організації роботи територіальних органів Державного казначейства.

Основним завданням середньої ланки Державного казначейства є: організація роботи відділень Державного казначейства у районах, містах і районах у містах; організація та здійснення виконання Державного бюджету; ведення обліку руху коштів Державного бюджету на рахунок Державного казначейства.



На базову ланку, відділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах покладені функції, які можна згрупувати за трьома напрямками:

1. Організація та здійснення виконання Державного бюджету за видатками:

- забезпечують відповідно до встановлених розмірів асигнувань цільове фінансування видатків;

- ведуть облік розпорядників коштів, які знаходяться на даній території;

- розподіляють і перераховують місцевим бюджетам належні їмсуми коштів від відрахувань загальнодержавних податків і зборів;

- ведуть бухгалтерський облік видатків за рахунками відділень Держказначейства;

- здійснюють збирання, контроль, зведення та подання вищестоящим органам казначейства звітності про стан виконання показників Держбюджету відповідним регіоном.

2. Організація та здійснення виконання Державного бюджету за доходами:

- здійснюють за поданням Державних податкових інспекцій, повернення за рахунок Держбюджету зайво сплачених або стягнених платежів;

- ведуть бухгалтерський облік доходів за рахунками відділень Держказначейства;

- передають податковим інспекціям документи про стягнення у безспірному порядку до Державного бюджету штрафів за порушення порядку проходження і виконання платіжних доручень по доходах;

- здійснюють збирання, контроль, зведення та подання вищестоящим органам казначейства звіту про стан виконання показників Держбюджету відповідним районом.

3. Здійснення контролю за надходженням, рухом і використанням державних позабюджетних фондів у частині, що визначається Головним управлінням Державного казначейства.

Отже, головним завданням органів Державного казначейства є організація виконання та безпосереднє здійснення контролю за виконанням Державного бюджету. На практиці дане завдання вирішується у формі безпосереднього забезпечення і постійного контролю руху бюджетних коштів від надходження коштів до бюджетів і їх розмежування між ланками бюджетної системи, аж до отримання коштів Державного бюджету конкретними розпорядниками.

3. Історія створення територіальних органів Міністерства доходів і зборів.

У 1990 році була створена Державна податкова служба. У той час Державна податкова служба в Україні як система спеціальних державних органів по здійсненню контролю за дотриманням податкового законодавства почала формуватися як складова частина державної податкової служби Радянського Союзу, до складу якого входила тоді Україна. А відтак республіканська податкова служба ще не являла собою спеціальний податковий орган незалежної держави.

Перші кроки по створенню власної системи спеціальних державних податкових органів, які відповідали б суті і завданням самостійного державного утворення, було зроблено наприкінці 1990 року з прийняттям Закону Української РСР «Про Державну податкову службу в Українській РСР». Даний Закон було прийнято Верховною Радою Української РСР 4 грудня 1990 року і введено в дію з січня 1991 року. Проте цей Закон ще не відповідав повністю реальному змісту і завданням податкового контролю. Крім того, у 1991 році відбулося остаточне закріплення Української державності, було змінено офіційну назву держави. Тому до вищевказаного Закону «Про державну податкову службу в Українській РСР» 7 липня 1992 року Верховною Радою України було внесено зміни, які стосувалися вдосконалення структури податкової служби і закріплення правових засад її діяльності як спеціального податкового органу незалежної держави, а також закріплення у тексті Закону нової назви держави — Україна. Цим законом податкова служба була підпорядкована Мінфіну України.

Подальші економічні зміни, які відбувалися у суспільстві, розвиток податкової, бюджетної і фінансово-кредитної систем в цілому поставили державу перед необхідністю вдосконалити роботу державної податкової служби. З цією метою у грудні 1993 року Верховною Радою України і було прийнято нову редакцію Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», який визначив статус Державної податкової служби в Україні, її функції, структуру, а також правові засади діяльності, закріпивши за нею широкий перелік прав і повноважень.

Після Указу Президента України від 22 серпня 1996 року № 760 «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій» статус Державної податкової служби змінюється. Згідно з Указом на базі органів Державної податкової інспекції утворена Державна податкова адміністрація. Її статус визначено як центральний орган виконавчої влади. Голова цього органу за посадою став міністром. Указом встановлено, що до правового врегулювання статусу державних податкових адміністрацій вони здійснюють функції та повноваження державних податкових інспекцій, передбачені Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» та іншими актами законодавства. Структура податкової адміністрації була така:

Вища ланка — Державна податкова адміністрація України;

Середня ланка — державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях і містах з районним поділом;

Базова ланка — державні податкові інспекції в районах, районах у містах і містах без районного поділу.

Загальними завданнями Державної податкової адміністрації України були: організація роботи державних податкових адміністрацій і інспекцій; контроль за їх діяльністю, а також організація методично-інструктивного забезпечення податкової роботи в країні.

На середню ланку, тобто на державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях і містах з районним поділом, було покладено виконання головним чином: інформаційно-консультативних функцій, а також координація роботи, контроль, прийняття і систематизація звітності підпорядкованих державних податкових адміністрацій базової ланки. Окрім цього, державними податковими адміністраціями середньої ланки можна було у повному обсязі вестись безпосередній контроль обмеженого кола платників.

На базову ланку, тобто на державні податкові інспекції в районах, районах у містах і містах без районного поділу покладено було головне завдання, що полягає у безпосередньому контролі платників податків щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом. Виконання даного завдання реалізується через ведення податковими інспекціями великого обсягу суміжної роботи: перевірок законності валютних операцій; правильності ведення розрахунково-касової документації; ведення обліку векселів на сплату ввізного та вивізного мита; реалізація марок акцизного збору та великий перелік інших завдань. Окрім того, на базову ланку податкової адміністрації покладено було завдання безпосереднього ведення оперативно-бухгалтерського обліку звітності надходжень до бюджету сум податків та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, у системі державних органів, які беруть участь у забезпеченні бюджетного процесу, на Державну податкову адміністрацію України в цілому покладено завдання щодо здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю надходження до бюджетів всіх рівнів податків, податкових платежів і неподаткових доходів.

Пстановою від 20 березня 2013 р. № 229 Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів

Кабінет Міністрів України постановтв:

1. Утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1.

2. Реорганізувати шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2.

3. Визначити територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Тема 3. Органи оперативного управління бюджетним процесом | Рахункова палата України: завдання, функції, структура

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 398; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:

  1. А. Владимир I — государственный деятель, реформатор, полководец
  2. Автоматизовані системи та задачі органів прокуратури
  3. Адміністративні методи -це сукупність прийомів, впливів, за­снованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  4. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади України
  5. Анатомія внутрішніх жіночих органів:матка, маткові труби, яєчники, піхва
  6. Анатомія та фізіологія органів виділення. Нирки, сечовід, сечовмй міхур
  7. Анатомо- фізіологічна характеристика органів дихання. Гортань, трахея, бронки
  8. Анатомо-фізіологічна характеристика органів виділення. Нирки. Механізми сечоутворення, регуляція
  9. Анатомо-фізіологічна характеристика органів виділення. Шкіра та її похідні. Молочні залози
  10. Анатомо-фізіологічна характеристика органів дихання. Легені. Мехнізм вдиху та видиху.
  11. Анатомо-фізіологічна характеристика органів дихання. Носова порожнина. Гіпоксія.
  12. Архитектурный облик и изобразительное искусство Великого Новгорода, Владимиро-Суздальского княжества, Москвы

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2021) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.006 сек.