Лекція 5. Об’єкт та суб’єкт менеджменту соціальної роботи

Питання:

1. Об’єкт менеджменту соціальної роботи.
2. Суб’єкт менеджменту соціальної роботи.
3.Підходи, моделі та методи взаємозв’язку об’єктів та суб’єктів менеджменту соціальної роботи.

Література
1. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент. – Львів, 1995.
2. Социальный менеджмент / под ред. В.Н.Иванова. – М., 2001.
3. Основы менеджмента. Учебно-справочное пособие/ Под ред. Глухова, 1995.
4. Макаров В.В. Социальное управление. – М., 2000.
5. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. – К., 1995.
6. Шегда А.В. Основы менеджмента: Учебн. пособие. – К., 1998.

Механізм управління завжди підпорядковується волі тих, хто керує цим механізмом.
Отже, найважливіший елемент управління - це метод добору лідерів.
Френк Герберт

Об’єктами менеджменту соціальної роботи є: ресурси соціальної служби; ресурси соціальної роботи; клієнти соціальних служб (ресурси клієнта); спеціалісти з соціальної роботи; вся система взаємовідносин, що складається при наданні соціальної послуги.
На малюнку 1 представлено ресурсний простір соціальної роботи з дітьми та молоддю.
Ресурси соціальної роботи і соціальної служби як об’єкти менеджменту соціальної роботи в умовах становлення соціальної роботи в Україні можливо структурувати за методом співвідношення «між полюсами» (метод порівняльних факторів, закономірностей в соціальній роботі).
Під ресурсами розуміється сукупність витрат (певна соціальна норма) політичних, матеріальних, технологічних, фінансових, інформаційних, кадрових, особистісних, які застосовуються для досягнення мети, враховуючи витрати ресурсів не тільки в сфері практичного виробництва соціальної послуги, але й в сферах проектування, конкретизації, корегування, публічної презентації, споживання, зворотного зв’язку з клієнтами в соціальній службі, системі соціальних служб.

Ресурси соціальної роботи	Соціальної служби для молоді
Політичні (мета, завдання)	Технологічні
Нормативно-правові (шляхи, напрямки, ролі, функції, принципи)	Ресурси та ступінь участі клієнта
Секторальні (державне — громадське — приватне)	Адаптаційні
Концептуальні (теорія)	Базові вміння соціальних працівників
Професіоналізм, Професійна освіта	Волонтери соціальних служб
Фінансові	Ресурси місцевої громади
Територіальні	Контекстуальні та координація між соцслужбами
Адміністративне — управлінські	Менеджерські
Супервізія	Джерела впевненості соціального працівника
Етичні стандарти соціальної роботи	Етичні правила соціальної служби
Контроль	Захист
Інституційні (соціальна сфера)	Відкрите соціальне середовище
Спеціалізація	Мобільність соціальної допомоги
Соціальна проблема	Соціальна ситуація

Мал. 1 Ресурси соціальної роботи та соціальної служби

Малюнок 2 презентує класифікацію ресурсів соціальної допомоги дітям та молоді:

Професіоналізм	Самодопомога
Соціальний заклад, інституція	Соціальне середовище
Централізація	Децентралізація
Допомога сім’ї, групі	Контроль за дитиною
Екстерна, швидка, мобільна соціальна допомога	Соціальна інфраструктура
Державна допомога	Суспільна допомога, допомога в громаді

Мал. 2 Соціальна допомога молоді між полюсами

Суб’єктом менеджменту соціальної роботи є керівний склад соціальних служб та органів управління соціальними службами.
Суттєві відмінності в змісті та значимості соціальних проблем, складових підсистем суб’єктів соціальної роботи, тривалості вирішення соціальної ситуації та локалізації загроз від соціальних явищ та ін. породжують велике коло різновидностей потенційно можливих рішень в соціальній роботі. Хоча кожне з них спрямоване на вирішення конкретної проблеми, має свою специфіку, все ж таки можна виділити загальні ознаки та класифікувати певні закономірності їх розробки, реалізації

Підходи, моделі та методи взаємозв’язку об’єктів та суб’єктів менеджменту соціальної роботи
Комплексний підхід.
Адаптаційний підхід.
Ієрархічна, колективна, розвиваюча модель.
Лінійний, функціональний, лінійно-штабний, матричний тип.
Механістичний, органічний тип.
Менеджерська сітка (модель).
Основний зміст менеджменту соціальної роботи (модель)
Перераховані ресурсні складові визначають комплексний характер менеджменту соціальної роботи. Безумовно, модель «між полюсами» не є остаточним аргументом аналізу, однак є підставою соціальній службі для молоді комплексно підходити до визначення джерел розвитку соціальної роботи з дітьми та молоддю.

Комплексний підхід в менеджменті соціальної роботи — це, перш за все, розробка комплексної програми діяльності соціальної служби або системи соціальних служб, що має важливе значення для вирішення проблем клієнтів та реалізації соціальної політики.
Комплексна програма вміщує змістовні аспекти політичної лінії соціальних служб для молоді та передбачає основу для прийняття оперативних рішень:
· залучення молоді до активної соціальної дії;
· підтримка волонтерського руху;
· розвиток мережі соціальних послуг для молоді.
За умов формування моделі соціальної політики в Україні на тлі суперечливих тенденцій перехідного періоду соціально-економічного розвитку та невизначеності статусу соціальної роботи, що тільки набуває форми професійної діяльності, комплексний, векторний та підхід «між полюсами» дозволяють враховувати загальні риси соціальної робота та використовувати в умовах систематичного дефіциту ті ресурси, які в конкретному регіоні орієнтують на оптимальну пропозицію від соціальної служби. В сучасний період утвердження нових аспектів соціальної політики, зміни соціальної свідомості в контексті збільшення повноправ’я місцевих громад соціальна робота набуває все більш чіткого структурного виміру як особливий вид професійної, наукової та навчальної діяльності. Для прикладу, соціальні служби для молоді реалізують запит дитини, молодої особи, сім’ї, громади в умовах систематичних змін зовнішнього середовища, намагаються передбачати тенденції цих змін та адаптуватися до них. Саме адаптаційний підхід до розуміння місця менеджменту в теорії та практиці соціальної роботи — найбільш актуальне питання розвитку ресурсів, становлення базового рівня соціальної роботи з дітьми та молоддю, що умовно тимчасово домінує над концептуальною, технологічною компетенцією професійної діяльності.

Складовими елементами управління (в контексті адаптаційного підходу) є: мета соціальної роботи; ресурси соціальної роботи; ресурси соціальної служби; ресурси клієнта; результати (якісні та кількісні) діяльності соціальної служби; якість (етичні стандарти та правила) соціальної роботи; партнерська ідеологія соціальної роботи (міжсекторні зв’язки соціальної служби); досвід соціальної роботи конкретної служби як певна соціальна норма, яка здатна виступати аргументом для аналітиків, політиків, громадськості. Важливим для розуміння та використання моделі адаптаційного підходу в менеджменті соціальної роботи є те, що характеристики верхнього кола обертаються навколо характеристик центрального кола. Цей трохи «механістичний закон» адаптаційного підходу цілеспрямовано виділяє ціннісну основу управління.

Цінності соціальної роботи з дітьми вулиці:

1. Етичні цінності та правила спеціалістів соціальної допомоги дітям вулиці:
Прагматизм
— робити те, що етично і спрацьовує
— фокусуватися на реальному житті, а не на тому, чого хоче соціальний працівник
— бути гнучким, вміти перебудуватися
— наголос на дії
— робити тільки те, що потрібно
Компетентність
— бути спроможним допомогти
— весь час продовжувати вчитися
— робити тільки те, у що ви вірите
— бути чітким і послідовним
Повага:
— до культурних відмінностей, а також індивідуальності людини
— повага в тому, щоб не нашкодити
— уникати критичних суджень
— бути доступним
— усвідомлювати, що людина має потенціал доброї волі
— бути м’яким (у розумних межах)
Щирість
— не переоцінювати свою допомагаючу функцію
— бути відкритим
— вміти робити виклик
— не захищатись від клієнта
Самоповага і наділення владою:
— люди можуть змінитися, якщо вони вирішили змінитися
— допомогти людям віднайти свої особисті ресурси/людина все може
— не переоцінювати немічність клієнта
— навантажувати обов’язками клієнтів
— допомогти перетворити незадоволення на засіб до змін
Допомога як соціальний вплив:
— бути співучасником, а не давати вказівки/допомога — це довгостроковий процес
— демократизація процесу допомоги/людина може висловлювати незадоволення процесом допомоги

2. Права дітей вулиці в умовах соціальної допомоги
Дитина вулиці має право на:
І. ІНФОРМАЦІЮ
Знати про соціальну допомогу на території району та переваги щодо отримання соціальних послуг в громаді міста
2. ДОСТУПНІСТЬ
Отримувати обслуговування без обмежень за статтю, віросповіданням, національністю, сімейним становищем, місцем проживання
3. ВИБІР
Вільно вирішувати, чи отримувати соціальну допомогу і за яким напрямком, у якому вигляді
4. ГІДНІСТЬ
Відчувати повагу, добре та уважне ставлення тримати у фокусі очікування клієнта і його бажання, а не свої допомогти людині перемогти біль навіть фізичний
5. ТАЄМНИЦЮ
Бути впевненим, що будь-яка інформація приватного
характеру буде збережена соціальним працівником
6. КОМФОРТ, ЗАТИШОК
Мати можливість віч-на-віч спілкуватися з соціальним працівником. Відчувати себе комфортно в будь-якій соціальній агенції району. Висловлювати свої думки, позиції щодо якості соціальної допомоги.
Ефективне вирішення завдань соціальними службами потребує того, щоб їх структура будувалася з елементів, які необхідні для виконання завдань соціальної роботи. Якістю структури будь-якої соціальної служби є те, що вона пов’язана з усіма сторонами діяльності служби. Тому проблема вдосконалення структури соціальних служб особливо актуальна для центрів соціальних служб для молоді.
Можна виділити різні за своїм складом та змістом моделі організаційних структур соціальних служб для молоді:
* ієрархічна модель;
* колективна модель;
* розвиваюча модель.
В практиці менеджменту соціальної роботи достатньо методів побудови структури соціальної служби. Зупинимося на найпоширеніших із них.
Лінійний тип менеджменту є найпростішим. Суть його полягає в тому, що на чолі кожної служби стоїть керівник, який здійснює всі функції організації. Кожен член колективу підпорядковується, як і вся служба, лише цьому керівнику і виконує тільки його розпорядження. Керівник підпорядковується вищому керівникові. Ієрархія основна ознака лінійного типу менеджменту. Між ланками ієрархії встановлюються чіткі взаємовідносини.
Функціональний тип менеджменту — звільняє лінійних керівників від потреби детального знання всіх сторін управління організацією. Фахівці добре знають конкретні ланки соціальної служби і готують кваліфіковані рішення.
Лінійно-штабний тип менеджменту — створення при лінійних керівниках певних «штабів» (бюро, групи, сектори, колегії тощо), які спеціалізуються на виконанні певних менеджерських функцій. Штаби не приймають рішень, а лише забезпечують їх якісну підготовку.
Матричний тип менеджменту. В цій моделі на традиційну, поділену за функціями організацію (вертикальне структурування), нашаровується орієнтована на проект чи окрему соціальну послугу організація (горизонтальне структурування). Суть такого типу полягає в сприянні горизонтальним комунікаціям всередині організації та гарантуванні суворої відповідальності за хід робіт, проектів та процесів у ній. Завданням проект—менеджерів є координація всіх точок зору щодо соціальної послуги чи проекту.
Зазначені типи методів побудови структур соціальних служб підкреслюють принциповість менеджменту як свідомого вибору і впливу найкращого, оптимальнішого рішення щодо організації соціальної роботи в умовах конкретних ресурсів на відповідній території.

Дата добавления: 2014-01-04