Характеристика процесу відтворення основних засобів. Лізинг як форма оновлення основних засобів

Успішне вирішення задачі ефективного використання основних засобів підприємства можливе при створенні умов для повної реалізації їх виробничого потенціалу, що потребує значної уваги з боку менеджменту підприємства до процесів їх відтворення. Недостатня увага до вирішення цієї проблемі згодом призведе до втрат підприємством економічних вигод внаслідок зростання поточних витрат на ремонт об’єктів основних засобів, а згодом, можливо, і припинення діяльності. Вивчення процесу відтворення основних засобів проводиться з метою прогнозування моменту їх ремонту або повної заміни, планування необхідного капіталу для фінансування цих процесів та розробки пропозицій стосовно джерел його надходження.

Необхідність постійного відтворення основних засобів зумовлена тим, що основні засоби в процесі тривалого функціонування можуть фізично та морально спрацьовуватися (зношуватися).

Фізичне спрацювання - втрата основними засобами своєї споживної вартості[1] внаслідок:

а) використання в процесі виробництва;

б) під впливом факторів навколишнього природного середовища.

Моральне спрацювання - втрата основними засобами своєї вартості внаслідок:

а) підвищення продуктивності праці в галузях, які виробляють засоби праці (на ринку з’являється дешевше устаткування тощо);

б) появи на ринку більш продуктивних засобів праці, що мають кращі техніко-економічні характеристики.

Формою компенсації часткового фізичного спрацювання основних засобів є їх ремонт, морального – модернізація.

Відшкодування повного фізичного і морального зносу основних засобів здійснюється шляхом заміни об’єктів основних засобів новими.

Стан основних засобів оцінюють за таким показниками як:

1) ступінь спрацювання:

,

де SА – сума амортизаційних відрахувань (сума зносу) за фактичний термін використання основних засобів;

м – фактичній термін використання основних засобів на момент оцінки їх стану;

ПВ - первісна (відновна) вартість основних засобів на момент оцінки;

2) ступінь придатності:

де ЗВ – залишкова вартість основних засобів на момент оцінки.

Відтворення основних засобів – процес безперервного оновлення всієї сукупності основних засобів підприємства. Період повного відтворення конкретного елемента основних засобів визначається часом, протягом якого засіб праці віджив свій вік і підлягає заміні іншим екземпляром того самого роду.

Стосовно сукупності основних засобів підприємства як вартісної категорії існування засобів праці можливо виділити наступні види відтворення: просте, розширене та звужене.

1. Просте відтвореннямає місце у випадку, коли обсяг введених в експлуатацію основних засобів (ОЗвв) за певний період часу дорівнює обсягу вибулих з підприємства основних засобів (ОЗвиб) за той самий період, тобто: ОЗвв = ОЗвиб

Вводитись в експлуатацію можуть основні засоби, які придбані шляхом купівлі за грошові кошти, отримані в обмін на інші активи, отримані безкоштовно або як внесок до статутного капіталу.

До основних операцій з вибуття основних засобів належать: продаж, ліквідація, безоплатна передача.

2. Розширене відтворення має місце у випадку, коли спостерігається перевищення суми введених за певний період основних засобів над сумою вибулих за той самий період, тобто: ОЗвв > ОЗвиб

3. Звужене відтворення передбачає, що вартість введених за певний період основних засобів менша за вартість засобів, вибулих за той самий період: ОЗвв <ОЗвиб

Для характеристики інтенсивності процесу відтворення(руху основних засобів) застосовують наступні показники:

1) коефіцієнт введення

2) коефіцієнт вибуття

3) коефіцієнт приросту

де ОЗ п. р. – первісна (відновна) вартість основних засобів на початок року;

ОЗ к. р. – первісна (відновна) вартість основних засобів на кінець року.

Коефіцієнти введення (вибуття) основних засобів характеризують частку, яку становлять введені (вибулі) за період основні засоби від вартості всієї сукупності основних засобів підприємства. Коефіцієнт приросту вказує на яку частку збільшилася сукупність основних засобів підприємства за досліджуваний період. Для зручності аналізу процесу відтворення основних засобів зазначені показники виражають у відсотках.

До економічних джерел відтворення основних засобів відносяться:

1. Власні фінансові ресурси підприємства:

- статутний капітал (є джерелом фінансування об’єктів основних засобів на момент створення підприємства; збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків може бути використане в подальшій діяльності підприємства для фінансування процесів відтворення основних засобів);

- дохід підприємства від реалізації продукції в частині:

а) амортизаційних відрахувань (за економічним призначенням є джерелом простого відтворення основних засобів);

б) прибутку після оподаткування (чистого прибутку) (за економічним призначенням чистий прибуток є джерелом розширеного відтворення основних засобів);

- кошти від продажу власного майна (дохід від продажу об’єктів основних засобів, що не використовуються на даний момент в господарській діяльності за вирахуванням витрат на реалізацію і, можливо, податку на прибуток);

- кошти від надання майна в оренду.

2. Запозичені та залучені кошти:

- довгострокові банківські кредити;

- кошти від емісії та реалізації власних цінних паперів.

Дата добавления: 2014-01-04