Види цін на продукцію та методи їх встановлення

За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільного виробництва та рівень життя населення, є ціна.

Згідно теорії трудової вартості – ціна - грошовий вираз вартості товару або сума грошей, за яку покупець згоден купити товар, а виробник продати цей товар. Вона завжди коливається навколо ціни виробництва (перетвореної форми вартості одиниці товару, що дорівнює сумі витрат виробництва й середнього прибутку) та відображає рівень суспільно необхідних витрат праці. В умовах ринкової економіки ціна є одним з найважливіших показників, що істотно впливає на фінансовий стан підприємства. Від рівня цін залежить розмір прибутку підприємства, його конкурентоспроможність та фінансова стійкість.

Застосовувані в ринковій економіці ціни виконують чотири основні функції: обліково-вимірювальну, розподільчу, стимулюючу, регулюючу.

Ціна одиниці продукції (окремої послуги) формується з відповідних показників, що відображають структуру відповідних видів цін, використовуваних різними суб'єктами господарювання.

У системі господарювання застосовується багато видів цін, які відокремлюються за різними класифікаційними ознаками (або без таких ознак).

1. За класифікаційною ознакою рівня встановлення та регулювання застосовують централізовано-фіксовані й регульовані, договірні та вільні ціни, ввізні, договірно-контрактні.

2. Залежно від сфери застосування існують світові, оптові, закупівельні та роздрібні ціни, а також тарифи на перевезення вантажів і пасажирів, надання різноманітних платних послуг.

3.За охопленням території, нга якій діють виокремлюють: єдині, зональні.

4. За часом дії ціни поділяються на: тверді (постійні), поточні,сезонні, ковзні.

5. За методом включення транспортних витрат у ціну товару розрізняють такі: франко-склад постачальника, франко-станція відправлення, франко-склад споживача тощо.

Рис.11.2. Схема формування роздрібної ціни.

У сучасній практиці господарювання застосовуються також ринкові та конкурентні ціни, які виокремлюються без певної класифікаційної ознаки. Ринкова ціна встановлюється на основі взаємодії попиту та пропозиції на певний вид товару. Конкурентна ціна – це така ціна по якій продають аналогічну продукції конкуренти. Крім того існують ще і такі види цін, як: базисна, диференційована, зовнішньоторговельна, комерційна, номінальна, початкова, демпінгова, змінна, лімітна, паритетна, престижна, разова тощо.

Уся сукупність чинників, що так чи інакше впливають на процес ціноутворення на різногалузеву продукцію, поділяється на дві групи: загальні чи специфічні.

Ціноутворення – це процес встановлення ціни на конкретний товар. Ціна на продукцію підприємства значно залежить від зовнішніх чинників, серед яких можна виокремити такі, як вплив конкуренції, політика держави, канали товаропросування тощо. Після врахування цих чинників підприємство починає формувати ціну на продукцію і цей процес проходить у декілька етапів. Перший етап – визначення мети ціноутворення (намагання вижити, максимізація прибутку, завоювання більшого сегменту ринку тощо); другий – визначення попиту на товар; третій - оцінка витрат виробництва; четвертий – аналіз цін і товарів конкурентів; п’ятий – вибір методу ціноутворення.

Методи ціноутворення на продукцію (послуги)

За ринкових умов господарювання можуть застосовуватись різноманітні методи ціноутворення. Варто звернути увагу на їх змістову характеристику:

1. Розрахунок ціни за методом " середні витрати + прибуток " є найпростішим і широко застосовуваним. Згідно з ним ціна визначається за формулою:

ЦІНА = СЕРЕДНІ ВИТРАТИ(СОБІВАРТІСТЬ)+ПРИБУТОК

2. Розрахунок ціни на основі аналізу беззбитковості і забезпечення цільового прибутку вважається різновидом методики визначення ціни на засаді середніх витрат, Особливість його полягає в тім, що ціну поставлену в жорстку залежність від загального розміру прибутку, який підприємство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції.

3. Установлення ціни на засаді об'єктивної цінності товару здійснюється з урахуванням потенційного попиту.

4. Метод ціноутворення за рівнем конкуренції полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів.

5. Установлення ціни на підставі результатів закритих торгів є різновидом методу "за рівнем поточних цін"

6. Метод ціноутворення за рівнем попиту передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу експериментальних партій товару на різних сегментах ринку.

7. Метод установлення ціни на основі походження товару полягає в тому, що товар передається транспортній організації на умовах "франко-вагон".

8. Метод установлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку (незалежно від віддаленості покупця).

9. Метод зональних цін полягає в утворенні зон, в межах яких встановлюються єдині ціни.

10. Метод встановлення цін з прийняттям на себе витрат на поставку.

11. Метод встановлення цін зі знижками дає підприємству можливість стимулювати рівень виробництва протягом року.

12. Метод тендерного ціноутворення застосовується при конкурентній боротьбі товаровиробників в ході тендерних торгів.

13. У випадку виведення на ринок нового товару ціну на нього встановлюють на основі зовнішньоекономічних факторів. Застосовують у таких випадках цінову політику:

" зняття сливок " – (потужна реклама - висока ціна – великий прибуток);

" проникнення " – невисока ціна для завоювання великого сегменту ринку

" витіснення " – низька ціна, яка виключає появу конкурентів.

Вибір методу ціноутворення та встановлення відповідно до нього певного рівня ціни є початковим етапом розробки цінової стратегії та тактики підприємства. Надалі ціни постійно корегуються підприємством і державою, згідно з мінливою кон'юнктурою ринку та необхідними уточненнями заздалегідь розробленої стратегії ціноутворення згідно різних видів продукції.

Основні чинники, що впливають на рівень цін на продукцію:

- рівень витрат на виробництво і реалізацію продукції

- співвідношення попиту і пропозиції

- гнучкість попиту

- новизна, престижність товару

- наявність конкуренції

- ступінь державного регулювання

- умови поставки сировини

- франкування цін

- взаємовідносини між покупцем і продавцем

- кількість посередників і т.п.

Дата добавления: 2014-01-04