Сутність банкрутства та фактори, що його викликають

В Україні оперують різноманітними поняттями та визначеннями банкрутства. Серед них доцільним є виділення двох аспектів, в яких розглядається даний термін. Перший – це юридичний аспект, тобто банкрутство як юридичний факт визнання в судовому порядку підприємства неспроможним розрахуватися за своїми боргами. Другий – економічний, тобто банкрутство як фізичний стан підприємства, зумовлений недостатньою кількістю активів у ліквідній формі, невідповідністю розмірів майна та зобов'язань боржника, перевищенням витрат на виробництво продукції над виручкою від її реалізації тощо.

Таким чином, з економічної точки зору, банкрутство підприємства представляє собою узагальнюючу якісну характеристику незадовільного фінансового стану підприємства, який визначають шляхом системного аналізу показників, що відображають неефективність розміщення коштів підприємства, недостатню стійку фінансову базу, незадовільну платіжну готовність, наслідком чого може стати прострочена заборгованість перед бюджетом, постачальниками та іншими кредиторами.

Банкрутство – фінансова неспроможність, розорення, що призводить до припинення виплат за борговими зобов'язаннями.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Трактуючи банкрутство як незадовільне фінансове становище підприємства, можна виділити наступні його стадії: приховане банкрутство, фінансова нестабільність, явне банкрутство.

Приховане банкрутство, характеризується зниженням ефективності діяльності підприємства, яка проявляється у відносному зменшенні доходності капіталу, збільшенні тривалості операційного циклу підприємства, зниженні ринкової вартості суб'єкта господарювання. Зниження ціни підприємства означає:

· зменшення його прибутку, що є наслідком невмілого прорахунку та невмілого управління факторами, які характеризують результати діяльності суб'єкта господарювання, зокрема рентабельністю та його діловою активністю;

· збільшення середньої вартості зобов'язань, що проявляється у вимогах банків, акціонерів та інших вкладників коштів, а також у тому, що дивіденди, які сплачуються підприємством, перестають відповідати існуючим ринковим умовам і вкладення коштів у дане підприємство стає менш привабливим.

Фінансова нестабільність характеризується появою у підприємства проблем з готівкою. Це проявляється у відносному зниженні прибутковості підприємства і можливими проблемами з оплатою витрат. У випадку, якщо кредитори вирішать, що відновлення кредитування, навіть за умов підвищених відсотків, є надто небезпечним, і не продовжать кредитні угоди на наступний період, то підприємству доведеться виплачувати, крім процентів, ще й суму основного боргу. Як наслідок, можуть виникнути істотні зміни в структурі балансу і звіті про фінансові результати.

Явне, юридично очевидне (явне) банкрутство – це стан, коли підприємство не може своєчасно сплачувати борги, що проявляється як неузгодженість грошових потоків (надходжень та витрат грошових коштів), при цьому темп зростання витрат перевищує грошові надходження.

Банкрутство як особливий (критичний) фінансовий стан підприємства може бути охарактеризований комплексом відносних показників фінансової стабільності, платоспроможності, ліквідності підприємства, оборотністю коштів. Зміна одного з цих показників тягне за собою зміну інших, призводячи тим самим до погіршення фінансового стану підприємства. Фактори, що зумовлюють кризовий розвиток підприємства наведені в таблиці 16.1.

Таблиця 16.1

Основні фактори, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства

Зовнішні (екзогенні) фактори	Внутрішні (ендогенні) фактори
Загальноеконо- мічні фактори	Ринкові фактори	Інші фактори	Виробничі фактори	Інвестиційні фактори	Фінансові фактори
- спад обсягу національного доходу; - ріст інфляції; - уповільнення платіжного обороту; - нестабільність податкової системи; - нестабільність регулюючого законодавства; - зниження рівня реальних доходів населення; -ріст безробіття	- зниження ємності внутрішнього ринку, - посилення монополізму на ринку; - істотне зниження попиту; - ріст пропозиції товарів-субситів; - нестабільність фінансового ринку; - зниженння активності фондового ринку; - нестабільність валютного ринку.	- політичні фактори; - негативні демографічні фактори; - стихійні лиха; - погіршен-ня криміно-генної ситуації.	- неефективний маркетинг; - неефективна структура поточних витрат; - низький рівень використання основних засобів; - високий рівень сезонних і страхових запасів; - неефективний виробничий менеджмент.	- неефективний фондовий портфель; - висока тривалість будівельно- монтажних робіт, - істотна перевитрата інвестиційних ресурсів; - недосягнення запланованих обсягів прибутку по реалізованих проектах.	- неефективна фінансова стратегія; - неефективна структура активів (низька ліквідність); - висока вартість капіталу; - неефектив-ний фінанси-вий мене-джмент.

Дата добавления: 2014-01-04