Основні категорії, ключові поняття та визначення теми. Змістовий модуль 1. Організація і методологія наукових досліджень

Мета та завдання лекції.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

З ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ ДИСЦИПЛІНИ

"ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ"

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Організація і методологія наукових досліджень

ТЕМА 1. Поняття науки як сфери людської діяльності (2 год.)

Метою лекції є ознайомлення з поняттям науки як діяльності людей.

Завданнялекції:

- ознайомити з існуючими визначеннями поняття „наука” та її основними функціями;

- розкрити дворівневу структуру процесу наукового пізнання;

- розглянути понятійний апарат науки та охарактеризувати складові компоненти наукової теорії;

- розкрити сучасні підходи до класифікації наук;

- ознайомити з загальною історією розвитку науки та становленням однієї з її галузей - економічної науки;

- розкрити призначення національних та державних науково-технічних програм;

- охарактеризувати основні напрямки сучасних економічних досліджень в Україні.

1.2. План лекції.

1. Поняття і функції науки.

2. Структура процесу наукового пізнання.

3. Науковий понятійний апарат.

4. Складові компоненти наукової теорії.

5. Загальна класифікація наук.

Гіпотеза - це наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ, процесів або причин, які зумовлюють даний наслідок.

Доказ - процедура, за допомогою якої установлюється істинність будь-якого твердження.

Закон - внутрішній суттєвий стійкий взаємозв´язок явищ в природі і суспільстві, що зумовлює їх закономірний розвиток.

Знання - це перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відбиття у свідомості людини.

Ідея - форма відображення у мисленні нового розуміння об´єктивної реальності.

Наука - це динамічна система достовірних, найбільш суттєвих знань про об'єктивні закони розвитку природи, суспільства та мислення.

Пізнання - процес руху людської думки від незнання до знання.

Раціональне пізнання - це опосередковане і узагальнене відображення в мозку людини суттєвих властивостей, причинних відносин і закономірних зв´язків між об’єктами та явищами.

Теорія - найбільш висока форма узагальнення і систематизації знань, що дає цілісне уявлення про закономірності та суттєві зв´язки дійсності.

Чуттєве пізнання - наслідок безпосереднього зв’язку людини з оточуючим середовищем, який реалізується через елементи чуттєвого пізнання: відчуття, сприйняття, представлення та уявлення.

1.4. Текст лекції.

Навколишній світ - це значною мірою створений людиною світ інформаційних технологій, техніки та наукових досягнень. Він визначає рівень цивілізації людства, різноманітність та глибину експлуатації земних ресурсів. XXI століття - епоха науки, її грандіозного поступу вперед та впливу на розвиток цивілізації.

Як відомо, в економічному розвитку будь-якої держави поєднується три типи технологій - доіндустріальні, індустріальні та постіндустріальні. В доіндустріальних та індустріальних технологіях провідна роль належить матеріальним ресурсам, праці та способам їх поєднання у технологічному процесі. У постіндустріальних або мехатронних технологіях чільне місце займають знання і інформація. Саме галузі, які використовують мехатронні технології, розвиваються в 5-10 раз швидше. Тому наука і "високі" технології стають головними джерелами економічного розвитку окремих держав, величезною продуктивною силою суспільства.

Поняття "наука" має декілька значень, з одного боку, наука - це динамічна система достовірних, найбільш суттєвих знань про об'єктивні закони розвитку природи, суспільства та мислення. Знання виступають продуктом науки і в той же час її матеріалом, який знову залучається до наукової діяльності для отримання нових знань. При цьому знання про навколишній світ можуть бути звичайними, буденними і науковими. Наукові знання відрізняються від звичайних послідовністю, систематичністю, а також тим, що створюють нові поняття, закони і теорії. Наукові знання не тільки розкривають і пояснюють нові явища в природі, суспільстві або господарський практиці, а і дозволяють вдосконалювати людську діяльність, передбачати її результати і наслідки.

Наука - не тільки система наукових знань, які пояснюють навколишній світ, але і засіб його вимірювання та перетворення. Вона впливає на пізнання природи людиною не через емоційне сприйняття, а шляхом систематизованої логічної взаємодії інтелекту, природи і суспільства.

З іншого боку, наука являє собою спеціально організовану діяльність людей. Як галузь людської діяльності, наука є складним соціальним інститутом, який сформувався у процесі розподілу праці, поступового відмежування розумової праці від фізичної і перетворення пізнавальної діяльності в специфічний вид занять окремих осіб, колективів та установ. Першими матеріалізованими продуктами наукової діяльності були стародавні рукописи і книги, пізніше почалося листування між дослідниками, яке призвело до появи у другій половині XVII століття наукових журналів. Але остаточне становлення науки як сфери діяльності відбулося тоді, коли почали створюватися спеціальні наукові установи, частину з яких фінансувала держава.

Наука як діяльність людей включає такі процеси:

1) формування знань, що відбувається внаслідок спеціально організованих наукових досліджень;

2) передавання знань, що виникає внаслідок комунікацій вчених та інших осіб, зайнятих науково-дослідною роботою. Комунікації можуть бути як формальними (наукові монографії, описи винаходів, матеріали наукових зібрань, форумів, конференцій, симпозіумів, наукові звіти, дисертації), так і неформальними (листування, бесіди, обмін препринтами, відбитками статей, а також поширені в теперішній час електронні журнали, електронна пошта, електронні конференції);

3) відтворення знань, що полягає у підготовці наукових кадрів, формуванні наукових шкіл.

Об'єктом науки виступають природа і форми руху матерії, людське суспільство в його розвитку, людина та її діяльність.

Суб'єктами науки є люди, що мають певну кількість знань і готові до наукової діяльності.

Сутність науки розкривається в її функціях:

1. Пізнавальна функція науки відбиває велике прагнення людського розуму до пізнання і виправдовує саме існування людини на землі. Пізнавальна функція науки - це вияв найбільш суттєвих знань про закони розвитку природи, суспільства і мислення та їх взаємозв'язок.

2. Критична функція науки полягає в оцінці виявлених закономірностей, властивостей, тенденцій з метою підсилення позитивних сторін явищ, процесів і усунення негативних.

3. Практична функція науки полягає у вдосконаленні оточуючого світу, особливо системи матеріального виробництва і суспільних відносин.

Отже, наука виступає як:

- специфічна форма суспільної свідомості, основою якої є система знань;

- процес пізнання закономірностей об´єктивного світу;

- певний вид суспільного розподілу праці, наукова діяльність, пов´язана з цілою системою відносин між ученими і науковими установами;

- процес виробництва знань і їх практичного використання.

Наука як специфічний вид діяльності, спрямований на отримання нових теоретичних і прикладних знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення, характеризується такими основними ознаками:

- наявністю систематизованих знань (ідей, теорій, концепцій, законів, принципів, гіпотез, основних понять, фактів);

- наявністю наукової проблеми, об´єкта і предмета дослідження;

- практичною значущістю процесу, що вивчається.

Наука виникла в момент усвідомлення незнання, що в свою чергу викликало об'єктивну необхідність здобуття знання. Знання - це перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відбиття у свідомості людини. Саме процес руху людської думки від незнання до знання називають пізнанням, в основі якого лежить відтворення у свідомості людини об´єктивної реальності. Це взаємодія суб´єкта і об´єкта, результатом якого є нове знання про світ, відображення об´єктивної дійсності в свідомості людини в процесі її практичної діяльності (виробничої, розумової, наукової).

Основою і рушійною силою пізнання є практика, вона дає науці фактичний матеріал, який потребує теоретичного осмислення. Теоретичні знання створюють надійну основу розуміння сутності явищ об'єктивної дійсності.

Знання зводяться до відповідей на декілька запитань, які схематично можна зобразити таким чином:

Дата добавления: 2014-01-04