Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Способи захисту права інтелектуальної власності





Форми, порядки та способи захисту права інтелектуальної власності

Існує дві форми захисту прав інтелектуальної влас­ності: юрисдикційна і неюрисдикційна. Неюрисдикційна форма передбачає захист права інтелектуальної власності своїми силами, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів, тобто самоза­хист. Наприклад, це може бути відмова здійснити певні дії, передбачені укладеним договором про передачу (уступку) майнових прав інтелектуальної власності або ліцензійним договором, відмова від виконання недійсного договору то­що. Обрані засоби самозахисту не повинні бути забороне­ними законодавством та не повинні суперечити моральним засадам суспільства.

Юридичні форми захисту застосовують два порядки захисту: загальний (судовий) та спеціальний (адміністра­тивний). Загальний порядок захисту здійснюється в судах.

Спеціальний порядок захисту прав здійснюється в органах державного управління або в органах Антимонопольного комітету України, або в органах державної митної служби України.

Адміністративний спосіб полягає в розгляді та вирі­шенні суперечки органом державного управління. Проце­дура розгляду набагато простіша, ніж у цивільному судо­чинстві. Правовою основою є Кодекс України про адмініст­ративні правопорушення, а також закони України: "Про за­хист від недобросовісної конкуренції", "Про авторське пра­во і суміжні права", "Про охорону прав на винаходи і корис­ні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на сорти рослин" тощо.

У галузі авторського права і суміжних прав адмініст­ративний спосіб захисту прав передбачено тільки за публі­чний показ, порушення умов публічного демонстрування і тиражування кіно- і відеофільмів без прокатного посвідчен­ня. Стосовно об'єктів промислової власності цей спосіб за­хисту прав передбачає накладення штрафів за неправомі­рне використання фірмових найменувань, торговельних марок тощо. Засобом захисту в цьому випадку є скарга, яку у встановленому адміністративним законодавством поряд­ку подають у відповідний орган державного управління.

Здійснення дій, обумовлених законодавством Украї­ни як недобросовісна конкуренція, спричиняє накладення Антимонопольним комітетом України штрафів, а також ад­міністративну і цивільно-правову відповідальність. До таких дій відносяться:

- неправомірне використання чужого імені, фірмо­вого найменування, торговельних марок;

- введення в обіг під своїм позначенням товару іншого виробника;

- відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб'єкта господарської діяльності і введення його в господарський оборот;



- неправомірний збір, розголошення і використан­ня комерційної таємниці, а також інші протипра­вні дії.

Тобто Антимонопольним комітетом України розгля­даються скарги щодо дій після вводу об'єктів права інтеле­ктуальної власності до господарського обороту.

Типовими видами адміністративних стягнень можуть бути: попередження, штраф, виправні роботи, адміністра­тивний арешт тощо.

Так, незаконне використання об'єкта права інтелек­туальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення права інтелектуальної власності тягне за собою накладення штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіска­цією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання і матеріалів, що призначені для їх виготовлення.

Цивільно-правовий спосіб захисту прав. Суперечки, що пов'язані з порушенням прав інтелек­туальної власності, підвідомчі судам загальної юрисдикції і вищому господарському суду. Якщо хоча б однією зі сторін у суперечці є фізична особа, то зазначена суперечка підві­домча суду загальної юрисдикції.

У випадку порушення прав потерпілий подає позов - заяву, звернену до суду, про відправлення право­суддя з метою захисту особистих чи майнових прав. У по­зовній заяві вказується форма захисту (заборона робити будь-яку дію, відшкодування збитків тощо), розмір нанесе­ного збитку, приводяться докази обґрунтованості вимог, будь-яку дію, відшкодування збитків тощо), розмір нане­сеного збитку, приводяться докази обґрунтованості вимог.

За загальним правилом цивільного судочинства конкретна цивільна справа, як правило, розглядається за місцем перебування відповідача. У будь-якому судовому розгляді про порушення прав інтелектуальної власності зважуються два основних питання. Перше пов'язане зі встановленням чи не встановленням факту використання ОІВ, що охороняється. Друге - з визначенням розміру збит­ків, що підлягають стягненню з відповідача на користь по­зивача.

Власник прав на ОІВ має право вимагати від пору­шника:

- визнання прав власника;

- відновлення положення, що існувало до пору­шення права;

- припинення дій, що порушують право чи ство­рюють погрозу його порушенню;

- відшкодування збитків, включаючи втрачену ви­году тощо.

Якщо в результаті незаконного використання ОІВ порушник одержав доход, потерпілий має право вимагати відшкодування втраченої вигоди в розмірі не меншому, ніж сума такого доходу.

Якщо одночасно з порушенням майнових прав по­рушені особисті немайнові права автора, то він може за­жадати майнову компенсацію за нанесення йому мораль­ного збитку, розмір якої визначається судом. Порушенням прав авторства є присвоєння результатів чужої творчої праці і спроба видати ці результати за власну розробку.

Суд, господарський суд має право прийняти рішен­ня чи визначення про заборону випуску твору, використан­ня постанови, фонограми передачі в ефір чи по проводах, про припинення їхнього поширення, про вилучення, конфіскацію всіх примірників твору, якщо буде досить даних про порушення авторського права і суміжних прав. Застосування цивільно-правових санкцій за пору­шення прав на ОІВ можливо в межах загального терміну позову, тобто протягом трьох років з дати, коли власник права довідався чи повинний був довідатися про порушен­ня свого права.

У Великобританії, Німеччині та низці інших країн існують спеціалізовані патентні суди. Це дозволяє скон­центрувати досвід вирішення патентних суперечок, ство­рити умови для правильного й однакового застосування нормативних актів, скоротити число інстанцій, що розгля­дають суперечки. В Україні поки що немає патентного суду, але існує практика створення судових колегій з інтелектуальної вла­сності, наприклад, при Вищому господарському суді Украї­ни. У таких колегіях працюють судді, які мають спеціальну фахову підготовку з інтелектуальної власності і тому мо­жуть компетентне вирішувати суперечки щодо інтелектуа­льної власності.

Так, згідно з Кодексом України про адміністративні пра­вопорушення (стаття 51 «Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності») незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи худож­нього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зраз­ка, знака для товарів і послуг, топографії ІМС, раціоналі­заторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та облад­нання й матеріалів, призначених для її виготовлення.

Кримінальна відповідальність за порушення прав.Поряд з нормами цивільно-правового захисту прав на ОІВ, чинним законодавством передбачена також кримі­нальна відповідальність.

Згідно з Кримінальним кодексом України (стаття 136 «Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власнос­ті») незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконан­ня, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корис­ної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії ІМС, раціоналізаторської пропозиції, сорту рос­лин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення права на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, якщо це завдало мате­ріальної шкоди у значному розмірі, - караються штрафои від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів або відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

Дії, передбачені раніше, що вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальнолї шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

Примітка. Матеріальну шкоду вважають завданою у значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі, - якщо її розмір у двісті й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у ти­сячу й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідальність згідно Митного кодексу. Особливий випадок - захист прав на ОІВ при пере­тинанні кордону. Митним кодексом України (ст. 74) товари й інші предмети, виготовлені з порушенням прав інтелекту­альної власності, не можуть як імпортуватися, так й експо­ртуватися через митний кордон України.

У судовій процедурі вирішення спорів важливе місце займають докази. Розрізняють три форми доказів: "доку­ментальний доказ" - доказ, наданий у письмовому вигляді чи у вигляді будь-якого документа; "речовий доказ" - доказ, що існує у вигляді предметів; " показання свідків" - усні по­казання експерта. Наявність охоронного документа - пате­нту чи свідоцтва, є важливим доказом.

Так, згідно зі статтею 345 «Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності», ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території з комерційною метою товарів з порушуванням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією контрафактних товарів, а на посадових осіб підприємств – від тридцяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією контрафактних товарів.

Міжнародний захист інтелектуальної власності. Розвитком та захистом інтелектуальної власності в усьому світі займається Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), заснована при ООН в 1976 році.





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 840; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.008 сек.