Принципи управління персоналом

Принципи управління персоналом — це правила, ос­новні положення й норми, яких повинні дотримуватися керівники й фахівці в процесі управління персоналом. ПУП відбивають ви­моги об'єктивно діючих економічних законів, тому й самі є об'єк­тивними.

Вітчизняними організаціями використо­вуються такі принципи управління персоналом: науковості, демократичного централізму, плановості, першої особи, єдності, розпорядництва; до­бору, підбору й розстановки кадрів; поєднання єдиноначальності й колегіальності, централізації і децентралізації; лінійного, функціо­нального й цільового управління; контролю виконання рішень та ін. Багато американських і японських корпорацій широко використову­ють такі принципи управління персоналом: довічного наймання, контролю за виконанням завдань, заснованого на довірі; поєднання такого контролю з корпоративною культурою; колегіальне прийнят­тя рішень, тобто обов'язкове схвалення прийнятих рішень більшіс­тю працівників.

Розрізняють дві групи принципів побудови системи управління персоналом в організації (табл. 1).

Таблиця 1

Принципи управління персоналом

Принципи	Зміст
1. Принципи, характерні для формування систем управління персоналом
Стійкість	Для забезпечення стійкого функціонування сис­теми управління персоналом необхідно перед­бачати спеціальні "локальні регулятори», які при відхиленні від заданої мети організації ставлять того чи іншого працівника або підрозділ у неви­гідне становище і спонукають їх до регулювання системи управління персоналом
Багатоаспектність	Управління персоналом (як по вертикалі, так і по горизонталі) може здійснюватися за різними ка­налами: адміністративно-господарським, еконо­мічним, правовим та ін.
Прозорість	Система управління персоналом мусить мати концептуальну єдність, єдину термінологію, ді­яльність усіх підрозділів і керівників має будува­тися на єдиних «несучих конструкціях» (етапах, фазах, функціях) для різних щодо економічного змісту процесів управління персоналом
Комфортність	Система управління персоналом має забезпечи­ти працівнику максимум зручностей для творчих процесів обгрунтування, вироблення, прийняття й реалізації рішень. Наприклад, вибіркове дру­кування даних, різноманітність методів їх оброб­ки, спеціальне оформлення документів з виді­ленням істотної інформації, їх гармонічний зовнішній вигляд, виключення зайвої роботи при заповненні документів і т. ін.
2. Принципи, які визначають напрями розвитку систем управління персоналом
Концентрація	Розглядається у двох напрямах: концентрація зусиль працівників окремого підрозділу чи всієї системи управління персоналом на вирішенні основних завдань чи концентрація однорідних функцій в одному підрозділі системи управління персоналом, що усуває дублювання
Спеціалізація	Поділ праці в системі управління персоналом (ви­діляється праця керівників, фахівців і службов­ців). Формуються окремі підрозділи, які спеціа­лізуються на виконанні груп однорідних функцій
Паралельність	Припускає одночасне виконання окремих уп­равлінських рішень, підвищує оперативність управління персоналом
Адаптивність (гнучкість)	Означає пристосованість системи управління персоналом до цілей об'єкта, що змінюються
Наступність	Передбачає загальну методичну основу прове­дення робіт з удосконалення системи управлін­ня персоналом
Безперервність	Відсутність перерв у роботі працівників системи управління персоналом чи підрозділів, скоро­чення часу обігу документів, простоїв технічних засобів управління тощо
Ритмічність	Виконання однакового обсягу робіт у рівні про­міжки часу і регулярність повторення функцій управління персоналом
Прямоплинність	Упорядкованість і цілеспрямованість необхідної інформації щодо вироблення певного рішення. Остання буває горизонтальна й вертикальна (взаємозв'язок між функціональними підрозді­лами і взаємозв'язок між різними рівнями управ­ління)

Усі принципи побудови системи управління персоналом реалі­зуються у взаємодії.

Дата добавления: 2014-01-04