Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні поняття та категорії





ВСТУП

План

Одеса 2011

В органах внутрішніх справ

Тема 3. Прогнозування управлінської діяльності

 

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

Галузь знань 0304 «Право»

Напрям підготовки 6.030402 «Правознавство»,

 

Текст лекції обговорено та

схвалено на засіданні кафедри

управління та ІТЗ ОВС

“29”серпня 2011р.

Протокол №1

 

 

1. Сутність прогнозу та прогнозування. Види прогнозів

2. Механізм і технологія прогнозування

3. Характеристика основних методів прогнозування, що застосовуються в органах внутрішніх справ

Мета заняття полягає в тому, щоб виробити поняття механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, і визначити шляхи її удосконалення.

Рекомендована література:

1. Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

2. Лукашевич В.Г., Негодченко О.В. Місце і роль правоохоронних органів у системі державної влади та місцевого самоврядування // Вісник Одеського ун-ту внутр. справ. – 1997. - №1. - С.17-22.

3. Концепція розвитку Міністерства внутрішніх справ України: Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 456 від 24 квітня 1996 р. // Урядовий кур’єр. 1996. – 29 квітня.

4. Калаянов Д.П., Остюченко С.М., Аносенков А.А. Правова регламентація адміністративного затримання правопорушників міліцією України: Науково-практична розробка. – Вид. 2-е, доп. – Одеса: Одеський ін-т внутр. справ, 2002. – 42 с.

5. Корнієнко М.В. Поняття „особливих умов” в діяльності органів внутрішніх справ // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – № 10. – С. 107-111.

6. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми розвитку міліції на порозі ХХІ століття // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – № 8. – С. 3-13.

7. Масляніцин В.І. Застосування співробітниками міліції спеціальних засобів адміністративного припинення – актуальна проблема сьогодення // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Спеціальний випуск. – Луганськ: Луганський інститут внутрішніх справ, 2000. – С. 263-267.

8. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990р.// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

9. Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 16. - Ст.115.

10. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затверджене Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.

11. Административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. Попова Л.Л. – М.: МВШ МВД СССР, 1983. – 545 с.



12. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. Л.Л. Попова. - М.: Академия МВД СССР, 1990. - 223 с.

13. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177с.

14. Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник / За заг. ред. О.М.Бандурки. – Х. : Ун-т внутр. справ, „Еспада”, 2000. – 368 с.

15. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая. Учебник. Издание третье / Под ред. А.П. Коренева. – М.: Московская академия МВД России, Изд-во «Щит-М», 2000. – 304с.

16. Бородин С.С. Административная деятельность ОВД: Словарь терминов и понятий: Учебное пособие: Спб, Лань. – 2000. – 238 с.

17. Адміністративна діяльність: Навчальний посібник / За заг. ред. д.ю.н., доцента О.І.Остапенка. - Львів: ЛІВС, 2002. - 252с.

18. Адміністративна діяльність міліції / За заг. ред. О.М. Бандурки: Підручник. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - 448 с.

19. КовальЛ. Адміністративне право України. Курс лекцій (Загальна частина). – К.: Основи, 1994. – 154с.

20. Заросило В.О. Порівняльний аналіз адміністративної діяльності міліції України та поліції зарубіжних країн (Великобританії, США, Канади та Франції): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Київ, 2002. – 250 с.

21. Гуменюк В.А. Адміністративне-правове регулювання здійснення органами внутрішніх справ дозвільної системи: Дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.07 – Харків, 1999. – 210 с.

22. Варонтутовский А.С. Полиция зарубежных стран. – М.: Наука, 1993. – 345с.

23. Крылов В.С. Полиция США. Основные черты организации и деятельности: Учеб. пособие. – М.: МВШ МВД СССР, 1972. - 79 с.

24. БандуркаО.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків: Укр. юрид. академія, 1994. – 158.

25. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.

26. КолпаковВ.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736с.

27. Ківалов С.В., Біла Л.P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. - Вид. друге, перероб. і доп. - Одеса: Юридична література, 2002. - 312 с.

28. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 20 жовтня 2003 року № 1212.

29. Загальна теорія держави і права / За редакцією В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320с.

30. Словарь иностранных слов / Сост. И.М.Суслова. - М.: Рус. яз., 1983. - 608с.

31. Советское административное право: Учебник / Под ред. Р.С.Павловского. - К.: Вища школа, 1986. - 414с.

32. Богуцкий В.В. Акты государственного управления: Текст лекций. – Харьков, 1996. - 20с.

33. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Х.: ООО„Одиссей”, 1999. – 224 с.

34. Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів: Наказ МВС України № 17 від 11 січня 1999 р.

35. Про невідкладні заходи щодо удосконалення нагляду за дорожнім рухом працівниками Державтоінспекції МВС України: Наказ МВС України від 6 лютого 2001 року № 83.

36. Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на виробництво, ремонт і реалізацію спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї та Умов і правил здійснення діяльності по виробництву, ремонту і реалізації спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї: Наказ МВС України від 18 березня 1993 р. № 137.

37. Про затвердження Положення про порядок придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками судів і правоохоронних органів, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Наказ МВС України від 24 липня 1996 р. № 523.

38. Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні: Наказ МВС України № 571 від 26 травня 2004 р.

39. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. // Відомості верховної Ради України. - 2000. - № 40. – Ст. 338.

40. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції України: Дис...доктора юрид. наук: 12.00.07. – Х., 2002. – 408 с.

41. Про завдання органів і підрозділів внутрішніх справ з проблем боротьби з корупцією і організованою злочинністю та захисту прав людини: Рішення Колегії МВС 1КМ/1 від 6 лютого 2004 р.

42. Про стан забезпечення конституційних прав і свобод людини в діяльності органів внутрішніх справ: Рішення колегії № 6 км/1 від 9 липня 2004 р.

43. Про результати роботи на пріоритетних напрямах оперативно-службової діяльності та заходи з підвищення ролі агентурно-оперативної роботи у розкритті злочинів: Рішення колегії № 3км/2 від 16 квітня 2004 р.

44. Про затвердження Інструкції з проведення комплексних інспектувань та контрольних перевірок органів і підрозділів внутрішніх справ України: Наказ МВС від 11 січня 2005 р. № 10.

45. Про грубі порушення Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС у частині присвоєння працівникам органів і підрозділів внутрішніх справ спеціальних звань та внесення змін до наказів МВС України: Наказ № 537 від 7 липня 2005 р.

46. Дерлоу, Дес Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. - К.: Всеувито, Наукова думка 2001. - 242 с.

47. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1995. – 704 с.

48. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка. – К.: НАВСУ, 1999. – 702 с.

49. Малиновський В.Я. Державне управління: навчальний посібник. – Луцьк: „Вежа”, 2000. – 558 с.

50. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. - Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.

51. Шадрин И.П. Подготовка и принятие управленческого решения – функция научного управления социалистическим обществом. В кн.: Научное управление обществом. – Якутск: Якуткнигоиздат, 1970. – 155 с.

52. Тихомиров Ю.А. Управленческое решение. – М.: Наука, 1972. – 288 с.

53. Четвериков B.C., Четвериков В.В. Основы управления в органах внутренних дел: Учебное пособие. - М.: Новый Юрист, 1997. - 128с.

54. Мацюк В.Я. Використання інформаційного ресурсу підрозділами податкової міліції для прийняття управлінського рішення: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Ірпінь, 2004. – 205 с.

55. Аппарат государственного управления: Интересы и деятельность / Отв. ред. В.Ф.Сиренко. - К.: Наук, думка, 1993. - 165 с.

56. Слинько Д.В. Процесуально-правовий механізм формування і прийняття рішень в органах внутрішніх справ: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків, 2002. – 189 с.

57. Мирошниченко Ю.Р. Організаційно-правові засади підготовки та прийняття державно-політичних рішень. -Харків: Фактор, 2004.- 224 с.

58. Колесников Ю.В. Технологии социальных решений // Социальное управление: Курс лекций. – М.: Изд-во РАГС, 2000. – С. 315–350.

59. Граждан В.Д. Функции социального управления. В кн. Социальное управление: Курс лекций. – М.: Изд-во РАГС, 2000. – С.164.

60. Маилян С.С. Подготовка и принятие управленческих решений в органах внутренних дел: Опыт системного исследования групповых форм. - М., Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР», 2000. - 159 с.

61. Козбаненко В.А. Правовые основы государственного управления. Общая часть: Учебное и научно-практическое пособие. - М.: ИКФ „ЭКМОС”, 2003. - 320 с.

62. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА‑М, 1997. – 576с.

63. Ожегов С. И. Словарь русского языка. – М.: Русский язык, 1988. – 760 с.

64. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М.: Русский язык, 1991. – Т. 4. – 680 с.

65. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко. За ред. А.Ф.Мельник. - К.: Знання-Прес, 2003. - 343 с.

66. Российское полицейское (административное) право: Конец XIX - начало XX в. Под ред. О.И. Елистратова. – М., 1923. – 680 с.

67. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. – М.: Политиздат, 1968. – 384 с.

68. Старилов Ю.Н. Курс общего административного права. Т. II: Государственная служба. Управленческие действия. Правовые акты управления. Административная юстиция. - М.: Издательство НОРМА, 2002. - 600 с.

69. Меден Г.Сайн. Организационные аспекты управления. – М.: Статут, 2000. – 321 с.

70. Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань затвердженої: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України від 19 грудня 2003 № 270/1560.

71. Інструкція про порядок зберігання, видачі (приймання) вогнепальної зброї та боєприпасів до неї персоналу підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України: Наказ МВС від 25 листопада 2003 № 1430.

72. Про надання інформації щодо виконаних у 2004 році заходів з енергозбереження: Вказівка МВС від 13 січня 2005 № 17.

73. Про забезпечення виконання рішення Уряду України: Вказівка МВС від 22 січня 2005 № 46.

74. Про проблемні питання під час проведення виборів Президента України: Лист заступника Міністра А.Й.Присяжнюка від 22 червня 2004 р. № 7330.

75. Васильев А.С. Управленческие решения в производственных организациях. – Киев – Одесса: Вища школа, 1986. – 197с.

76. Литвак Б.Г. Управленческие решения. - М.: Изд-во ЭКМОС, 1998. - 247 с.

77. Ожегов С. И. Словарь русского языка. - М.: Рус. яз., 1991. - 917с.

78. Настанова з організації роботи органів внутрішніх справ: Затверджена наказом МВС України від 15 червня 1999р. № 495.

79. Настанова з організації професійної підготовки рядового і начальницького складу органів внутрішніх прав України: Затверджена наказом МВС України № 1444 від 25 листопада 2003 р.

80. Інструкція щодо організації проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, військовослужбовцями внутрішніх військ МВС України, які перебувають у відрядженні у складі миротворчих підрозділів МВС України та підрозділів міжнародної цивільної поліції в миротворчих місіях Організації Об’єднаних Націй, Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі, Європейського Союзу, інших міжнародних організацій або тих, що створені на підставі двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів України: Наказ МВС України від 7 грудня 2003 р. № 1490.

81. Інструкція щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 28 липня 2004 р. № 842.

82. Словарь административного права / Бачило И.Л., Гандилов Т.М., Гришковец А.А. и др. – М.: Фонд „Правовая культура”, 1999. – 320 с.

83. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Затверджений Указом Президії Верховної Ради УРСР від 29 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 45. - Ст. 599.

84. Варонтутовский А.С. Полиция зарубежных стран. – М.: Наука, 1993. – 345с.

85. Черячукин Ю.В, Ємельянова Е.Д, Бойченко В.В. Имидж полиции в европейских странах. - Волгоград, - 2000. - 50с.

86. Губанов А.В. Полиция зарубежных стран. Организационно-правовые основы, стратегия и тактика деятельности. – М.: МАЭП, 1999. – 288 с.

87. Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України: Наказ МВС від 4 жовтня 2003 р. № 1155.

88. Статут патрульно-постової служби міліції України: Затверджений наказом МВС України № 404 від 28 липня 1994р.

89. Інструкція з організації роботи чергової частини міського, районного відділу (управління) внутрішніх справ, лінійного відділу (відділення) внутрішніх справ на транспорті, міського, селищного відділу (відділення) міліції: Затверджена наказом МВС України від 18 серпня 1992р. № 485.

90. Співпраця правоохоронців триває: за матеріалами ЦГЗ УМВС України в Дніпропетровській області // Міліція України. – 2005. - № 12. – С.20.

91. Манохин В.М., Адушкин Ю.С., Багишаев З.А. Российское административное право. - М.: Юристъ, 1997. - 472 с.

92. Прохоров В.Т., Свицов В.Д. Стиль и метод работы советского государственного аппарата. - М.: Знание. - 1983. - 207 с.

93. Бахрах Д.Н., Хазанов С.Д. Формы и методы деятельности государственной администрации: Учеб. пособ. – Екатеринбург, 1999. – 156 с.

94. Подготовка и принятие управленческих решений в органах внутренних дел. Труды Академия МВД СССР. Сборник статей. – М.: Академия МВД СССР, 1987. – С.5-13.

95. Титаренко Ю.Л., Сущенко В.Д., Філонов В.П., Коваленко О.І. Організація управління в органах внутрішніх справ: Монографічне дослідження / За ред. Ю.Л. Титаренка. – Донецьк, 1999. – 329 с.

96. Дєгтяр А.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення: [Моногр.] - X.: Вид-во „Магістр”, 2004. - 224 с.

97. Чумаченко Н.Г., Заботина Р.И. Теория управленческих решений. – К.: Вища школа, 1981. – 247 с.

98. Пєтков С.В.Менеджмент в органах внутрішніх справ (організаційно-правові основи): Дис...доктора юрид. наук: 12.00.07. – Х., 2005. – 500 с.

99. Нижник Н.Р., Дубенко С.Д., Мельниченко В.І. та ін.: За заг. Ред. Н.Р. Нижник. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. – К.: „Вид-во УАДУ, 2002. - 117 с.

100. Сафін О.Д. Психологія управлінської діяльності командира: Навчальний посібник – Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1997. – 126 с.

101. Абчук В.А., Бункин В.А. Принятие решений: Научно-практическое пособие для руководителя. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. – 168 с.

102. Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153 // Урядовий кур’єр. – 1997. – 26 листопада.

103. Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів: Наказ Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5.

104. Ивакина Н.И. Совмещение элементов научной и официально-деловой речи в синтаксисе юридического документа // Язык и стиль научного изложения (лингвометодологические исследования) – М., 1983. – С. 46-57.

105. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656 с.

106. РабіновичП.М. Загальна теорія права та держави: Конспект лекцій. – Львів: Ред.-вид. відд. Львів. ун-ту, 1992. – 90с.

107. АлексеевС.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224с.

108. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 1996. – 472 с.

109. Погребной И.М., Шульга А.М. Теория права: Учеб. пособие. – Харьков, Ун-т внутр. дел, 1998. – 149 с.

110. Атаманчук Г.В. Государственное управление: организационно-функциональные вопросы. - М.: ОАО „НПО”, „Экономика”, 2000. - 302с.

111. Коментар до Конституції України. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996.- 376 с.

112. Лихова С. Закон і законотворчість // Право України. – 1993.- № 5-6. – С.32 -36.

113. Мамутов В.К., Знаменский Г.Л., Кузьмін Р.І., Кузьмін Р.Р. Вплив на процес тінізації економіки державної економічної і законодавчої політики // Хозяйственно-правовые средства детенизации и декриминализации экономики: Сб. науч. тр. – Донецк, 1998. – С.6-21.

114. Мурашин О.Г. Акти прямого народовладдя у правовій системі. – К.: Знання, 1999. – 182 с.

115. Рабінович П.І. Права людини: діалектика універсалізації та урізноманітнення // Вісник Академії правових наук України. - 2002. - № 4. – С.155-165.

116. Паньков А.І., Кравченко С.П. До питання мови юридичного закону та її вплив на правову культуру суспільства // Актуальні проблеми держави і права: Зб наук. праць Одес. держ. юрид. акад. – Одеса, 1998. – С.62-68.

117. Тлумачний словник української мови / За ред. проф. В.С.Калашника. – Х.: Прапор, 2002. – 992 с.

118. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну „законодавство”) від 9 липня 1998 р. № 12.

119. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 35. - Ст. 358.

120. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.

121. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455.

122. Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993р.// Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.

123. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.

124. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15 листопада 2001 року //Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст.70.

125. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон Українивід 16 липня 1999 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №40. – Ст.365.

126. Про джерела фінансування органів державної влади: Закон України від 30 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України.– 1999.– №34.– Ст.274.

127. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37-38. - Ст.189.

128. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст.144.

129. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України від 10 грудня 1991р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 137.

130. Загальна декларація прав людини: Прийнято резолюцією 217А(ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948р.// Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К.Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С.18-24.

131. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку: Прийнято резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979р.// Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С.155-159.

132. Конвенція проти тортур та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання: Прийнято резолюцією 39/46 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1984р.// Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С.137-154.

133. Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення: Указ Президента України від 19 березня 1997 року // Голос України. – 1997. – № 51.

134. Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку: Указ Президента України від 16 червня 1999 року № 650/99 // Офіційний вісник України 1999. - № 24. – Ст. 1100.

135. Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Президента України від 18 лютого 2002 року //Офіційний Вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 543

136. Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності: Указ Президента України 19 липня 2005 року № 1119 //Офіційний Вісник України. – 2005. – № 17. – 845.

137. Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 24. – Ст. 994.

138. Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992р. // ЗПУ України. – 1993. – № 1-2. – Ст.28.

139. Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572 // Урядовий кур’єр. - 1999. - 17 грудня.

140. Положення про управління правового забезпечення Штабу МВС України: Наказ МВС України від 11 січня 1996р. № 14.

141. Положення про юридичні бюро (юридичні групи, юрисконсультів) у системі МВС України: Наказ МВС України від 16 грудня 1994р. № 690.

142. Про затвердження Інструкції з оформлення документів у системі МВС України: Наказ МВС України від 20 січня 2004 р. № 55.

143. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади від 3 жовтня 1992 року № 493/92 // Урядовий кур’єр. – 1992. – 9 жовтня.

144. Сторожук Г. Реформи, які мають змінити міліцію // Міліція України. – 2003. – № 12. – С.3.

145. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів МВС України: Наказ МВС України від 21 жовтня 2003 р. № 1238.

146. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.

147. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

148. Конопльов В.В. Організаційно-правовий механізм підвищення ефективності управлінської діяльності // Право України. – 2005. - № 9. – С.111-115.

149. Глушков В.М. Эквифинальность системы управления // Энциклопедия кибернетики. Т. 2. - Киев, 1974. - С. 544-545.

150. Конопльов В.В. Організаційно-правовий механізм підвищення ефективності управлінської діяльності // Право України. – 2005. - № 9. – С.111-115.

151. Конопльов В.В. Управління та особливості його організації на різних етапах розвитку держави // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2005. - № 1. – С.91-95.

152. Конопльов В.В. Побудова системи управління у сфері цивільної безпеки // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2005. - № 1. – С.58-60.

153. Конопльов В.В. Шляхи вдосконалення системи управління ОВС // Вісник Академії адвокатури України. – 2005. - № 1. – С.86-92.

154. Конопльов В.В. Управління й управлінські відносини в ОВС та шляхи їх удосконалення // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2004. - № 1. – С.82-86.

155. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. - 6-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1987. - 1704 с.

156. Словник іноземних слів / За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука. – К.: Наук. думка, 1974. – 565 с.

157. Словник синонімів української мови: В 2 т. / А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І.Головащук та інші. – К.: Наукова думка, 1999. – 200 с.

158. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крубских. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 704 с.

159. Социальный менеджмент: Учебник / Под ред. Д.В. Валового. - М.: ЗАО Бизнес школа «Интел-Синтез», 2000. - 384с.

160. Основы современного социального управления: теория и методология: Учебное пособие / Под ред. В.Н. Иванова. – М.: ОАО „НПО „Экономика”, 2000. – 271 с.

161. Управление организацией: Учебник - Под ред. А.Г.Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. – М.: ИНФРА – М. - 1999. – 669с.

162. Сущенко В.Д., Присяжний С.В., Коваленко О.І. Сучасний процес управління в ОВС. – К.: НАВС України, 1999. – 352 с.

163. Кожурин Ф.Д. Процесс управления. - М.: Мысль, 1988. - 237с.

164. Козлов Ю.М., Фролов Е.С. Научная организация управления и право. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 245с.

165. Организация процессов управлений / Под ред. Г.Х.Попова. – М.: Экономика, 1975. – 154 с.

166. Нижник HP., Мосов СП., Леліков Г.І. Про співвідношення категорій: „процес” і „механізм” та їх використання в управлінській діяльності органів виконавчої влади // Державне управління в Україні наукові, правові, кадрові та організаційні засади. Навч. посібник / За заг. ред. HP. Нижник, ВМ. Олуйка. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2002. – С.245-254.

167. Юзьков Л.П. Государственное управление в политической системе развитого социализма. – К.: Наукова думка, 1983. – 155с.

168. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 235 с.

169. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. - М. Издание г. Тихомирова М.Ю., 1998. - 798 с.

170. Нижник HP., Мосов СП., Леліков Г.І. Поняття механізму державного управління // Державне управління в Україні наукові, правові, кадрові та організаційні засади. Навч. посібник / За заг. ред. HP. Нижник, ВМ. Олуйка. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2002. – С.235-245.

171. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией: Учебн. для вузов. - М: Русская деловая литература, 1998. – 344 с.

172. Теория управления социалистическим производством: Учебник / Под ред. О.В. Козловой. – 2-е изд. – М.: Наука, 1983. – 432с.

173. Кузьмин В.П. Место системного подхода в современном научном познании и методологии // Вопросы философии. – 1980. - № 1. – С.58-64.

174. Аристотель. Сочинения: в 4 т. Том 4., М.: Мысль, 1984. – 682 c.

175. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: Русский язык, 1988. – 760 с.

176. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М.: Русский язык, 1991. – Т. 4. – С. 583.

177. Васильев А.М. Правовые категории: методологические аспекты разработки системы категорий теории права. - М.: Юрид. лит., 1976. – 246 с.

178. Лунев А.Е. Теоретические проблемы государственного управления. - М.: Наука, 1974. – 247 с.

179. Яковлев Г.С. Аппарат управления: принципы организации. – М.: Юрид. лит, 1974. - 195с.

180. Рожко К.Г. Принципы деятельности. - Томск: Из-во Томского ун-та, 1983. – 210с.

181. Семенков Д.В. Ще раз про принципи права // Право України. – 1994. - № 5. – С.72-76.

182. Колодій А.М. Принципи права України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.

183. Куланин Н.И. Структура и функции управления в системе предварительного следствия: Учеб. пособие. – Волгоград: ВСШ МВД России, 1994. - 76с.

184. Бачило И.Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации) – М.: Юрид.лит. 1976. – 21 с.

185. Управленческие процедуры / Под ред. проф. Лазарева Б.М. – М.: Наука, 1988. – 271 с.

186. Запорожцев Є.Г. Функції системи управління органів внутрішніх справ // Вісн. Одес. Ін-ту внутр. справ. - 2000. - Одеса. - №2. - С.58-63.

187. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. – М.: Мысль, 1976. – 158 с.

188. Ильин Е.П.Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. – 512с.

189. Основы управления в органах внутренних дел. Учебник. Под ред. д.ю.н, проф. А.П. Коренева. – М.: МЮИ МВД России, изд-во Щит-М, 1999. – 356 с.

 

Політичне, економічне і соціальне оновлення суспільства зумовлює потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів виконавчої влади у відповідність з новими умовами розвитку нашої держави. Органи внутрішніх справ як різновид зазначених органів повинні забезпечити реалізацію наданих їм повноважень, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини, що вимагає якісних змін у всіх напрямках їх діяльності, в тому числі й таких як підготовка та прийняття управлінських рішень.

Підвищення ефективності зовнішньо-адміністративної та внутрішньо-організаційної діяльності органів внутрішніх справ безпосередньо залежить від наукового забезпечення процесу підготовки та прийняття управлінських рішень. Означена проблематика є особливо актуальною для органів внутрішніх справ, де функції з їх підготовки, прийняття та реалізації на всіх рівнях системи є найбільш відповідальними й складними, оскільки зачіпають права, свободи і законні інтереси широкого кола фізичних та юридичних осіб. Дослідження проблематики управлінських рішень має забезпечуватися синтезом міждисциплінарних наук, методологічною основою якого є комплексний науковий підхід до побудови ефективної процедури підготовки та прийняття управлінських рішень.

Проблеми підготовки та прийняття управлінських рішень досліджувались як фахівцями із загальних проблем адміністративного права та державного управління, так і спеціалістами з управління в органах внутрішніх справ. Ними визначено основні особливості методології прийняття управлінських рішень, обґрунтовано необхідність використання комплексного наукового підходу до дослідження процесу підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень, узагальнено особливості міждисциплінарного та формалізованого підходів до з’ясування сутності цих рішеньта вимог, які до них висуваються.

Разом з тим, недивлячись на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам управлінських рішень в органах внутрішніх справ та проблемам, тісно пов’язаним з цим напрямком управлінської діяльності, багато питань у цій сфері залишаються ще неохопленими, єдиної концепції механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ в адміністративно-правовій та управлінській науці досі не вироблено. Сучасний стан процесу підготовки та прийняття управлінських рішень в органах внутрішніх справ характеризується відсутністю високоефективної системи їх наукового, правового та організаційного забезпечення, і як наслідок – проблеми комплексного розвитку та функціонування управлінських рішень в органах внутрішніх справ у нових економічних, політичних та правових реаліях сучасності окреслені ще неповно.

Таким чином, необхідність ефективного забезпечення реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина, переосмислення місця та ролі управлінських рішень як у зовнішньо-адміністративній, так і у внутрішньо-організаційній адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, ряд організаційно-правових проблем в сфері підготовки та прийняття управлінських рішень обумовлюють актуальність дослідження організаційно-правового механізму їх підготовки та прийняття.

Під прогнозуванням звичайно розуміють наукове (тобто засноване на аналізі фактів і доказів, причинно-наслідкових зв’язків, закономірностей) визначення ймовірних шляхів та результатів майбутнього розвитку явищ і процесів, оцінку показників, що характеризують ці явища та процеси для більш-менш віддаленого майбутнього. Прогнозування є частиною більш загального поняття передбачення, котре поєднує всі різновиди способів здобування інформації про майбутнє: наукове, що засноване на знанні закономірностей розвитку природи, суспільства, мислення; інтуїтивне – на передчуттях людини; буденне – на так званому життєвому досвіді, прикметах і т. ін.; релігійне пророкування ґрунтується на вірі в надприродні сили, на марновірствах.

Пошукове прогнозування – це визначення можливих станів об’єкта в майбутньому. При такому прогнозуванні здійснюється умовне продовження, перенесення в майбутнє існуючих у минулому і тепер тенденцій розвитку об’єкта з припущенням, що протягом прогнозованого періоду не станеться ніяких подій, котрі могли б різко змінити ці тенденції.

Нормативне прогнозування – це визначення шляхів і строків досягнення можливих станів об’єкта, котрі (стани) відповідають на запитання, яким шляхом можна досягти бажаного стану. Нормативне прогнозування будується на основі заздалегідь заданих норм, ідеалів, цілей.

Узагальнюючи об’єкт прогнозування для органів внутрішніх справ, можна сказати, що це, як і в аналітичній роботі, – оперативна обстановка, а декілька конкретизуючи, той же об’єкт можна назвати: і) прогнозування розвитку навколишнього середовища та 2) прогнозування розвитку системи органів внутрішніх справ.

Якщо коротко прокоментувати першу групу, то слід зауважити, що найбільш значущими для органів внутрішніх справ є суспільствознавчі прогнози, а з них – економічні, демографічні та юридичні і серед останніх – кримінально-правові та кримінологічні.

Якщо мати на увазі стан розвитку прогнозування в органах внутрішніх справ України, то буде справедливим сказати, що основним (якщо не єдиним) видом прогнозування в органах внутрішніх справ є кримінологічне прогнозування, в якому ще можна виділити:

прогнозування розвитку кримінальної злочинності;

прогнозування розвитку адміністративних правопорушень;

прогнозування стану охорони громадського порядку;

прогнозування розвитку окремих видів правопорушень і т. ін.

Щодо другої групи об’єктів прогнозування в органах внутрішніх справ, то мова йде про такі його підвиди, як:

прогнозування розвитку змін функцій та організаційної структури органів внутрішніх справ;

прогнозування розвитку ресурсного забезпечення системи (кадрове, інформаційне, матеріально-господарче, технічне, фінансове і т. ін.);

прогностичне дослідження окремих важливих проблем управління органами внутрішніх справ і т. ін.

Прогнози в управлінні мають цілком певне функціональне призначення. Основними функціями прогнозування є орієнтовна, нормативна та попереджувальна.

Наступним важливим елементом механізму прогнозування є принципи прогнозування. У прогностиці вони розглядаються як система вимог, дотримання яких забезпечує ефективність прогностичної діяльності. Це принципи системності, узгодженості, варіантності, безперервності, верифікації та рентабельності.

Кількість методів, які застосовуються в прогностиці, достатньо велика. За оцінками зарубіжних і вітчизняних фахівців, їх нараховується близько 200. Практика прогнозування викликала необхідність упорядкування методів, що застосовуються, приведення їх в певну систему. В науці існує безліч класифікацій методів прогнозування. Одним із підходів до класифікації методів є їх поділ за ступенем формалізації. На підставі цього критерію методи розподіляються на інтуїтивні та формалізовані.

Класифікація методів прогнозування за ступенем формалізації





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 239; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.035 сек.