Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання до заліку та іспиту, методичні поради для їх складання





Найбільш важливим і відповідальним періодом аудиторної і поза аудиторної роботи є безпосередня підготовка до заліку чи іспиту. Така підготовка дає можливість поглибити отримані під час навчального курсу знання, заповнити прогалини по окремих проблемах, отримати цілісні, систематизовані знання. В період такої підготовки обов’язковими є систематичні консультації, під час яких є можливість ознайомитися із порядком проведення іспиту, з вимогами до відповідей, структурою білетів, вимогами до оцінки, що виставляється на іспиті. А найголовніше отримати відомості з тих питань, які недостатньо висвітлені в літературі. При підготовці до іспиту важливо користуватися не тільки навчально-методичною літературою, але і конспектами лекцій та семінарських занять. Існують різноманітні прийоми розумової роботи для більш тривалого засвоєння матеріалу:

· Відтворення тих або інших положень про себе або вголос;

· Самостійна постановка питань і спроби відповідей на них;

· Створення додаткових записів, які допомагають систематизувати велику кількість інформації;

· Обговорення окремих питань з товаришами;

· Запис усіх незрозумілих питань з подальшим їхнім з’ясуванням на консультації.

Оцінювання знань студентів здійснюється відповідно до тимчасового положення про модульно-рейтинговий контроль навчальних досягнень студентів Кам’янець-Подільського державного університету (рішення Вченої Ради № 8 від 03.10.2006р.)

При оцінюванні рівня знань студента аналізу підлягають:

- характеристики відповіді: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;

- якість знань (ступінь засвоєння фактичного матеріалу): осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

- ступінь сформованості уміння поєднувати теорію і практику під час розгляду ситуацій, практичних задач щодо процесів соціальної комунікації і соціалізації;

- рівень володіння інтелектуальними операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки з проблем, що розглядаються;

- досвід творчої діяльності: уміння виявляти проблеми, розв’язувати їх, формулювати гіпотези;

- самостійна робота: робота з навчально-методичною, науковою, допоміжною вітчизняною та зарубіжною літературою з питань, що розглядаються, уміння добувати інформацію з різноманітних джерел (нормативні, програмові, преса), робота з комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням, системою Internet .

Дані критерії є підставою для оцінювання рівня знань, умінь і навичок студентів за чотирибальною системою: незадовільно, задовільно, добре, відмінно.

Відмінно Високий рівень знання теоретичного матеріалу, вміння послідовно і логічно його викладати, застосовувати під час семінарських занять, поєднувати в процесі вирішення завдань професійної спрямованості. Знання нормативно-правових документів з даного предмету, вміння з ними працювати. Застосовування основних положень теоретичної соціології у вирішенні практичних завдань, пов’язаних з нестандартними ситуаціями, завданнями; робота з комп’ютерною технікою
Добре Високій рівень знання теоретичного матеріалу, вміння послідовно і логічно його викласти, застосувати при виконанні практичних завдань, пов’язаних із професійною спрямованістю. Знання нормативно-правових документів з даного предмету, робота з комп’ютерною технікою
Задовільно Достатній рівень знань теоретичного матеріалу, вміння його викладати у певній послідовності, застосовувати при розв’язанні простих репродуктивних завдань. Знання основних нормативно-правових документів з даного напряму, володіння комп’ютерною технікою.
Незадовільно Низький або відсутній певний рівень знань теоретичного матеріалу, невміння його викласти у логічній послідовності, застосувати при вирішенні простих репродуктивних завдань, відсутність або часткове знання нормативно-правових документів, відсутність уміння роботи з комп’ютерною технікою.

Основні питання заліку з «Соціології»



1. Охарактеризуйте різні підходи до розуміння соціології як науки. Дайте визначення соціології?

2. Охарактеризуйте причини виникнення соціології як науки?

3. Що таке «позитивізм» в соціології? Назвіть основні принципи соціологічного позитивізму?

4. Обґрунтуйте місце О. Конта в історії соціології.

5. Обґрунтуйте роль і значення вчення Г. Спенсера для розвитку соціологічної думки?

6. Дайте характеристику соціологічній концепції М. Вебера?

7. Сучасна західна теоретична соціологія містить у собі теорії двох рівнів. Що це за рівні і чим зумовлено їх виникнення?

8. Дайте коротку характеристику теорій макросоціологічного рівня?

9. Дайте коротку характеристику теорій мікросоціологічного рівня?

10. Дайте загальну характеристику розвитку української соціології до першої світової війни?

11. Охарактеризуйте соціологічні погляди М.С. Грушевського та його соціологічну діяльність?

12. Проаналізуйте соціологічні погляди М. Драгоманова, І. Франка, В. Липинського?

13. Визначення предмету та методу соціології Е. Дюркгейма. Поняття “соціальна солідарність?

14. Загальна характеристика західноєвропейської соціології II пол. XIX- поч. XX ст. та її класифікація?

15. Суспільство як система, його ознаки. Умови стабільності соціальних систем?

16. Поняття “людина”, ”особистість”, “індивідуальність” у соціології. Філософські та соціологічні уявлення про особистість?

17. Поняття “соціології праці”, структура та функції. Актуальні проблеми соціології праці: їх загальна характеристика?

18. Поняття етногенезу, визначення його основних етапів. Структура нації, характеристика соціально-етнічних процесів в Україні?

19. Поняття культура, субкультура та суперкультура в соціології. Елементи культури, їх визначення та класифікація?

20. Поняття сім’ї та шлюбу в соціології. Форми шлюбу, причини моногамії?

21. Програма соціологічного дослідження, її структура, функції. Основні вимоги до структури програми?

22. Теорія соціальної стратифікації як засіб дослідження суспільства. Варіанти стратифікації суспільства?

23. Методи збору емпіричних даних у соціології та їх загальна характеристика?

24. Композиція анкети, методика розробки анкети. Класифікація питань анкети та їх характеристика?

25. Поняття та предмет соціології освіти. Основні сучасні соціологічні концепції освіти та їх характеристика?

26. Соціальний зв’язок: поняття, структура та типи ?

27. Теорія “соціальної дії “М. Вебера. Поняття та критерії соціального. Характеристика різновидів соціального?

28. Що таке конкретне соціологічне дослідження? Визначте його головні етапи.

29. Що таке вибірка? Як здійснюється розрахунок і обгрунтування вибірки?

30. Охарактеризуйте системний підхід до суспільства в соціології.

31. Дайте визначення поняттю молодь. Охарактеризуйте молодь як соціальну спільність, визначте специфіку її свідомості та поведінки?

32. Етносоціологія та предмет її дослідження. Функції етносоціології?

33. Трудовий колектив як соціальна спільність і соціальний інститут. Основні функції трудового колективу?

 

Питання підготовки до екзамену

1. Соціологія як наука: об’єкт, предмет, метод, характеристика вихідних категорій.

2. Структура та функції соціології; визначення та характеристика.

3. Об’єктивні передумови виникнення соціології як самостійної наукової дисципліни: класифікація, характеристика.

4. О. Конт про предмет і методи соціології, її основне завдання.

5. Класифікація наук О. Контом, „закон трьох стадій” та їх значення для обгрунтуваня позитивістської соціології.

6. Еволюційна теорія Г. Спенсера. Нові наукові оцінки спенсеризму у соціології.

7. Позитивізм в соціології та його методологічні принципи та основні школи: визначення, характеристика.

8. Теорія соціальної дії М. Вебера. Поняття та критерії соціального. Характеристика різновидів соціальної дії.

9. Гуманістична теорія М. Вебера, її сутність та значення для розвитку світової соціології.

10. Соціологізм Е.Дюркгейма та його значення для розвитку світової соціології.

11. Визначення Дюркгеймом предмета та метода соціології. Поняття соціальна солідарність, різновиди, характеристика.

12. В. Парето про предмет соціології та метод.

13. Розробка В. Парето загальної форми суспільства і проблеми соціального розвитку.

14. Загальна характеристика західно-європейської соціології другої половини ХІХ –початку ХХ ст. та її класифікація.

15. Визначення предмета та методу соціології М. Драгомановим. Політична соціологія М. Драгоманова.

16. Соціологічні погляди та соціологічна діяльність М. Грушевського.

17. Соціологічні погляди І. Франка.

18. Загальна характеристика сучасної західної соціології (періодизація розвитку, класифікація), інтегральна соціологія П. Сорокіна.

19. Структурно-функціональний аналіз у соціології.

20. Соціологічні погляди Т. Парсонса.

21. Теорія конфлікту в сучасній західній соціології: виникнення, форми прояву, основні різновиди. (Л.Козер, Р. Дарендорф, Дж. Рекс).

22. Загальна характеристика, особливості і періодизація соціологічної думки в Україні.

23. Періодизація та загальна характеристика української протосоціології.

24. Символічний інтернаціоналізм у соціології та його різновиди. Соціодраматичний інтеракціонізм.

25. Феноменологічна соціологія.

26. Суспільство як система, його ознаки. Умови стабільності соціологічних систем.

27. Соціальний зв’язок: поняття, структура та типи.

28. Соціальний інститут, сутність, різновиди та функції. Поняття дисфункції.

29. Теорія соціальної стратифікації як засіб дослідження суспільства. Варіанти стратифікації суспільств.

30. Розробка понять „соціальна структура” та „маргінальність” у соціології. Різновиди соціальних структур, загальна характеристика.

31. Загальна характеристика соціальної структури сучасного українського суспільства, його поляризація.

32. Поняття про конкретно-соціологічні дослідження та їх загальна класифікація, характеристика.

33. Основні етапи проведення конкретно-соціологічного дослідження та їх характеристика.

34. Диференціація видів КСД в залежності від складності пізнавальних завдань та масштабів, характеристика.

35. Дослідження із зворотнім зв’язком та можливості його використання у роботі вчителя.

36. Методика фокус-групового отримання соціологічної інформації.

37. Вивчення статичних та динамічних характеристик соціальних об’єктів методами конкретно-соціологічних досліджень.

38. Програма соціологічного дослідження, її структура на прикладі та функції. Основні вимоги до її розробки.

39. Робочий план соціологічного дослідження: поняття, різновиди, характеристика, його основні розділи та їх зміст.

40. Гіпотези у соціологічному дослідженні та їх види. Основні вимоги щодо їх формулювання.

41. Методика побудови вибірки у соціологічному дослідженні, вихідні поняття, характеристика. Види вибірки.

42. Методи соціологічного дослідження. Обґрунтування вибору методів.

43. Методи збору емпіричних даних у соціології та їх загальна характеристика (позитивні та негативні сторони, правила використання).

44. Опитування як метод соціологічного дослідження, його різновиди.

45. Поняття соціологічного спостереження та характеристика його різновидів.

46. Композиція анкети, методика розробки анкети. Класифікація питань анкети та їх характеристика.

47. Соціологічне інтерв’ю, його види та особливості.

48. Поняття документа у КСД, основні його різновиди. Аналіз документів: форми та пізнавальне значення.

49. Способи кодування соціологічної інформації. Кодування відкритих запитань у прикладній соціології.

50. Проблема вимірювання у прикладній соціології.

51. Поняття „шкала вимірювання”, у КСД та їх різновиди. Правила побудови шкал.

52. Проблема виміру у КСД. Основні правила добору індикаторів.

53. Оформлення результатів соціологічного дослідження.

54. Поняття соціології особистості: предмет та основні поняття.

55. Поняття людина, особистість, індивідуальність у соціології, характеристика.

56. Проблема девіації у творчості Е. Дюркгейма та Р. Мертона.

57. Основні механізми соціальної взаємодії особистості та суспільства: визначення, класифікація, характеристика.

58. Система соціальної життєдіяльності особистості. Поняття потреб у соціології, сутність, класифікація.

59. Поняття соціологія праці, її структура та функції. Актуальні проблеми соціології праці: загальна характеристика.

60. Соціально-трудові відносини, їх класифікація та характеристика. Соціальні процеси у сфері праці.

61. Методологічні засади визначення праці як виду соціальної дії. Критерії та сутність праці.

62. Проблема ставлення до праці та його типологізація у соціології. Мотиви праці, структура мотивів.

63. Соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі: шляхи діагностики і управління. Стиль керівництва колективом.

64. Поняття, структура та функції соціології культури.

65. Основні типи визначення культури у соціології, класифікація, характеристика.

66. Поняття культура, суперкультура, субкультура, антикультура у соціології. Основні елементи культури, їх визначення, класифікація.

67. Молодіжна субкультура: причини виникнення, прояви, характеристика.

68. Поняття та предмет соціології освіти. Основні сучасні соціологічні концепції освіти, їх загальна характеристика.

69. Соціальні принципи функціонування сучасних освітянських систем.

70. Молодь як категорія соціології: версії визначення та вихідні критерії. Предмет і завдання соціології молоді.

71. Поняття сім’ї та шлюбу в соціології. Форми шлюбу, причини виникнення моногамії.

72. Нормативні фактори виникнення сім’ї у сучасному світі, (правові, моральні, соіціальні) та їх характеристика.

73. Сім’я як соціальний інститут та мала соціальна група, її функції. Основні версії класифікації сім’ї у соціології.

74. Соціальний портрет сучасної української сім’ї. Поняття життєвого циклу сім’ї.

75. Характеристика конфліктологічної та функціоналістської концепцій сім’ї у соціології

76. Поняття етногенезу, визначення його основних типів. Структура нації. Характеристика соціально-етнічних процесів в сучасній Україні.

77. Поняття націоналізму у соціології та його різновиди, характеристика.

78. Розробка проблеми ментальності у сучасній соціологічній науці. Поняття ментальності .

79. Соціологічні погляди М. Шаповала.

80. Розробка понять „соціальна стратифікація” і „соціальна мобільність” та їх роль у дослідженні суспільства.

81. Поняття, метод, методика, техніка і процедура соціологічного дослідження.

 

Термінологічний словник

Анкета - тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за встановленими правилами.

Анкетування– метод отримання соціологічної інформації шляхом опосередкованого спілкування інтерв’юера та респондента, основним інструментом якого є формалізована анкета.

Аномія– відсутність чіткої системи соціальних норм, руйнування єдності культури, внаслідок чого життєвий досвід людей перестає відповідати ідеальним суспільним нормам.

Вибірковий метод - науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об’єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.

Гіпотеза в соціологічному дослідженні– це обгрунтоване припущення про структуру, механізми функціонування і розвитку досліджуваного об’єкту.

Девіантна поведінка - вчинки, діяльність людей, соціальних груп. які не відповідають встановленим у даному суспільстві соціальним нормам або визнаним шаблонам і стандартам поведінки.

Дисфункція– порушення або розлад функцій певного соціального інституту чи соціальної системи.

Експеримент – один із методів одержання соціологічної інформації про кількісні і якісні зміни показників діяльності і поведінки об’єкта внаслідок дії на нього певних факторів (змінних), якими можна керувати і які можна контролювати.

Емпіричні соціологічні дослідження – одна з форм вивчення дійсності, предметом аналізу якої є різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, потреби, інтереси, настрої людей, соціальних груп і спільнот, відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості.

Етнос – особливий вид спільноти людей, яка утворилася історично і є особливою формою їх колективного існування.

Етносоціологія - це спеціальна соціологічна теорія, що досліджує походження, сутність і функції різних етносів (плем’я, народність, нація, народ) з метою виявлення закономірності їх взаємодії та пізнання механізмів інтеграції в систему існуючих соціальних відносин.

Інтерв’ю– цілеспрямована бесіда, мета якої отримати відповіді на запитання, передбачені програмою дослідження.

Інтерв’ер– особа, яка здійснює опитування з метою отримання соціологічної інформації.

Контент-аналіз- це соціологічний метод, в основі якого лежить кількісно-якісний аналіз документів.

Кореляція– визначення функціональних зв’язків між двома ознаками соціальних об’єктів.

Культура– сукупність наукового знання, практичних навичок. Побутової і теоретичної свідомості, високої духовності, необхідних для розвитку суспільства і людини, формування особистості.

Маргіналізація– втрата особистістю належності до певної до певної соціальної групи, норм і цінностей відповідної субкультури без входження до іншої.

Метод – головний спосіб, який дослідник застосовує для збирання, обробки та аналізу даних.

Метод аналізу документів – спеціальний конкретно-соціологічний метод, під час якого здійснюється формалізований або неформалізований аналіз документів.

Моногамія –форма сім’ї, в основі якої шлюб між одним чоловіком і однією жінкою.

Нація– особлива історична сукупність людей, що характеризується спільністю походження, мови, території, економічного становища, психічного стану та культури, що виявляється в єдиній етнічній свідомості та самосвідомості.

Нуклеарна сім’я – проста сім’я, що складається з подружньої пари з дітьми чи без дітей або одного з батьків зі своїми дітьми, які не перебувають у шлюбі.

Об’єкт соціологічного дослідження – певна соціальна реальність. Яка потребує цілеспрямованого вивчення.

Опитування– це метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) чи опосередкованого (анкетування) спілкування соціолога і респондента (опитуваного) , шляхом реєстрації відповідей на поставлені запитання.

Особистість – усталений комплекс якостей і властивостей людини, які набуваються під впливом відповідної культури суспільства і конкретних соціальних груп і спільнот, до яких вона належить і у життєдіяльності яких бере участь.

Питальник- документ, в якому сформульовані й тематично згруповані питання, передбачено місце для записів відповідей на них.

Позитивізм – філософська течія. Представники якої єдиним джерелом знання вважали емпіричні (засновані на чуттєвому досвіді) дані, заперечували цінність теоретичного мислення, філософських знань.

Полігамія – вид складної сім’ї, в сонові якої - шлюб між кількома людьми (багатоженство або багатомужжя).

Польове спостереження– метод дослідження, який проводиться в реальній життєвій ситуації.

Предмет соціологічного дослідження – найбільш значимі з теоретичної або практичної точки зору певні особливості, сторони об’єкта, які необхідно дослідити.

Програма соціологічного дослідження – це спеціальний документ, змістом якого є комплекс компонентів, обов’язкових для організації та проведення соціологічного дослідження.

Респондент – особа, яка є джерелом соціальної інформації під час опитування.

Система соціологічного знання – сукупність взаємопов’язаних, функціонально визначених структурних елементів соціальної науки (історія соціології, спеціальні і галузеві соціології, емпірична соціологія).

Складна сім’я – сім’я, що складається із кількох об’єднаних родинними взаєминами нуклеарних сімей, кожна з яких може бути повною або неповною і включати також родичів подружжя.

Соціалізація– процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот (соціальні групи, інститути, організації) шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей.

Соціальна адаптація – пристосування людини до соціального середовища та його вимог.

Соціальна група – відносно стійка історично сформована сукупність людей, об’єднаних на основі загальних соціально значущих ознак.

Соціальна дія– спосіб розв’язання соціальних проблем і суперечностей, які грунтуються на зіткненні інтересів і потреб головних соціальних сил суспільства.

Соціальна мобільність – переміщення індивіда або соціальної групи з однієї соціальної страти в іншу. Зміна місця того чи іншого соціального суб’єкта в соціальній структурі.

Соціальна роль – типова поведінка людини, пов’язана з її соціальним статусом, яка не викликає негативної реакції соціального середовища.

Соціальна спільнота – сукупність людей (сім’я, плем’я, етнос), об’єднана відносно стійкими соціальними зв’язками і відносинами, яка має загальні ознаки, що надають їй неповторної своєрідності.

Соціальна стратифікація – поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту.

Соціальна структура суспільства – це ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об’єднаних стійким зв’язками і відносинами.

Соціальне – сукупність тих чи інших якостей і особливостей соціальних відносин, інтегрована індивідами, спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві.

Соціальний інститут – відносно стійка модель поведінки людей і організацій, що історично склалася у певній сфері діяльності людей.

Соціологічне дослідження – система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальні явища та процеси.

Соціологія– наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Соціологія виховання – це галузь соціології аналізом якої є увесь спектр соціальних відносин, які виникають в процесі виховання

Соціологія культури – це галузь соціологічного знання, що вивчає закономірності функціонування та розвитку культури як суспільного явища, а також форми виявлення цих закономірностей у людській діяльності, пов’язаних із створенням, засвоєнням, збереженням і розповсюдженням ідей, уявлень, культурних норм, цінностей і зразків поведінки, які регулюють взаємовідносини у суспільстві, а також між суспільством і природою.

Соціологія освіти– це галузь соціологічного знання, яка вивчає закономірності розвитку і функціонування освіти як соціального інституту та його взаємодії з суспільством.

Соціологія молоді - це спеціальна соціологічна теорія, що досліджує молодь як специфічну соціально-демографічну спільноту в усій сукупності соціальних ознак та характеристик її соціального життя.

Соціологія особистості – це спеціальна соціологічна теорія, яка досліджує широке коло питань взаємозв’язку особистості з суспільством, соціальними спільнотами і групами, а також проблеми міжособистісних відносин людей в процесі їх соціалізації, закономірності й тенденції засвоєння різноманітних форм людської діяльності, спілкування, тощо.

Соціологія сім’ї – це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає сім’ю як соціальний феномен у всій сукупності її соціальних характеристик і стосунків.

Соціологія праці – це галузь соціології, що вивчає соціальні групи та індивідів, які включені до процесу праці, а також їхні професійні ролі і статуси, умови і форми їхньої трудової діяльності.

Спеціальні соціологічні теорії – теорії, які вивчають закономірності розвитку окремих спільнот, функціонування соціальних інститутів, соціальних процесів.

Спостереження – метод цілеспрямованого планомірного, певним способом фіксованого сприйняття об’єкта, що досліджується.

Суспільство– сукупність усіх засобів взаємодії та форм об’єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми.

Цінності – значимість явищ і предметів реальної дійсності з погляду їх відповідності або невідповідності потребам суспільства, соціальних спільнот і груп та особистості; моральні та етичні вимоги, які виробила загальнолюдська культура.

Функція соціальна – це поняття, що відбиває детерміновану залежність між об’єктами різного статусу, різних видів, і груп; між частиною і цілим; виконання тим чи іншим об’єктом певної соціальної ролі; здійснення певного призначення, довгострокової мети або завдання з досягненням певних результатів.

 





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1102; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.017 сек.