Національне виховання

Національне виховання - це процес формування національ­ної самосвідомості, громадянських якостей, патріотизму і поваги до інших націй.

Його завдання реалізуються, насамперед, у глибокому і всебічному оволодінні учнями змістом освіти, який зосереджує в собі національні та загальнолюдські цінності. До основних національних цінностей професор О.І Вишневський відносить такі, як:

- українська ідея;

- державна незалежність України;

- самопожертва в боротьбі за свободу нації;

- патріотизм, готовність до захисту Батьківщини;

- єдність поколінь на основі віри в національну ідею;

- почуття національної гідності;

- історична пам'ять;

- громадська національно-патріотична активність;

- пошана до державних та національних символів;

- любов до рідної культури, мови, національних свят і традицій;

- пошана до Конституції України;

- підтримка владних чинників у обстоюванні незалежності України та розбудові атрибутів державності;

- орієнтація власних зусиль на розбудову Української держави і розвиток народного господарства;

- прагнення побудувати справедливий державний устрій;

- протидія антиукраїнській ідеології;

- готовність стати на бік народів, які борються за національну свободу;

- сприяння розвитку духовного життя українського народу;

- дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи;

- увага до зміцнення здоров'я громадян України.^[55]

Основними засобами національного виховання є:

- рідка мова, досконале володіння якою, дозволяє глибше оволодіти надбаннями вітчизняної культури;

- рідна історія, яка є невичерпним джерелом історичної пам'яті та мислення учнів, сприяє глибокому засвоєнню витоків духовності рідного народу, інших народів, які здавна живуть на території нашої країни;

- родовід -знання дитиною свого генетичного коріння, включення дітей у продовження родинних звичаїв, традицій;

- краєзнавство - прилучення школярів до героїки минулих епох, трудових подвигів, мистецьких традицій дідів і прадідів, їхнього подвижництва;

- національна міфологія як вид народної творчості, що сприяє формуванню національного характеру, світогляду, філософського осмислення дійсності;

- фольклор, в якому відображено духовне багатство народу, самобутнє тлумачення явищ природи і людського життя;

- народний календар - енциклопедія життя, трудової діяльності, культури, побуту і дозвілля народу, кожна дата якого прилучає до осягнення традицій і звичаїв свого народу;

- національна символіка, яка консолідує націю в єдину етнографічну, культурно-історичну спільноту;

- народні прикмети, вірування, які одухотворяють природу, вчать берегти та пізнавати її особливості, закони розвитку. Сформованість у школяра національної самосвідомості

дозволяє йому відчути себе часткою національної спільноти, носієм національних цінностей, відповідальним перед своєю на­цією, навчитись осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку, утвердити віру в духовні сили своєї нації.

Дата добавления: 2014-01-04