Питання для самоконтролю

ВИСНОВКИ

Таким чином, соціологічне дослідження починається з розробки програми. Від рівня наукового обґрунтування цього документа в значній мірі залежить результативність пошуку. Програма являє собою теоретико-методологічну основу здійснюваних соціологом дослідницьких процедур - збору, обробки та аналізу інформації, необхідної для отримання теоретичних висновків та практичних рекомендацій.

Побудова програми - це викладення і обґрунтування логіки та методів дослідження об'єкта у відповідності з вирішуваними завданнями. Програма являє собою науковий документ, що відповідає ряду вимог, усі частини якого пов'язані одна з одною у єдине ціле. Розробка програми передбачає здійснення наступних процедур: постановк у проблеми, визначення об'єкта і предмета дослідження, опис його мети та завдань, інтерпретацію основних понять, формулювання гіпотез, характеристику методів збору соціологічної інформації, та опис схеми аналізу отриманих даних.

Програма соціологічного дослідження визначає його структуру. Вона покликана, по-перше, забезпечити переклад вихідних положень соціологічної науки на мову операціональних визначень і процедур дослідження; по-друге, накреслити шляхи теоретичного узагальнен­ня емпіричних даних таким чином, щоб отримані факти могли по­служити подальшому розвитку теорії та розробці практичних реко­мендацій в області соціального управління.

Ефективність соціологічного дослідження, значимість його тео­ретичних і практичних результатів в значній мірі залежать від його теоретико-методологічного обґрунтування, наукового рівня розроб­ки програми, вибору системи емпіричних показників та робочих гіпо­тез. Недостатньо обґрунтоване з теоретико-методологічної точки зору соціологічне дослідження приводить до непереконливих теоретичних висновків, неефективних практичних рекомендацій і часто не оправдовує затрати значних матеріальних ресурсів на проведення таких досліджень.

Отже програма конкретного соціологічного дослідження є відносно самостійним документом, що організовує логічно всю дос­лідницьку роботу, без чого науковий пошук може бути хаотичним, неефективним з точки зору матеріальних витрат і, що є чи не найго­ловнішим, - нецілеспрямованим.

Отже, в соціології, в залежності від предмета дослідження та завдань, які вирішує соціолог, застосовуються різні методи збору інформації.

Найпоширенішими з них є метод опитування, метод спостере­ження, метод аналізу документів та метод експерименту.

Опитування - це один із найпоширеніших методів соціологічного дослідження. Воно, як правило, проводиться у двох формах:

- письмовій (анкетування);

- усній (інтерв'ю). Анкетування може бути:

а) груповим (коли збирається група людей за місцем роботи чи навчання, їм роздаються анкети, які заповнюються в присутності анкетера);

б) індивідуальне (роздаються анкети, респонденти заповнюють їх індивідуально і здають в зазначений час);

в) поштове (анкети розсилаються і повертаються поштою).

Анкета являє собою систему питань, які об'єднані одним замис­лом і направлені на виявлення суттєвих характеристик об'єкта і предмета аналізу.

Питання в анкеті можуть бути відкриті і закриті, прямі і опосе­редковані.

Закритими називають такі питання, у яких наведені варіанти відповідей.

Відкриті питання таких варіантів не передбачають, респондент в даному випадку сам формулює свою думку.

Прямі питання дають можливість одержати від респондента пряму інформацію.

Опосередковані питання передбачають одержання інформації від респондента не прямо, а через додаткові питання. Інтерв'ю може бути:

а) формалізованим (стандартизованим) - в даному випадку мається детально розроблений лист опитування, де переважа­ють закриті питання;

б) фокусованим - коли проводиться збір інформації відносно якогось конкретного явища;

в) вільним - тут немає ніякого конкретного плана бесіди. Спостереження - це направлене, систематичне, безпосереднє

відсліжування та фіксування явищ, що мають певне соціальне значення.

Спостереження може бути структурованим (здійснюється за стро-гим планом і стандартом), неструктурованим (без такого), включе­ним (спостерігач сам приймає участь у подіях), невключеним (спостерігач перебуває поза процесом, якій він відсліжує), систематичне та несистематичне.

Метод аналізу документів - це один із широко застосовуваних і ефективних методів збирання первинної інформації. Документи можуть бути письмові, архівні, іконографічні та фонетичні. Крім цього виділяють також офіційні і неофіційні документи. Методи аналізу документів досить різноманітні, однак у цьому різноманітті виділяють два основних типи: традиційний (класичний) та формалізова­ний (кількісний, або конвент-аналіз).

Традиційний аналіз документа передбачає інтерпретацію тих фактів, які відбиває документ. Формалізований аналіз документа переслідує мету визначити КОГО походження, ступінь достовірності та наявність помилок.

Експеримент у сощології передбачає одержання знань про соціальні процеси шляхом зміни контрольованих і керованих умов. Це один із важко-засвоюваних методів збирання соціологічної інформації. Експерименти можуть бути польові і лабораторні, лінійні і паралельні. В польовому експерименті об'єкт (група) перебуває в природних умовах свого функціонування (наприклад, студентська група на практичних заняттях).

При лабораторному експерименті експериментальна ситуація а нерідко і самі експериментальні групи, формуються штучно. Лінійний експеримент відрізняється тим, що аналізу піддається одна і та ж група, яка виступає в ролі і контрольної і експериментальної. При паралельному експерименті задіяні дві групи: контрольна і експериментальна.

Після того, як за допомогою тих чи інших методів необхідна інформація зібрана, дослідник приступає до її обробки, аналізу та упорядкування результатів. Першим етапом такої роботи є перевірка методичного інструментарію на точність, повноту та якість заповнення (якщо мова йде про опитування).

Наступний етап підготовки методичних документів до обробки полягає у кодуванні інформації. Дана процедура заключається у тому, що кожному варіанту (наприклад відповіді) присвоюється умовне число. В практиці підготовки інформації до обробки застосовують два способи кодування: так звану порядкову систему кодування і позиційну систему.

Коли матеріал готовий до обробки починається його аналіз. Результати такого аналізу оформляються у вигляді тексту і доповнюється наведенням таблиць і графіків.

1. Суть соціологічного дослідження.

2. Основні етапи і види соціологічних досліджень.

3. Суть підготовки, проведення і організації соціологічного дослідження.

4. Суть і особливості вибіркового методу.

5. Основні методи збору соціологічної інформації.

6. Основні способи аналізу та інтерпретації соціальної інформації.

7. Опитування: зміст, види.

8. Анкетування.

9. Інтерв’ю.

10. Програма соціологічного дослідження.

11. Методи збирання та аналізу соціологічної інформації.

12. Соціметричний метод.

Дата добавления: 2013-12-11