Поняття, структура та класифікація доходу

Для ведення підприємницької діяльності в сучасних умовах господарювання необхідно чітко усвідомлювати зміст таких понять як економічний дохід, прибуток (валовий, чистий та маржинальний), точка беззбитковості, рентабельність. Оскільки метою функціонування підприємства є максимальне задоволення потреб його власника(ів) (зростання власного капіталу, підвищення ринкової вартості підприємства), суб’єкти господарювання прагнуть отримувати максимально високі фінансові результати від використання наявних економічних ресурсів. Враховуючи те, що економічні ресурси підприємства формуються за рахунок інвестицій грошових коштів його власників у основні засоби, оборотні кошти та нематеріальні активи, структура і розмір доходу, отриманого від їх використання, а також термін їх повернення характеризують ефективність функціонування підприємства. Порядок визначення фінансового результату на підприємствах України та відображення його у звітності регламентуються законом України «Про оподаткування прибутку підприємства» та Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку: П(С)БО 2 "Баланс", П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", П(С)БО 15 "Дохід", П(С)БО 16 "Витрати", П(С)БО 17 "Податок на прибуток". Впровадження зазначених нормативних документів на практиці має надзвичайно велике значення, оскільки трансформує систему обчислення фінансового результату відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 8 "Чистий прибуток або збиток за період", 12 "Податки на прибуток", 18 "Дохід".

З економічної точки зору дохід підприємства – це сумарні надходження, які отримує підприємство в результаті здійснення підприємницької діяльності протягом певного періоду часу.Дохід підприємства складається з різних за економічним призначенням частин: одна частина спрямована на відшкодування виробничі витрати підприємства (в т. ч. частково відшкодовує вартість основних виробничих засобів), інша – витрати на збут на адміністративні витрати, третя спрямована на сплату загальнообов’язкових платежів (ПДВ, податку на прибуток та ін. податки і збори), а четверта частина спрямована на підтримання інтересів власників здійснювати підприємницьку діяльність (рис. 12.1).

Рис. 12.1. Умовна структура доходу підприємства

Отримання доходівсвідчить про те, що продукція підприємства знайшла свого споживача, що вона відповідає вимогам та попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними, функціональними характеристиками та властивостями.

Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно дотримуватися принципів визначення доходів і витрат, а саме: нарахування, відповідності, періодичності.

Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських операцій у тому звітному періоді, коли вони відбулися, а не на момент отримання чи сплати грошових коштів, оскільки ці періоди часу не завжди співпадають.

Принцип відповідності полягає в порівнянні доходів та витрат у звітному періоді, тобто витрати що здійснені у звітному періоді повинні порівнюватися з доходом задля якого здійснені витрати цього звітного періоду.

Виходячи з принципу періодичності, для визначення фінансового результату доходи та витрати підприємства розподіляються за звітними періодами. Звітним періодом є один рік, проміжними звітними періодами є квартал, місяць.

Фінансові результати визначають за видами діяльності підприємства, зокрема основна, операційна, інша звичайна діяльність, окремо відображають надзвичайні доходи, витрати і податки з надзвичайного прибутку (рис. 12.2).

Рис. 12.2. Класифікація доходу підприємства

Для цілей податкового обліку застосовується поняття валового доходу – загальної суми доходів підприємства від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Розмір фінансового результату діяльності підприємства залежить від характеру взаємодії його з зовнішнім середовищем функціонування і міцності внутрішнього організаційно-економічного механізму (рис. 12.3).

Так, високі темпи інфляції в країні для підприємств, що використовують товарні кредити, можуть призвести до збиткової діяльності, оскільки вартість продукції на момент погашення товарного кредиту може становити значно більше ніж її ціна на момент поставки. Наприклад, підприємство отримало товарний кредит на один місяць з 1 жовтня по 1 листопада на суму 5 тис. дол. Курс НБУ на 1 жовтня звітного року становив 4,95 грн. за 1 долар, отже сума товарного кредиту в гривнях становить 24,75 тис. грн. На момент погашення товарного кредиту 1 листопада звітного року курс НБУ становив 5,95 грн. за 1 долар. Таким чином, сума товарного кредиту в гривневому еквіваленті становила 29,75 тис. грн., отже, збільшилась на 5 тис. грн. або на 20%. В разі продажу придбаної продукції за період товарного кредиту з товарною націнкою менше 20%, можна зробити висновок щодо економічної недоцільності придбання продукції у товарний кредит.

Рис. 12.3. Фактори впливу на фінансовий результат підприємства

Кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства є величина прибутку (збитку). З економічної точки зору прибуток – це різниця між доходом від діяльності підприємства і пов’язаними з отриманням доходу економічними витратами.

Дата добавления: 2013-12-12