Прогнозування діяльності підприємства:сутність, функції, типи та методи

ТЕМА 15. ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Прогнозування діяльності підприємства:сутність, функції, типи та методи.

2. Види прогнозів та сфера їх застосування.

3. Планування як функція управління, його принципи та методи.

4. Бізнес-планування, його характеристика.

Ефективна діяльність підприємства в умовах ринкової економіки в значній мірі залежить від того, наскільки достовірно воно передбачить подальшу та ближню перспективу свого розвитку, тобто від прогнозування. Важливість прогнозування в умовах ринку пояснюється тим, що, по-перше, ринкове господарство відзначається коливаннями ринкової кон’юнктури і необхідно ці коливання передбачити і згладжувати, по-друге, в цих умовах при розробленні стратегічних програм присутній високий ступінь невизначеності і можна прогнозувати лише окремі показники.

Відомо, що змістом прогнозування є розроблення прогнозів із різними часовими рамками. У передбаченні майбутнього прогнозування, з одного боку, передує плануванню, а з іншого - є його складовою, здійснюється на різних стадіях планової діяльності, а саме: використовується на етапі аналізу середовища і визначення передумов для формування стратегії підприємства (як загальної, так і функціональних: виробничої, маркетингової, фінансової) й здійснюється на стадії реалізації планів для оцінки можливих результатів та їх відхилень від планових показників і має за мету ліквідацію цих відхилень за допомогою додаткових управлінських дій.

На основі прогнозів підприємство має визначити конкретні завдання для досягнення розроблених орієнтирів, тобто розробити певну програму дій з розподілом за періодами і конкретизацію за підрозділами і виконавцями, тобто вдатися до реалізації основної функції управління – планування. Стратегія розвитку підприємства має перетворюватися в конкретні дії підприємства шляхом розробки планів, які визначають конкретну мету і передбачають детальні події розвитку підприємства. Прогноз ж за своєю природою має альтернативний, варіантний зміст, тобто прогнозування становить дослідницьку базу планування.

Отже, прогноз (від гр. prognоsis — передбачення) — це науково-обгрунтоване судження про можливий стан підприємства в майбутньому і альтернативні шляхи і строки їх реалізації. спроба Процес складання (розробки) прогнозу називають прогнозуванням.

Прогнозування — це процес передбачення майбутнього стану підприємства, що грунтується на наукових методах пізнання економічних явищ, його внутрішнього і зовнішнього середовища, а також можливих способів і термінів досягнення очікуваних кількісних і якісних результатів.

Процес прогнозування завжди базується на певних принципах. Головними з них є такі:

• цілеспрямованість;

• змістовий опис поставлених дослідницьких завдань;

• системність — побудова прогнозу на підставі системи методів і моделей, що характеризуються певною ієрархією та послідовністю;

• верифікованості – принцип, що потребує визначення достовірності, точності і обгрунтованості прогнозів;

• наукова обґрунтованість — всебічне врахування вимог об’єктивних законів розвитку суспільства, використання світового досвіду;

• багаторівневий опис — опис об’єкта як цілісного явища і водночас як елемента складнішої системи;

• інформаційна єдність — використання інформації на однаковому рівні узагальнення й цілісності ознак;

• адекватність об’єктивним закономірностям розвитку — виявлення та оцінка стійких взаємозв’язків і тенденцій розвитку об’єкта;

• послідовне вирішення невизначеності — ітеративна процедура просування від виявлення цілей та умов, що склалися, до визначення можливих напрямків розвитку;

• альтернативність — виявлення можливості розвитку об’єкта за умови різних траєкторій, різноманітних взаємозв’язків і структурних співвідношень.

За своїм змістом, прогнозування є ширшим, ніж планування, оскільки містить не тільки показники діяльності підприємства, фір­ми, а й різноманітні дані про їх зовнішнє середовище.

Найважливішими функціями прогнозування в системі стратегіч­ного планування є:

1) визначення можливих цілей і напрямів розвитку підпри­ємства;

2) оцінка економічних, соціальних, технічних, наукових, еколо­гічних результатів реалізації кожного з можливих варіантів розвит­ку підприємства;

3) визначення заходів щодо забезпечення реалізації можливос­тей та послаблення загроз кожного з можливих варіантів розвитку прогнозованих подій;

4) оцінка необхідних витрат та ресурсів для впровадження роз­роблених заходів.

Для передбачення майбутнього стану підприємства використо­вуються такі типи прогнозування:

• прогнозування, яке ґрунтується на суб’єктивних знаннях лю­дини, на її творчому баченні майбутнього та власній інтуїції; може використовуватись як передбачення менеджерами підприємства його майбутнього стану в тих чи інших умовах зовнішнього середо­вища;

• пошукове прогнозування, яке спирається на наявну в цей час інформацію і передбачає поступовий перехід від теперішнього ста­ну до майбутнього; може бути двох видів:

- екстраполятивним (традиційним);

- альтернативним (новаторським).

Перший з них передбачає, що економічний розвиток підпри­ємства відбувається рівно і безперервно, тому прогноз може бути простою проекцією (екстраполяцією) минулого у майбут­нє. При цьому оцінюються минулі показники діяльності підприємства і тенденції їх зміни та переносяться ці тенденції на майбутнє.

Другий вид пошукового прогнозування виходить з того, що зовнішнє і внутрішнє середовища підприємства є мінливими і тому розвиток підприємства може бути не лише рівним і непе­рервним, а й стрибкоподібним і перервним. Крім того, існує певна кількість варіантів майбутнього розвитку підприємства, тобто різ­ні сценарії.

Сучасна економічна наука застосовує майже 150 методів прогнозування, серед яких можна виділити значно меншу кількість базових методів, від яких решта відрізняється лише окремими прийомами і послідовністю їх застосуванням. Залежно від джерел інформації, технології її обробки та одержаних результатів економічні методи прогнозування поділяються на дві порівняно великі групи:

1. Фактографічні - ґрунтуються на використанні фактичних да­них, які характеризують зміни в об’єкті прогнозування.

Основними в цій групі є:

- метод екстраполяції - базується на гіпотезі схожості умов існу­вання підприємства в минулому, теперішньому і майбутньому. Тому проектуються закономірності розвитку об’єкта в минулому на майбутнє. Обмеженість цього методу в тому, що, чим три­валішим є період прогнозування, тим більшою є ймовірність зміни тенденцій розвитку підприємства під впливом різних чин­ників;

- метод кореляційно-регресійних моделей - передбачає дослід­ження залежності певної величини або ряду величин. Використо­вується у середньо- і довгостроковому прогнозуванні, оскільки са­ме ці періоди дають можливість встановити зміни у середовищі функціонування дприємства і врахувати вплив цих змін на до­сліджуваний показник (обсяг інвестицій, обсяг продажу, прибуток тощо).

- методи економіко-математичного моделювання - передбачають використання моделей внутрішнього середовища підприємства, макроекономічних (економетричних) моделей, моделей «витрати-випуск», матричних моделей та ін.

2. Евристичні - розроблення прогнозів здійснюється з викорис­танням логічних прийомів, правил і методів досліджень.

До цієї групи належать:

• метод експертних оцінок - передбачає врахування суб’єктивної думки експертів про майбутній стан об’єкта або середовища. Тут враховуються як раціональні аргументи і докази, так і інтуїтивні знання експерта.

Експертні оцінки поділяються на: індивідуальні (методи розробки сценаріїв, інтерв’ю, аналітичних доповідних записок) та колективні (метод «Дельфі» (анкетне опитування фахівців у пев­ній галузі), «мозкових атак» (колективне вироблення ідеї в резуль­таті проведеної дискусії), метод «комісій» (організація «круглого столу» для узгодження думок експертів) та ін;

• метод оптимізації - дає можливість врахувати максимально можливу кількість чинників, що впливають на кінцеві показники діяльності підприємства і обрати найкращий варіант прогнозу;

• метод «дерева цілей»; використовується з метою поділу оснон них завдань на підзавдання і вияснення зв’язків між ними.

Можливе використання й інших методів прогнозування розвит­ку підприємств, але більш-менш надійне передбачення майбутнього може дати лише поєднання різних методів.

Дата добавления: 2013-12-12