Список рекомендованої літератури

Я

Ю

Ч

Ц

X

Ф

У

Т

С

Р

П

О

Н

М

Л

К

І

З

Ж

Е

Д

Г

В

Б

А

Словник основних термінів і понять

Тести для самоконтролю

Питання для обговорення і контролю

1. З яких причин підприємство може припинити свою діяльність?

2. За яких умов може виникнути потреба у зміні організаційно-правової форми підприємства?

3. Які законодавчі обмеження існують щодо злиття та приєднання підприємств?

4 Якою є процедура ліквідації підприємства, якщо воно ліквідується за рішенням власника?

5 За якими показниками діяльності підприємства можна зробити висновок про загрозу банкрутства?

6 Які існують способи запобігання банкрутству?

7 Що таке "фіктивне" банкрутство?

8. Поняття та форми припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

9. Перелік та підготовка документів, необхідних для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

1. Реструктуризація підприємства — це:

а) процес реалізації організаційно — господарських, фінансово — економічних, правових і технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства;

б) процес організаційної перебудови підприємства з метою скорочення чисельності управлінського персоналу і зниження накладних витрат;

в) комплекс заходів щодо проектування, підготовки до впроваджен­ня і серійного випуску нових видів конкурентоспроможної продукції;

г) об'єднання в компанію невеликих підприємств, які випускають однотипну продукцію;

д) система структурних змін на підприємстві з метою збільшення частки на ринку.

2. До внутрішніх причин реструктуризації належать:

а) недостатньо високий якісний рівень системи управління підприємством;

б) підписання місцевими органами влади ряду економічних угод з іноземними партнерами;

в) слабкий фінансовий менеджмент;

г) неконкурентоспроможна продукція;

д) високий середньогалузевий рівень витрат на одну гривню товарів продукції;

є) слабка робота служби маркетингу.

3. Санаційна реструктуризація застосовується у випадку:

а) коли підприємство перебуває в кризовому або передкризовому стані;

б) при появі негативних тенденцій у зовнішньому середовищі підприємства;

в) зниження рентабельності виробництва.

4. Одержані підприємством кошти в результаті появи позитивних грошових потоків скеровуються їм у першу чергу на:

а) закупівлю нового обладнання;

б) придбання нової технології, що дозволяє використовувати нові види сировини;

в) перепідготовку персоналу підприємства згідно з сучасними вимогами;

г) повернення боргів;

д) вдосконалення служби маркетингу.

5. Успішно реалізована реструктуризація підприємства повинна забезпечити:

а) зменшення питомої ваги продукції підприємства на внутрішньому ринку;

б) фінансове оздоровлення підприємства;

в) збільшення обсягів випуску продукції;

г) збільшення обсягів довгострокового кредитування;

д) підвищення ефективності виробництва;

є) скорочення чисельності персоналу.

6. У вітчизняних умовах дія спонукаючих чинників реструктуризації посилюється:

а) зменшенням чисельності працездатного населення;

б) зниженням купівельної спроможності населення;

в) тривалим спадом виробництва;

г) налагодженням прямих господарських зв'язків між партнерами;

д) нестачею фінансових коштів;

є) зростанням цін на ресурси.

7. Санація підприємства — це:

а) система заходів щодо оголошення підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації;

б) комплекс заходів щодо запобігання банкрутству підприємства, фінансового оздоровлення, відновлення чи досягнення їм прибутковості та конкурентоспроможності;

в) комплекс заходів техніко-економічного характеру, які спрямовані на задоволення всіх вимог кредиторів, підвищення конкурентоспроможності та освоєння нових ринків;

г) продажів частини майна підприємства з метою погашення боргів;

д) об'єднання ряду підприємств у концерн і втрата ними юридичної самостійності.

8. Реструктуризація на мікрорівні стосується:

а) перебудови організаційної структури підприємства;

б) об'єднання підприємств, що належати до однієї галузі, у корпорацію;

в) зміни форми власності підприємства;

г) зміни співвідношення між окремими галузями;

д) технічного переоснащення підприємства;

є) зростання середньої заробітної плати в промисловості;

ж) поліпшення фінансового стану підприємства.

9. Реструктуризаційні зміни, які проводяться на підприємстві стосуються:

а) модернізації;

б) концентрації;

в) кооперації;

г) реорганізації;

д) адаптації;

є) нововведень;

ж) автоматизації.

10. Спонукальними чинниками проведення санації підприємства можуть бути:

а) звернення самого підприємства за зовнішньою допомогою ще до моменту порушення кредиторами справи про банкрутство;

б) надання банком фінансової допомоги підприємству;

в) звернення підприємства до господарського суду із заявою щодо порушення справи про банкрутство і одночасними пропозиціями щодо своєї санації;

г) винесення господарським судом рішення про санацію підприємства;

д) негативна структура балансу підприємства і руйнація його виробничого потенціалу.

Абсолютна матеріаломісткість - витрати основних видів сировини і мате­ріалів за абсолютними значеннями на фізичну одиницю виготовленої продукції.

Абсолютний рівень якості - показники якості без їх порівняння з відпо­відними показниками аналогічних виробів.

Автоматизація виробництва - застосування технічних засобів і систем управління, які вивільнюють людину частково або повністю від безпосеред­ньої участі у виробництві.

Авторське право - складова частина національного цивільного і міжна­родного права, яка визначає і регулює права авторів, їх виключне право на від­творення, публікацію і продаж змісту і форми наукового чи художнього твору.

Адаптаційна (прогресивна) реструктуризація - реструктуризація, яка використовується за відсутності кризи, але з появою негативних тенденцій з метою їх подолання та адаптації підприємства до нових ринкових умов.

Акордна оплата праці - різновид прямої відрядної оплати праці, яку вста­новлюють не за відпрацьований час, а за обсяг виконаної роботи.

Акредитив - платіжний документ, за яким кредитна установа дає розпо­рядження іншій кредитній установі негайно сплатити пред'явникові акреди­тива певну суму грошей за рахунок спеціально заброньованих коштів шляхом заповнення акредитивного листа.

Активи — все, чим володіє підприємство і що йому належить, - оборотний капітал, основний капітал, нематеріальні активи.

Активи нематеріальні - засоби, що не мають фізичної, відчутної форми, але дають підприємству (фірмі і т. п.) дохід. Це, як правило, різні права під­приємств (фірми і т. п.), наприклад: патенти, товарні знаки, торгові марки, ав­торські права, ліцензії тощо.

Акцизний збір - непрямий податок, який встановлюється па високорента­бельні та монопольні товари і включається до їхньої ціни.

Акціонер - власник акцій акціонерного товариства, компанії, підприємства.

Акціонерне товариство - організаційна форма підприємств, що є спільною власністю деяких осіб, які володіють його акціями. Бувають відкритого (акції купуються і продаються вільно) і закритого типів (акції розповсюджуються серед обмеженого кола осіб).

Акціонерний капітал - основний капітал акціонерного товариства; ство­рюється за рахунок випуску акцій; розрізняють акціонерний капітал: статут­ний - записаний (зафіксований) у статуті; передплатний - акумульований передплатою акцій; сплачений - фактично внесений під час передплати.

Акціонування - одна з форм приватизації державної власності шляхом перетворення її на акціонерну і передачі господарських функцій від держави акціонерним товариствам як безпосереднім товаровиробникам.

Акція - цінний папір, який засвідчує участь його власника у капіталі ак­ціонерного товариства і дає право на одержання певної частини щорічного прибутку у виді дивідендів.

Альтернативні ціни - ціни, які забезпечують максимально можливий при­буток.

Амортизаційна політика - система заходів, яка сприяє накопиченню інвес­тиційних ресурсів підприємства у вигляді амортизаційного фонду.

Амортизація основних фондів - відшкодування зношуваних основних фондів, пов'язане з поступовим перенесенням їхньої вартості на новостворену продукцію або послуги.

Антидемпінгове мито - мито, яким обкладаються імпортні товари з метою запобігання їх реалізації на ринку країни-імпортера за демпінговими цінами.

Антимонопольна політика - система заходів, спрямованих на запобігання монопольній діяльності, на її обмеження та припинення, тобто спрямованих на розвиток ринкової конкуренції.

Апарат управління - структурний підрозділ галузі, підприємства, об'єд­нання тощо, який забезпечує оптимальне функціонування виробництва.

Арбітраж - порядок розгляду і вирішення суперечок господарського ха­рактеру, що виникають між суб'єктами підприємницької діяльності.

Асортимент продукції - склад і співвідношення окремих видів виробів у випуску продукції підприємства.

Асоціація (союз, спілка) - найпростіша форма договірного об'єднання підприємств та інших підприємницьких структур з метою постійної коорди­нації господарської діяльності. Асоціації (союзи, спілки) не мають права втручатися у виробничу і комерційно-фінансову діяльність будь-яких їхніх учасників (членів).

Аудит - вид підприємницької діяльності, що являє собою систему послуг підприємствам для перевірки фінансової звітності і правильності відображен­ня в ній результатів фінансово-господарської діяльності.

Аукціон - спосіб продажу товарів через прилюдний торг у заздалегідь виз­начений час у певному місці. До товарів, що виставляються на аукціонний продаж, належать: конкретні товари, нерухомість, цінні манери, кредитні ре­сурси, валюта. Пропоновані на аукціон товари мають певну стартову ціну, а їх аукціонний продаж здійснюється партіями або лотами.

Базисна величина - величина показника, з якою порівнюється інша вели чина, наприклад, базисний рік - рік, з яким здійснюються порівняння; база розрахунку.

Базові стратегії підприємства - стратегії, які відображають стан підприємства на ринку та перспективи його зміни (стратегія скорочення, стратегія стабілізації, стратегія зростання). У рамках цих стратегій виділяються їх різновиди; на їх виконання спрямоване розроблення функціональних стратегій підприємстві.

Баланс - система взаємопов'язаних показників, яка характеризують будь-яке явище або процес через зіставлення його окремих сторін; різниця між доходами і витратами.

Банкрут - суб'єкт господарювання - боржник, неплатоспроможність якого визнана судом.

Бартерна торгівля - прямий обмін одного товару на інший, який здійснюється без залучення грошових розрахунків.

Безтарифна система оплати праці - це система оплати праці, за якою заробітна плата конкретного працівника визначається як частка у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить під и кваліфікаційного рівня працівника, коефіцієнта його трудової участі і фактично відпрацьованого часу.

Бізнес-план - розроблений у письмовій формі документ, що всебічно висвітлює суть і перспективи будь-якого пропонованого комерційного, зокрема, інноваційного, інвестиційного або іншого проекту.

Брак виробничий - вироби, напівфабрикати, заготовки тощо, які не від­повідають через споживчі низькі якості встановленим стандартам, технічним вимо­гам та ін.

Валові інвестиції - загальний обсяг коштів, інвестованих (вкладених) у нове будівництво господарських об'єктів, придбання засобів виробництва або наро­щування товарно-матеріальних запасів за певний період.

Валовий оборот підприємства - обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.

Валова продукція - показник, що характеризує випуск підприємством (фірмою і т. п.) всієї продукції за певний період.

Валовий (балансовий) прибуток - прибуток підприємства, який обчислюється як різниця між виручкою від реалізації продукції та собівартістю реалі­зованої продукції.

Види інвестицій - всі інвестиції поділяються на зовнішні і внутрішні, тоб­то іноземні та вітчизняні, а останні - на реальні (виробничі) та фінансові.

Види інноваційних процесів - технічні, організаційні, економічні, соціаль­ні і правові нововведення, які використовуються в практиці господарювання.

Види оцінювання основних фондів - оцінювання основних фондів здій­снюють за балансовою вартістю (первісною і відновною) і балансовою вартіс­тю з урахуванням зношення (залишковою вартістю).

Види продуктивності праці - розрізняють продуктивність індивідуальної праці, яка відображає затрати лише живої праці працівників, і продуктивність суспільної праці, що відображає затрати праці живої та уречевленої.

Види прибутку - розрізняють валовий (балансовий) прибуток, операцій­ний прибуток, прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток.

Види собівартості - залежно від часу формування затрат розрізняють: і їла нову, фактичну, нормативну, кошторисну собівартість; залежно від місця формування затрат - цехову, виробничу, повну; за тривалістю розрахунковою періоду розрізняють: місячну, квартальну, річну собівартість; за складом продукції - собівартість товарної, валової, реалізованої продукції, незавершеного виробництва.

У промисловості розрізняють індивідуальну і галузеву собівартість..

Виробнича потужність - максимально можливий випуск продукції під­приємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенкла­турі і асортименті при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.

Виробнича програма - система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок.

Виробничі запаси - предмети праці, які ще не залучені у виробничий про­цес і перебувають на складах підприємств у вигляді запасів.

Виробничі інвестиції - вкладання капіталу у різні сфери діяльності і галу­зі народного господарства з мстою створення нових та оновлення існуючих ос­новних фондів.

Виробіток - кількість продукції, що вироблена за одиницю часу.

Відрядна оплата праці - оплата праці робітників за кількість і якість виго­товленої ними продукції, виконаної роботи або наданих послуг.

Відпрацьований час - тривалість фактичної зайнятості працівників на ро­боті. Основними одиницями виміру відпрацьованого часу є людино-день і лю­дино-година.

Вікова структура основних фондів - це співвідношення основних фондів різних вікових груп в їх загальній вартості.

Вільна торгівля - вид зовнішньоекономічної діяльності, який передбачає ринковий обмін товарами без застосування обмежувальних санкцій і стиму­лює конкуренцію, спонукає вітчизняні підприємства підвищувати якість про­дукції та знижувати ціни на неї.

Вибуття основних фондів -- списання основних фондів внаслідок їх повно­го знищення, стихійного лиха або аварії, недостачі під час проведеної інвента­ризації тощо; відбувається також у результаті безоплатної передачі їх іншим підприємствам, організаціям, установам або реалізації на сторону.

Винахід - об'єкт промислової власності, який може виступати у формі ново­го пристрою, речовини, штаму мікроорганізму, а також способів їх одержання.

Виробництво - процес, в якому взаємодіють: робоча сила, засоби і предмети праці з метою створення продукції, виконання певних робіт або надання послуг.

Виробнича потужність підприємства - це максимально можливий випуск продукції підприємством за певний проміжок часу і за певних організаційно-технічних умов.

Виробничі запаси - сукупність матеріальних ресурсів, якими володіє під­приємство і які перебувають на складах в очікуванні виробничого споживання.

Виробничі ресурси - економічні ресурси, які використовуються у процесі виробництва.

Виручка - сума грошей, одержаних від продажу товару або наданих пос­луг, за певний період часу.

Витрати виробництва - витрати живої та уречевленої праці в процесі ви­робництва; поділяються на витрати підприємства і суспільні витрати; ви­окремлюють також витрати постійні, змінні, середні, граничні тощо.

Витрати обігу - затрати на обслуговування процесу обігу товарів у поста­чальницьких, збутових, торгових, інших посередницьких підприємствах.

Витрати підприємства - сукупність матеріальних витрат і живої праці, що показує, скільки коштує виробництво підприємству, виступає у формі собі­вартості продукції.

Втрати виробництва - нераціональне використання виробничих ресурсів, що зменшують результативність господарської діяльності підприємства.

Галузева структура основних фондів - характеризує співвідношення пи­томої ваги основних фондів різних галузей до їх загальної вартості.

Галузь промисловості - це якісно однорідна сукупність підприємств, об'єднань та інших господарських одиниць різних форм власності, що викону­ють однакові функції в системі суспільного поділу праці.

Господарське право - сукупність правових форм, які визначають порядок керівництва господарською діяльністю та її здійснення, регулюють відносини між суб'єктами господарської діяльності.

Господарський договір - цивільно-правова угода, що її укладають між собою підприємства.

Готова продукція - сукупність повністю виготовлених на підприємстві виробів і продуктів, які фактично відпущені або призначені для відпуску на сторону (реалізацію).

Гроші - активи, суспільні засоби платежу, які слугують засобом обігу, одиницею рахунку і засобом накопичення.

Гроші паперові - паперові знаки, які використовуються як засобів грошо­вого обігу.

Грошово-кредитна система - не сукупність фінансових, кредитних та ін­ших інституцій, за допомогою яких здійснюється непрямий державний вплив на суб'єкти господарювання; грошова підсистема характеризує форму органі­зації грошового обігу, кредитна підсистема відображає сукупність кредитних відносин та установ, котрі їх забезпечують.

Грошовий обіг - рух грошей у процесі обороту товарів, надання послуг, по­гашення боргових зобов'язань та інших грошових платежів.

Грошовий потік - це сума чистого доходу підприємства та суми амортиза­ційних відрахувань.

Демонополізація - усунення державної або іншої монополії, що диктує свої умови ринку.

Державна власність - форма власності, власником якої виступає держава в особі її органів.

Державне замовлення - це засіб державного регулювання економіки, який передбачає формування на договірній основі необхідних для задоволен­ня державних потреб обсягів і складу продукції та розміщення державних кон­трактів на поставку продукції серед підприємств.

Державна інвестиційна політика — комплекс економічних, адміністратив­них та правових заходів держави, спрямованих на активізацію інвестиційної

діяльності.

Державна підприємницька політика - спрямована на державне регу­лювання процесів, що відбуваються у підприємницькому середовищі, та на державну підтримку підприємництва.

Державне регулювання економіки - координація з боку держави всієї гос­подарської структури країни з метою підтримання стійкості й макроекономічної рівноваги та забезпечення роботи механізму конкуренції; сукупність різ­номанітних методів, інструментів, за допомогою яких держава здійснює еко­номічну діяльність.

Державне регулювання цін - встановлення державою цін на продукцію (товари, послуги), виробництво якої зосереджено переважно на підприємс­твах, що посідають монопольне становище на ринку; на ресурси, що певним чином впливають на загальний рівень і динаміку цін, на соціальне вагомі това­ри та послуги.

Державний бюджет - річний план державних доходів і видатків, затвер­джений в законодавчому порядку.

Державний нагляд за якістю продукції - провадиться Державним коміте­том України по стандартизації, метрології і сертифікації (Держстандарт Укра­їни); останній є національним органом, який здійснює стандартизацію і серти­фікацію продукції.

Директивні плани - адресні та обов'язкові для виконання плани розвитку підприємств, галузей, регіонів.

Дисконтна ставка - ставка відсотка, за якою майбутня вартість грошей приводиться до теперішньої їхньої вартості, тобто відбувається процес дис­контування.

Дисконтування - метод приведення майбутньої вартості грошей до їхньої теперішньої вартості (вартості поточного періоду).

Джерела зниження собівартості продукції - це ті затрати, за рахунок еко­номії яких знижується собівартість продукції (затрати уречевленої праці, затрати живої праці, адміністративно-управлінські витрати).

Джерела фінансування - виділяють два види фінансування: за рахунок власних коштів підприємства і за рахунок коштів, не пов'язаних з діяльністю підприємства (кредити, акції тощо).

Договір (контракт, угода) - форма закріплення партнерських зв'язків, а саме: предмета договору, взаємних прав і обов'язків, наслідків порушення до мовленостей.

Договір поставки - офіційна угода між партнерами (підприємствами, організаціями) на поставку виготовлювачем покупцеві продукції в установлений термін, належного асортименту та якості зі своєчасною оплатою споживачем

Додаткова оплата праці - частина заробітної плати, яка визначається кін­цевими результатами роботи підприємства і виступає у формі премій, винаго­род, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують вста­новлені чинним законодавством.

Екологічні наслідки інноваційних процесів - це супутні результати впро­вадження досягнень НТП, які можуть проявлятись у зменшенні викидів шкід­ливих речовин у навколишнє середовище, у раціональному використаній природних ресурсів тощо; можуть бути як позитивними, так і негативними.

Економіка - народне господарство країни або його галузь; терміном «еко­номіка» визначають науку, які вивчає специфіку виробничих процесів у пев­ній галузі або сфері суспільного виробництва, наприклад, «економіка промис­ловості», «економіка підприємництва», «економіка праці» тощо.

Економіка підприємства - наука про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших затратах.

Економічна ефективність поліпшення якості продукції - характеризуєть­ся розміром додатково отриманого прибутку від виробництва і реалізації про­дукції підвищеної якості.

Економія ресурсів - скорочення витрат сировини, матеріалів, палива, ін­ших матеріальних ресурсів, основних виробничих фондів, фінансових коштів, заробітної плати на виробництво одиниці продукції певної якості або на обсяг виконаних робіт, порівняно з базовим періодом.

Економічні ресурси - природні, людські та вироблені людиною ресурси, що використовуються для виробництва товарів і послуг, існують в обмеженій кількості, входять у процесі виробництва до вартості продукту, виключають можливість одночасного використання в кількох сферах. Економіст - фахівець у галузі економіки.

Експорт капіталу - вивезення капіталу в грошовій або товарній формах за кордон з метою отримання прибутків.

Ефект - результат будь-якого заходу, який найчастіше виражається пев­ною грошовою сумою (чиста продукція, прибуток підприємства, національ­ний дохід).

Ефективність - відносна величина, що характеризує результативність будь-яких затрат.

Ефективність виробництва - економічний показник, що характеризує сту­пінь віддачі і раціональність організації господарської діяльності.

Ефективність технічних нововведень - відношення ефекту від здійснення заходів по впровадженню технічних новинок до затрат на його досягнення.

Жива праця - свідома, доцільна діяльність людини, витрата розумової і фізичної енергії, спрямована на створення споживчої вартості або корисною ефекту.

Життєвий цикл підприємства (фірми, компанії) — загальний період часу від початку діяльності підприємства до природного припинення його існувлп ця або відродження на новій основі (з новим складом власників і керівного персоналу; з принципово новою продукцією, технологією та ін.).

Забудовник - підприємство, для якого створюються основні фонди і яке здійснює для цього певні капітальні вкладення.

Загальна матеріаломісткість - вартість всіх матеріальних затрат на одини­цю виробу або на одну гривню виготовленої продукції.

Загальні витрати - сукупність операційних та інвестиційних витрат підприємства (витрат, пов'язаних з основною діяльністю, та витрат, спря­мованих на інвестування інших суб'єктів шляхом придбання цінних паперів та ін.).

Залучені інвестиції - засоби Державного бюджету України (централі­зовані капіталовкладення), внески іноземних інвесторів та створення спіль­них підприємств, внески вітчизняних інвесторів до статутного фонду під­приємства.

Застава - один із способів забезпечення зобов'язань майном (рухомим і нерухомим), яке може бути продано з аукціону в разі невиконання боржником узятих зобов'язань; під заставу видаються кредити різного спрямування.

Змінні витрати - витрати, що змінюються разом із зміною обсягу вироб­ництва продукції; поділяються на пропорційні та непропорційні.

Зовнішнє середовище - зовнішні умови та чинники здійснення підприєм­ницької діяльності, що не залежать від підприємства, організації, але мають бути обов'язково враховані ними при розробці стратегії розвитку, бізнес-пла­ну тощо.

Зовнішнє фінансування - фінансування за рахунок коштів, не пов'язаних з діяльністю підприємства (кредити, державні субсидії, акції тощо).

Імідж компанії - образ компанії в уявленні клієнтів (покупній), а також комерційних контрагентів.

Інвентаризація - періодичний опис майна (інвентарю) підприємства, що перебуває на його балансі, перевірка стану зберігання майна, правильності ве­дення складського господарства і реальності даних обліку.

Інвестиції - сукупність витрат, що реалізують, як правило, довгострокові вкладення капіталу в різні галузі економіки і сфери діяльності; всі види май­нових і інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємни­цької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій фізичних і юридич­них осіб та держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна привабливість галузей - інтегральна характеристика окре­мих галузей економіки з позицій перспективності росту дохідності інвестицій і рівня інвестиційних ризиків.

Інвестиційна привабливість підприємства - інтегральна характеристика окремих підприємств - об'єктів майбутнього інвестування з позицій перспек­тивності розвитку, обсягу і перспектив збуту продукції, ефективності викорис­тання активів та їх ліквідності, стану платоспроможності і фінансової сталості.

Інвестиційна стратегія - програма дій у галузі інвестиційної діяльності підприємства, яка включає формування напрямів інвестиційної діяльності, систему довгострокових цілей, вибір найефективніших шляхів досягнення поставлених цілей.

Інвестор - фізична або юридична особа, яка здійснює вкладення капіталу в певний сектор економіки (промисловість, транспорт тощо) з метою одер­жання прибутку.

Інвестування - збільшення обсягів функціонуючого капіталу за рахунок нагромаджених засобів від прибутку та інших доходів.

Індекс Альтмана - коефіцієнт, який відображає ймовірність банкрутства підприємства; його числове значення дозволяє віднести підприємство до гру­пи потенційних банкрутів, відносно стабільних підприємств з невисоким ри­зиком банкрутства та підприємств, яким банкрутство практично не загрожує.

Індекс дохідності інвестицій - співвідношення грошового потоку та інвес­тиційних коштів; один з основних показників, за якими визначається ефек­тивність (доцільність) інвестицій.

Індивідуальна праця - відображає затрати лише живої праці працівників.

Індикативні плани - система рекомендаційних планових заходів, спрямо­ваних па досягнення цілей соціально-економічної політики держави.

Інкасо - банківська операція стягнення банком з боржника грошей за роз рахунковими документами від імені й за дорученням своїх клієнтів..За вико нання такої операції банк бере комісійні у встановленому розмірі.

Іноземні інвестиції - довгострокові вкладення капіталу закордонними власниками в різні галузі економіки, реалізація вивозу підприємницького ка­піталу у країни-реципієнти, створення за кордоном філій або дочірніх підпри­ємств, спільних підприємницьких структур. Іноземні інвестиції бувають пря­мі та портфельні. До прямих інвестицій належать: вкладення капіталу, що за­безпечують контроль інвестора над закордонними фірмами (підприємствами, організаціями), а до портфельних - вкладення капіталу в акції закордонних підприємств (без придбання контрольного пакета), облігації та інші цінні па­пери іноземних держав.

Іноземний партнер - контрагент з іноземної сторони, який вступає у зов­нішньоекономічні стосунки із вітчизняними підприємствами (підприємцями) на засадах взаємовигоди.

Інноваційні інвестиції - частина реальних інвестицій, спрямована на вкла­дення у нововведення.

Інноваційні процеси - сукупність якісно нових, прогресивних змін, що від­буваються у виробничо-господарській системі; результатом інноваційних про­цесів є новинки в техніці, організації виробництва і праці, управління, а їх впровадження у господарську практику є нововведеннями.

Інтелектуальні інвестиції - частина реальних інвестицій, спрямована на вкладення в об'єкти інтелектуальної власності.

Кадрова політика підприємства - система заходів, спрямованих на забез­печення кожного робочого місця і посади персоналом відповідної професії, спеціальності і кваліфікації.

Капітал - сукупність матеріальних та грошових коштів, а також інтелекту­альних здобутків, використовуваних у процесі виробництва та інших сферах діяльності з метою отримання прибутку. У більш вузькому значенні - активи фірми (підприємства) за мінусом її зобов'язань (заборгованості).

Капітал акціонерного товариства - сукупність індивідуальних капіталів, об'єднаних через емісію та розміщення акцій і облігацій; він є власним старто­вим капіталом акціонерного товариства і може збільшуватися за рахунок капі­талізації певної частки отримуваного фірмою (підприємством) прибутку та додаткової емісії цінних паперів.

Капітальні вкладення - інвестиції у відтворення основних фондів і на при­ріст матеріально-виробничих запасів; вони є реальними (виробничими) інвес­тиціями і здійснюються у формі нового капітального будівництва, технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих виробничих об'єктів і об'єктів соціальної інфраструктури фірми (підприємства, організації).

Кваліфікація - сукупність трудових навичок та знань, яка характеризує готовність працівника виконувати виробничі функції обумовленої складності.

Квота - доля участі у виробництві, збуті, експорті, імпорті товарів; у зов­нішньоекономічних угодах застосовується система квот на експорт та імпорт, яка є системою обмежень вивозу і ввозу товарів на встановлений строк. Часто квотування (встановлення квот) все більше змінюється різними видами при­хованого протекціонізму.

Керівник - працівник, що обіймає посаду керівника підприємства або йо­го структурного підрозділу.

Класифікація виробничих витрат - групування витрат, що становлять со­бівартість продукції, в економічно однорідні групи з метою планування, облі­ку й аналізу собівартості.

Коефіцієнт автономії - один з основних показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства.

Коефіцієнт використання матеріалів - відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини і матеріалів (плановий коефіцієнт) або відношення чистої ваги виробу до фактичних витрат матеріалів (фактичний коефіцієнт).

Конкурентоспроможність продукції - це сукупність споживчих властивостей виробу, що характеризують його відмінність від виробу-конкурента за сту­пенем відповідності конкретним суспільним потребам і з урахуванням витрат на виготовлення цього виробу. Показник конкурентоспроможності продукції обчислюється як співвідношення її інтегрованого технічного вимірника та аналогічного параметра конкуруючого виробу; якщо це співвідношення є більшим за одиницю, то такий виріб має конкурентні переваги, тобто є конкурентоспроможним на ринку (вітчизняному чи світовому). Конкурентоспроможність товарів можна також визначати за ціновими показниками і прибутковістю.

Контрактна система оплати праці - ґрунтується на укладенні угоди між роботодавцем і виконавцем робіт, в якій обумовлюються режим та умови пра­ці, права та обов'язки сторін, рівень оплати праці та ін.

Кооператив - добровільне об'єднання людей, які на пайових засадах спіль­но займаються певним видом господарської діяльності.

Корпорація (лат.- об'єднання, співтовариство) - товариство, союз, група осіб, що об'єднуються добровільно за ознакою спільності (однаковості) професійних або групових інтересів; широко використовувана форма акціонерного товариства. В Україні корпораціями вважають договірні об'єднання, створювані за принципом суміщення виробничих, наукових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень кожним з його членів централізованому керівництву.

Лізинг - довгострокова оренда машин, обладнання, транспортних засобів, споруд виробничого призначення, яка фіксується у відповідному договорі між орендодавцем (лессором) і орендарем (лізером); вартість лізингу формується за рахунок регулярних платежів, що охоплюють амортизаційні відрахування і проценти за кредит.

Ліквідатор - комісія, яка провадить процедуру ліквідації підприємства і до якої переходять права розпорядження майном та права керівника юридичної особи-банкрута; ліквідатору передаються бухгалтерська та інша документація, печатка і штампи, матеріальні та інші цінності збанкрутілого підприємства.

Ліквідаційна вартість основних фондів - вартість матеріальних цінностей, які ліквідовуються, за вирахуванням витрат, пов'язаних з їх ліквідацією.

Ліквідаційна маса - майнові активи банкрута, які належать йому на пра­вах власності на момент початку ліквідаційної процедури.

Ліквідаційна процедура - процедура припинення діяльності підприємства після прийняття господарським судом постанови про визнання його банкру­том; повноваження органів управління нідприємством-банкрутом також припиняються.

Ліквідаційний баланс - документ, який подається ліквідатором до госпо­дарського суду після завершення всіх розрахунків з кредиторами підприєм-ства-банкрута і на підставі якого суд виносить ухвалу про ліквідацію юридич­ної особи.

Ліквідація - спосіб припинення діяльності юридичної особи.

Ліквідація основних засобів - розбирання (демонтаж) об'єктів основних засобів, непридатних для подальшого використання в результаті їх зношуван­ня або експлуатація і ремонт яких економічно недоцільні.

Ліквідність - спроможність підприємств своєчасно виконувати свої гро­шові боргові зобов'язання.

Ліквідність активів - здатність активів фірми до використання їх як безпо­середніх засобів платежу або до швидкого їх перетворення на грошову форму без втрати поточної (реальної) вартості.

Ліцензія - дозвіл, який надається державними органами юридичним і фі­зичним особам на здійснення певних видів суспільно корисної діяльності, у тому числі зовнішньоекономічної, використання нематеріальних ресурсів протягом певного терміну за обумовлену винагороду.

Мале підприємство - підприємство (організація, фірма) будь-якої галузі народного господарства з невеликою чисельністю штатних працівників; є важ­нішим елементом ринкової структури, найбільш гнучка і динамічна форма розвитку підприємницької діяльності.

Маркетинг - система організації діяльності сучасного підприємства, фірми, в процесі товарного відтворення, у якій в основу прийняття господарських рішень покладені вимоги ринку, реальні занити, потреби покупців у товарах і послугах та виробничо-збутові можливості даного підприємства, фірми.

Майно - матеріальні блага, які є об'єктом речових прав; сукупність майно­вих прав та обов'язків певної особи.

Матеріали - різні речові елементи, що їх використовують як предмети праці в основних і допоміжних виробничих процесах.

Матеріаловіддача - показник, обернений до матеріаломісткості; визначається відношенням обсягу виготовленої продукції до величини спожитих матеріальних ресурсів.

Матеріаломісткість продукції - показник, що відображає кількість спожитих матеріальних ресурсів у натуральному або грошовому виразі на одиницю продукції; поділяється па абсолютну, питому, загальну.

Мирова угода - домовленість між боржником і кредиторами щодо відстро­чення, розстрочення або прощення кредиторами боргів боржника, яка офор­мляється угодою сторін.

Межа виробничих можливостей - показує максимально можливий обсяг випуску певних товарів та послуг, які можуть бути вироблені в умовах абсо­лютно повного використання наявних ресурсів і знань при заданих обсягах виробництва інших товарів та послуг.

Менеджер - професійний керуючий, який має спеціальну підготовку і здійснює менеджмент, тобто керівництво підприємством (фірмою і т. п.).

Менеджеріальна революція - перехід реальної влади від власників до управлінців, викликаний зростанням значення функції управління в сучасних умовах ускладнення виробництва.

Менеджмент - управління виробництвом (обслуговуванням), тобто - це система стратегій, принципів, методів, засобів, функцій і форм управління ви­робництвом (обслуговуванням) з метою підвищення їх ефективності і збіль­шення прибутку.

Метод Дельфі - анкетне опитування спеціалістів у певній галузі знань, на основі якого формується діапазон думок експертів, іцо відображає їх колек­тивну думку щодо обраної проблеми.

Модифікація цін - виділення в загальній системі цін різних типів видозмінених (модифікованих) цін - територіальних, цін зі знижками, цін стимулювання покупок, пільгових цін, цін па нові товари.

Мозкова атака - колективна генерація ідей шляхом проведення дискусії; є вільним, неструктурованим процесом генерування будь-яких ідей за обраною темою, які спонтанно висловлюють учасники дискусії.

Монопольна ціна - ціна, яку встановлюють монополісти; розрізняють мо­нопольно низькі та монопольно високі ціни.

Набір персоналу - поповнення чисельності необхідних підприємству ка­тегорій працівників за рахунок зовнішніх (біржі праці, бюро з працевлашту­вання, комерційні агентства) та внутрішніх (учнівство па підприємстві, просу­вання по службі, перепідготовка працівників) джерел.

Надзвичайний прибуток (збиток) підприємства - виникає внаслідок над­звичайної події (стихійного лиха, пожежі, техногенної аварії тощо) або події, яка періодично не повторюватиметься в кожному наступному періоді.

Накладна - первинний документ з обліку надходження або відпуску мате­ріальних цінностей.

Накладні витрати - пов'язані з обслуговуванням виробництва, утриман­ням апарату управління підприємства (фірми) або організації та створенням необхідних умов праці.

Національна економіка - багатогалузева система господарства країни, що забезпечує задоволення суспільних потреб.

Національна ціна - ціна, що діє в межах певної країни і відображує націо нальну вартість товару. За своїм рівнем вона може бути меншою від світової ціни, а може й перевищувати її.

Невиробничі фонди - фонди невиробничої сфери підприємства.

Неплатоспроможність - неспроможність підприємства (фірми) своєчасно платити за своїми фінансовими зобов'язаннями.

Непродуктивні витрати - непередбачені наперед втрати, які виникають внаслідок хиб у технології та організації виробництва (втрати від браку, прос­тоїв і т. п.).

Непромисловий персонал - працівники підприємства, зайняті у його не­виробничій сфері: житлово-комунальному господарстві, дитячих закладах, закладах охорони здоров'я, культури, відпочинку тощо.

Непрямі витрати - пов'язані з виготовленням різних виробів і не можуть прямо бути віднесеними на той чи інший вид продукції (належить: заробітна плата управлінського та обслуговуючого персоналу, витрати на утримання й експлуатацію основних фондів тощо).

Норма амортизації - встановлений у законодавчому порядку річний відсоток заміщення вартості зношеної частини основних фондів; встановлюється до балансової (первісної) вартості основних фондів.

Норма виробітку - визначає кількість продукції в натуральному виразі або інших показниках роботи, яку повинен виробити (виконати) працівник за певний відрізок часу за певних організаційно-технічних умов.

Норма витрат матеріалів - граничнодопустима кількість сировини, матеріалів, палива, енергії, яка може бути використана для виробництва одиниці продукції визначеної якості.

Норма обслуговування - встановлена кількість одиниць обладнання (робочих місць, квадратних метрів площі), яка обслуговується одним робітником або бригадою протягом зміни.

Норма прибутку - відношення прибутку, одержаного за певний період часу (рік), до вкладеного капіталу.

Норма чисельності - необхідна для виконання певної роботи чисельність персоналу.

Нормативне (нормативно-цільове) прогнозування - прогнозування, за яким спочатку визначаються загальні цілі, орієнтири на майбутнє, а вже потім оцінюється розвиток фірми, виходячи зі встановлених цілей.

Норми споживання - кількість матеріальних благ і послуг, які забезпечують людині найсприятливіші умови для задоволення фізичних і духовних потреб та всебічного розвитку.

Нормування праці - процес встановлення норм праці, тобто її регламентація в часі.

Ноу-хау - сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, які необхідні для організації того чи іншого виробництва, але не запатентованих.

Об'єкти інвестування - реальні інвестиційні проекти, об'єкти нерухомості, різноманітні фінансові інструменти (насамперед інструменти фондового ринку), що є предметом інвестування.

Об'єкти приватизації - сумісні майнові комплекси державних підприємств, а також частки (паї, акції) в майні підприємства, що підлягають приватизації.

Облігація - кредитний цінний папір, який випускається державою або підприємством як боргове зобов'язання; має строк погашення і фіксовані виплати за відсотками.

Обмежені ресурси - ресурси, кількість яких фіксована і має певні межі.

Обмін – акт отримання будь-чого бажаного за будь-що інше.

Оборот фондів — кругооборот, взятий не як окремий акт, а як процес постійного відновлення руху фондів (або руху всього авансованого капіталу).

Оборотні фонди - частина виробничих фондів підприємства, які повністю споживаються у кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносять свою вартість на вартість цієї продукції.

Оборотні кошти підприємства — сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні фонди і фонди обігу.

Оборотність оборотних коштів - рух оборотних коштів, в якому грошові кошти авансуються на утворення виробничих запасів, незавершене виробництво, створення запасів готової продукції, для розрахунків з партнерами і заново повертаються на підприємство із початковій грошовій формі.

Операційний прибуток - балансовий прибуток, скоригований на різницю інших операційних доходів та операційних витрат; до інших операційних доходів належать доходи від оренди майна, реалізації оборотних активів, операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів тощо.

Операційні витрати - витрати операційної діяльності підприємства, тобто його основної діяльності, пов'язаної з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка забезпечує основну частку його доходу.

Оплата праці - грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці.

Оптимальний рівень якості - відображає мінімальну величину загальних суспільних витрат на виробництво й експлуатацію продукції.

Оренда - передача майна в строкове володіння і користування за відповідну орендну плату з його відшкодуванням і поверненням.

Орендар - особа (юридична або фізична), яка бере в оренду майно для користування ним.

Орендне підприємство - вид підприємства, яке створюється після укладення договору оренди між державним органом і організацією орендарів.

Основна заробітна плата - частина загального заробітку працівника, розмір якої залежить від результатів його роботи і визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством.

Основне виробництво - виробництво, де виробляють продукцію, для випуску і реалізації якої створене підприємство.

Основні операції зовнішньоторговельної діяльності - операції з експорту, імпорту, реекспорту та реімпорту товарів, що здійснюються вітчизняними підприємствами.

Основні робітники - безпосередньо беруть участь у процесі виготовлення продукції.

Основні фонди - засоби праці виробничого і невиробничого призначення (будівлі, споруди, машини, передавальні пристрої, інвентар та ін.), які беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форм), і переносять свою вартість на вартість готової продукції частинами шляхом амортизаційних відрахувань.

Основні матеріали - предмети праці, що становлять матеріальну основу виготовлюваної продукції (тканина - у швейній, шкіра - у взуттєвій промисловості, метал - у машинобудуванні і т. ін.).

Пасив - частина балансу підприємства, в якій відображаються джерела формування і нагромадження капіталу.

Пасиви стійкі - залучені підприємством кошти, що формально йому не належать, але за прийнятою системою розрахунків постійно перебувають у його розпорядженні (перехідна заборгованість із заробітної плати та відрахувань у фонди, заборгованість перед бюджетом щодо сплати податків; аванси замовників, резерв майбутніх платежів тощо).

Патент - виданий державним органом (патентним відомством) охоронний документ, який підтверджує право власника на відповідний об'єкт промислової власності.

Переоцінювання основних фондів - зміна вартості основних фондів з метою приведення її у відповідність до нових умов відтворення.

Перепідготовка персоналу - важливий елемент управління персоналом підприємства, покликаний забезпечити потребу в працівниках відповідних спеціальностей і кваліфікації; здійснюється спеціалізованими навчальними закладами, за допомогою бірж праці, через безпосереднє навчання па виробництві та ін.

Підприємець - особа, яка здійснює підприємницьку діяльність.

Підприємництво - самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, наданню послуг і заняттю торговельною діяльністю, з метою отримання прибутку.

Підрядний спосіб будівництва - передбачає виконання будівельно-мон­тажних робіт постійно діючими спеціалізованими організаціями на основі під­рядних договорів.

Питомі затрати - розрахункові середні витрати окремих видів сировини, матеріалів, палива, енергії на одиницю виготовленої продукції.

Планування - процес встановлення цілей підприємства і вибору оптимального шляху їх досягнення.

Плата за землю - вид податку, величина якого визначається на основі кадастрової оцінки землі, залежить від розміщення та якості земельної ділянки; стягується із суб'єктів господарювання у формі земельного податку або орендної плати.

Платоспроможність - здатність підприємства виконувати свої коротко- та довгострокові боргові зобов'язання за рахунок власних коштів.

Повна собівартість - всі затрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі.

Податки - обов'язкові нормовані платежі до державних або місцевих бюджетів, що їх вносять фізичні та юридичні особи.

Податкова політика - важіль державного регулювання економіки, який полягає у встановленні ставок оподаткування суб'єктів підприємництва, доходів фізичних осіб та ін.

Попит - представлена на ринку потреба в життєвих засобах, що визначається кількістю тих чи інших товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку.

Постачальник - підприємство (фірма), організація, установа або індивідуальний виробник, що відпускає свою продукцію покупцям.

Постійні витрати - витрати підприємства, які безпосередньо не залежать від обсягу виробництва продукції в певних межах; належать видатки на управління, страхування, охорону підприємства, утримання й експлуатацію будівель і споруд тощо.

Почасова оплата праці - форма заробітної плати, за якої заробіток працівника визначається залежно від відпрацьованого ним часу і рівня кваліфікації.

Пошукове прогнозування - спосіб наукового прогнозування від даного моменту до майбутнього.

Предмети праці - об'єкти (речі), на які спрямована праця людей з метою одержання в процесі виробництва готової продукції.

Прибуток - різниця між продажною ціною товару або послуги і витратами виробництва.

Прибутковість - коефіцієнт співвідношення суми прибутку (балансового або чистого) і сумарного значення будь-якого показника (активи, капітал, товарооборот, обсяг продажу).

Приведені витрати - економічний показник для оцінки порівняльної ефективності виробничих інвестицій, який враховує величину собівартості продукції та капітальних витрат, що приводяться до зіставного виду із собівартістю за допомогою коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень.

Примусова ліквідація підприємства - припинення діяльності підприємства на підставі рішення господарського суду про визнання його банкрутом.

Принципи управління - керівні правила, положення, норми поведінки, якими керуються органи управління у відповідних соціально-економічних умовах.

Прискорена амортизація - метод визначення амортизації основних фондів за нормами, які перевищують офіційно затверджені норми амортизаційних відрахувань.

Приховане банкрутство — стан підприємства, який характеризується зовнішньою непомітністю свого погіршення; погіршення цього стану усвідомлює лише невелика група фахівців.

Прогнозування - процес передбачення майбутнього стану підприємства, його зовнішнього і внутрішнього середовища, а також можливих термінів і способів досягнення очікуваних кількісних і якісних результатів; прогнозування базується на наукових методах та на інтуїції.

Професія - характеризує вид трудової діяльності працівника і вимагає спеціальних знань та практичних навичок роботи.

Прямі витрати - витрати, що їх віднесено безпосередньо на виробництво окремих (конкретних) видів продукції, тобто прямим способом включаються в собівартість виробів.

Прямі інвестиції - вкладення капіталу в певні об'єкти самим інвестором без участі фінансових посередників.

Реальна заробітна плата - сума життєвих засобів, які можна придбати за номінальну заробітну плату.

Реальні інвестиції - вкладення капіталу у різні сфери діяльності і галузі народного господарства з метою відтворення реальних матеріальних (будинки, споруди, обладнання, передавальні пристрої) і нематеріальних (технічна, технологічна, науково-практична документація, патенти, ліцензії тощо) активів підприємства.

Ремонт основних фондів - відновлення фізичного зношування окремих конструктивних елементів (вузлів, деталей) і підтримання основних фондів у працездатному стані протягом всього терміну їх служби.

Рентабельність - узагальнюючий показник економічної ефективності виробництва, що характеризує співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності і затратами на виробництво продукції, тобто показує дохідність, прибутковість.

Рентабельність виробництва — показник, що характеризує ефективність використання виробничих фондів і визначається як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормовних оборотних коштів.

Санація - система організаційно-правових, фінансово-економічних заходів, що спрямовані на запобігання банкрутству підприємства за його неплатоспроможності.

Санаційна (відновна) реструктуризація - реструктуризація, яка застосовується, коли підприємство перебуває у передкризовому або кризовому стані і має за мету вийти з нього.

Світові ціни - експортні ціпи світових постачальників товару та імпортні ціни у країнах ввозу цього товару; ціни, за якими реалізуються товари па світовому ринку; визначаються рівнем цін країни-експортера, цінами бірж та аукціонів, цінами провідних фірм-виробників світу.

Сертифікат - документ, що засвідчує високий рівень якості продукції та ЇЇ відповідність вимогам міжнародних стандартів І5О серії 9000.

Сертифікація продукції - важливий елемент системи управління якістю продукції, який передбачає оцінку відповідності продукції певним вимогам з обов'язковим документальним оформленням - видачею сертифіката.

Симптоми банкрутства - зовнішні і внутрішні ознаки, які свідчать про погіршення економічного становища підприємства, що може призвести до його банкрутства; належать: спад попиту па продукцію, втрата клієнтів і покупців, неритмічність виробництва, скорочення робочих місць, припинення поточних платежів і систематичне порушення термінів погашення зобов'язань та ін.

Службовець - працівник, який виконує на підприємстві функції підготовки і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль та ін.

Собівартість продукції - сукупність витрат, виражених у грошовій формі, що йдуть на виробництво і збут продукції.

Спеціаліст - працівник, який займається інженерно-технічними, економічними та іншими роботами; рівень його кваліфікації повинен бути досить високим. Спеціальність - виділяється в межах певної професії і характеризує відносно вузький вид робіт.

Спільне підприємство - форма співробітництва партнерів, які об'єднують капітал для здійснення спільної виробничої діяльності, управління і розподілу прибутку пропорційно до вкладеного капіталу; створюється на основі договору кількома юридичними особами різних держав.

Споживна вартість - здатність товару задовольняти певні потреби споживачів; корисність товару.

Стандартизація - комплекс норм, правил і вимог до якості продукції. Стаття витрат - певний вид витрат, що утворюють собівартість. Статут підприємства - зібрання обов'язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність.

Статутний фонд - сукупність матеріальних ресурсів та коштів, що надаються засновником у постійне розпорядження підприємства чи організації; первісний розмір статутного фонду фіксується в статуті підприємства і використовується як основне джерело власних коштів для формування основних і оборотних засобів.

Стратегічна реструктуризація - реструктуризація, яка здійснюється в довгостроковому періоді, базується на результатах оперативної реструктуризації і передбачає залучення як внутрішніх, так і зовнішніх джерел фінансування в межах адаптаційної та випереджаючої реструктуризації.

Стратегічне планування - особливий вид планової роботи, яка полягає в розробці стратегічних рішень у формі прогнозів, проектів, програм і планів; передбачають висунення таких цілей і стратегій поведінки суб'єктів господарювання, які забезпечують їм ефективне функціонування в довгостроковій перспективі, швидку адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища.

Стратегія зовнішньоекономічної діяльності - передбачає обґрунтування довгострокових цілей фірми у спектрі її зовнішньоекономічних інтересів; обов'язковою умовою є її узгодження із стратегічною метою підприємства (максимізація прибутку, збільшення частки ринку, виживання тощо).

Субсидія (лат.- допомога, підтримка) - допомога у грошовій чи натуральній формі, що надається державою фізичним чи юридичним особам за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Тактичне планування - процес розроблення поточних (тактичних) планів підприємства, які складаються, як правило, на рік і регулюють діяльність підприємства з виробництва продукції, її збуту, матеріально-технічному забезпечення та ін.

Тарифна система - система регулювання оплати праці залежно від складності виконуваних робіт, інтенсивності та умов праці.

Тарифна сітка - сукупність кваліфікаційних розрядів та відповідних їм та­рифних коефіцієнтів.

Тарифна ставка - розмір оплати праці працівників за одиницю робочого часу за певного тарифного розряду.

Тарифна угода - договір між представниками сторін переговорів з питань оплати праці та соціальних гарантій; може бути генеральною та галузевою; регулює мінімальні тарифні ставки, визначає єдині умови праці та ін.

Тарифний коефіцієнт - співвідношення тарифної ставки вищого розряду і тарифної ставки першого розряду.

Тарифно-кваліфікаційний довідник - збірник вимог, що містить систему цензів, яким повинні відповідати робітники певної професії і кваліфікації.

Товар – це все, що призначено для задоволення певної потреби споживача й запропоновано на ринку для продажу.

Товарна біржа - організаційне утворення, яке спеціалізується па гуртовій торгівлі насамперед масовими товарами, що мають чіткі та стійкі якісні параметри; гуртова купівля-продаж здійснюються без попереднього огляду (лите за зразками і стандартами) і за заздалегідь встановленими розмірами мінімальних партій продукції; ринкові ціни формуються залежно від фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

Товарна продукція - продукція підприємства, яка виготовлена за певний період і призначена для реалізації на сторону.

Товаровиробник - фізична або юридична особа, яка за допомогою відповідних засобів виробництва створює матеріальні блага (товари) для обміну їх на ринку.

Торговельна надбавка - частина роздрібної ціни продукції, яка встановлюється торговельними підприємствами для покриття своїх витрат з реалізації продукції та одержання певного прибутку.

Технічна реструктури

Дата добавления: 2013-12-12