Існує така закономірність: емоційно конфліктні слова гірше сприймаються свідомо, натомість мають сильніший вплив на вегетативні реакції (дихання, спітніння,серцебиття тощо)

Можна припустити існування в мозку людини чутливого механізму, котрий реагує на дуже слабкі, однак важливі сигнали (зокрема і словесні) поза участю свідомості. Активація цього механізму не призводить до усвідомлення, однак провокує значну кількість вегетативних змін організму.

Можливо, це нейрони лімбічної системи, де інтегруються механізми емоційно-мотиваційної поведінки.

Знову ж таки СЕРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ З РОЗЩЕПЛЕНИМ МОЗКОМ,які вказують на те, що НЕСВІДОМЕ може міститися у ПРАВІЙ ПІВКУЛІ:

	Дослідження:	Висновок до нього:
11	З зав’язаними очима досліджувана не може взяти лівою рукою такий самий предмет, котрий знаходиться в правій руці (оскільки права півкуля не знає, що знає ліва). ОДНАК, якщо вона називає цей предмет в голос – то ліва рука бере його.	Не лише ліва, але і права півкуля має центр впізнання мови, в котрому мовне повідомлення сприймається та аналізується, хоча і не усвідомлюється. Для того, щоб повідомлення усвідомилося, імпульс має поступити в моторну мовленнєву зону лівої півкулі. Зв'язок центрів, котрі сприймають та аналізують мову (що є в обох півкулях) з моторним центром (в котрому слова усвідомлюються та відтворюються, і котрий є лиш в лівій півкулі) є критичним для усвідомлення тої чи іншої події. Как показали результаты соответствующих тестов, словарный запас правого полушария был близок к запасу 10-летнего ребенка. Последовательные цепочки слов, составляющих устные инструкции, воспринимались хуже, чем отдельные слова. И все же, хотя правое полушарие и обладает некоторой способностью к пониманию речи, оно остается «немым», т. е. не может само программировать речь. Для этого, очевидно, требуются специализированные области мозга, такие, как зона Брока и зона Вернике.
	Дівчині показали в праву півкулю голу жінку: - Що ви бачите? - Нічого. - А чому посміхаєтеся. - У Вас смішна машина.	Тобто ліва півкуля пояснила замість правої, як їй видавалося правильніше. Можна припустити, що і у звичайних людей ліва півкуля завжди створює гіпотези про причини дій та вчинків людини (не завжди правдиві). Відтак припускається, що іу здорових людей психічні явища в правій півкулі можуть функціонально ізолюватися від лівої півкулі шляхом вибіркового гальмування передачі нервових імпульсів через мозолисте тіло. І тоді людина говорить одне, а робить, переживає, демонструє зовсім інше (без свідомого контролю).
	Типово у людини з розщепленим мозком функціонально ізольоване права півкуля здатна здійснювати поведінку, котра не узгоджується, ба навіть протилежна поведінці, котру організовує ліва півкуля. Наприклад, однією рукою людина дає ляпаса, а іншою захищається. «В реальному житті люди з розщепленим мозком можуть переживати труднощі з координацією довільних рухів». Ліва рука – «яка гуляє сама по собі».	Можна провести паралель між правою півкулею та несвідомими психічними процесами.