Приклад 2.15

Приклад 2.14

Приклад 2.13

Приклад 2.12

#include <stdio.h>

int sum(int, int=5, int=10);

void main()

{int am=20, bm=50, cm=100,s1,s2,s3;

s1=sum(am);

s2=sum(am,bm);

s3=sum(am,bm,cm);

printf(“s1=%d s2=%d s3=%d ”,s1,s2,s3);

return 0; }

int sum(int a, int b, int c)

{return a+b+c;}

2.5 Рекурсивні та інлайн-функції

long fact(int k)

{if(k<0) return 0;

if (k==0} return 1;

return k* fact(k-1);}

void main()

{int n=5;

long F_n=fact(n);

printf (“%d!=%ld”,n,F_n);}

double expo(double a, int n)

{if (n==0) return 1;

if (a==0) return 0;

if(n>0) return a*expo(a,n-1);

if(n<0) return expo(a,n+1)/a;}

void main()

{int n1=3,n2=-2;

double arg1=2.0, arg2=5.0;

double res1=expo(arg1,n1);

printf (“%.3lf^(%d)=%.3lf ”, arg1,n1,res1);

double res2= expo(arg2,n2);

printf (“%.3lf^(%d)=%.3lf ”, arg2,n2,res2);}

inline float mod(float x=0,float y=0)

{return sgrt(x*x+y*y);}

inline int max(int a,int b)

{if (a>b)return a;

else return b;}

void main()

{float f1=4.5,f1=-2.5,res1;

res1=mod(f1,f2);

int n1=7,n2=-5,res2;

res2=max(n1,n2); }

2.6 Передача параметрів в функцію main()

Дата добавления: 2013-12-12