Цільові групи у науково-дослідних організаціях

Під групою треба розуміти двох і більше осіб, зайнятих однорідною діяльністю, з тісною міжособовою взаємодією. Об’єднання в групи найбільш творчих і ініціативних робітників дозволяє вирішувати наступні задачі:

• максимально використовувати творчий потенціал працівників;
• залучати працівників до процесу управління і підвищувати їх почуття відповідальності у цілому;
• підвищувати кваліфікацію робітників за рахунок обміну знаннями.

При виконанні складних досліджень звичайно виділяють:

• групу керівників, яка складається з головного керівника і його заступників;
• цільову (робочу) групу, яка складається з осіб, що працюють разом над однією проблемою (зазвичай, в одному будинку);
• комітети - підрозділи організації, які вже існують і які тільки створені, яким делеговані повноваження для виконання будь-якого завдання (комітети іноді називають комісіями або радами).

Широко розповсюджена практика формування цільових груп з спеціалістів, які працюють у різних науково-дослідних підрозділах фірми чи запрошених зі сторони.

Ефективність роботи таких груп залежить від ряду факторів: складу і розмірів, статусу і функціональної ролі членів групи, згуртованості чи конфліктності колективу.

Перед формуванням цільової групи (тимчасового творчого колективу) проводиться ретельний морфологічний аналіз, у результаті якого загальна задача розбивається на ряд підзадач з виявленням можливих альтернатив їх вирішення. Кожна підзадача, в свою чергу, розбивається на більш малі підзадачі. При розділенні поставленої задачі на маленькі підзадачі кожний виконавець повинен знати концепцію розробки усього об’єкту. Необхідний також банк даних з усіх можливих виконавців роботи.

Керівник роботи визначає кількість виконавців кожної підзадачі. На стадії розробки і реалізації інноваційних ідей, які висуваються цільовими групами, можуть створюватися так звані проектні групи з великою кількістю виконавців і великими масштабами робіт, що виконуються.

Навіть при ретельному відборі виконавців майже завжди є різниця у ступені їх підготовленості і рішення задач, які на них покладені. Тому передбачається навчання менш досвідчених виконавців більш кваліфікованими. Навчання може бути організовано у вигляді короткострокових занять або попереднього навчання до створення цільових груп. Для спеціалістів можуть проводитись семінари, програми яких повинні бути всеохоплюючими. Найбільш важливі питання таких програм - ознайомлення учасників семінару з особливостями організації робіт у цільових групах зі специфікою планування, принципами встановлення пріоритетності виконання робіт, методами пошуку оптимальних рішень на основі аналізу реальних ситуацій. На семінарі виконавці знайомляться з майбутнім керівником проекту. На семінарі встановлюються контакти між учасниками і здійснюється підготовка їх до майбутньої діяльності.

Дата добавления: 2013-12-12