Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Використання збутового апарату інших приймальних фірм




Побудова власного комерційного апарату підприємства

Організація експортної діяльності малих і середніх підприємств

На першому етапі експортної діяльності підприємства використовують власний комерційний апарат. На другому етапі використовуються збутові апарати інших підприємств згідно відповідно укладених договорів. Третій етап характерний тим, що підприємство надає свій збутовий апарат для інших підприємств.

Це варіант проведення ЗЕД, коли підприємство має власний комерційний апарат, тобто є заступник з комерційних питань, якому підпорядковується відділ збуту, що здійснює експортну діяльність. На рисунку 24 зображене підприємство з малими обсягами експортних операцій, що використовує власний комерційний апарат (відділ збуту).

 

 
 

 


Рис. 24. Схема підприємства з малими обсягами експортних операцій, що використовує власний комерційний апарат (відділ збуту) (на рис. 23 – п.1.1.1).

 

У даному випадку підприємство має малий обсяг експортних операцій можна сказати мізерний, крім того експортні операції явно не характеризуються періодичністю, тобто підприємство не робить маркетингових досліджень закордонних ринків.

Закордонна фірма сама знаходить товар даного підприємства через різноманітні рекламні джерела, але вітчизняне підприємство не має права здійснювати ЗЕД (не передбачено статутом, відсутня ліцензія на ЗЕД та інше). Тоді використовується приймальна фірма, підписується трьохстороння угода, де наше вітчизняне підприємство виступає, як “виробник”, інша вітчизняна приймальна фірма – як “агент-посередник” і закордонний партнер – як “покупець”. Посередник при цьому має відсоток з обсягу угоди. Може бути також інший варіант, коли укладаються дві угоди: одна між вітчизняними фірмами, де виробник дає свою продукцію під реалізацію приймальній фірмі, а та в свою чергу продає її за кордон і через деякий час перераховує виробнику гроші.

У даному випадку підприємство-виробник економить на заробітній платі спеціалістів по ЗЕД.


 

 
 

 


Рис. 25. Схема управління ЗЕД підприємства з малими обсягами експортних операцій, що використовує збутовий апарат інших підприємств: приймальні фірми (на рис. 23 – п. 1.1.2).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-12; Просмотров: 1005; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.