Характеристики і конструктиви пристроїв зберігання

За методом доступу до інформації пристрої зовнішньої пам'яті розділяються на:

1. пристрої з прямим (або безпосереднім) доступом

2. пристрої з послідовним доступом.

У пристрої зберігання з прямим доступом (Direct Access Storage Device, DASD) є можливість звернення до блоків за їхніми адресами в довільному порядку, а також допускається довільне чергування операцій запису і читання блоків.

Традиційними пристроями з прямим доступом є дискові накопичувачі, і часто в поняття «диск», або «дисковий пристрій» (disk device), вкладають значення «пристрій зовнішньої пам'яті прямого доступу". Так, наприклад, віртуальний диск в ОЗП і електронний диск на флеш-памяті аж ніяк не мають круглих, а тим більше обертових деталей.

У пристроях послідовного доступу довільне чергування операцій запису і читання, які відносяться до довільних адрес блоків, або неможливо, або важко (вимагає додаткових внутрішніх операцій, що займають тривалий час).

Традиційними пристроями з послідовним доступом є накопичувачі на магнітній стрічці (tape device), вони ж стримери. Тут для доступу до блоків інформації з довільними адресами доводиться вхолосту зчитувати (або прискорено перемотувати) усі блоки, що знаходяться між ними. Необхідність послідовного сканування блоків (вперед або назад) – невід'ємна властивість пристроїв послідовного доступу з рухомим носієм.

Незважаючи на очевидний програш в часі доступу до необхідних даними, стрічкові пристрої послідовного доступу в якості зовнішньої пам'яті знаходять застосування для зберігання дуже великих масивів інформації і ефективно використовуються для читання-запису довгих послідовностей блоків.

Пристроями з послідовним доступом є і оптичні диски (CD, DVD). У цих пристроях інформація записується послідовно на один довгий спіральний трек. Звичайно, пристрій позиціонування головки дозволяє її досить швидко (у порівнянні з стрічковими пристроями) переміщати на будь-яку ділянку треку, забезпечуючи довільну адресацію. Однак за ознакою неможливості довільного чергування операцій читання-запису блоків (мінімальна записувана одиниця більше блоку зберігання) ці пристрої є послідовними.

Головна характеристика пристрою зберігання – ємність. Ємність пристрою в першу чергу визначається його носієм, однак вона може обмежуватися і межею можливості адресації блоків, властивим певному інтерфейсу підключення.

Пристрої зовнішньої пам'яті можуть мати змінні або фіксовані носії інформації.

Застосування змінних носіїв (removable media) дозволяє зберігати необмежений обсяг інформації, а якщо носій і формат запису стандартизовані, то вони дозволяють ще і обмінюватися інформацією між комп'ютерами. Існують пристрої з автоматичною зміною носія – стрічкові каруселі, дискові пристрої JukeBox. Ці досить дорогі пристрої застосовують у великих сховищах даних. Для настільних машин є накопичувачі CD-ROM з декількома дисками (CD-changer), змінюваними автоматично. Змінним може бути і цілий пристрій зберігання.

Найважливішими загальними параметрами пристроїв є:

1. Час доступу (access time) визначається як усереднений інтервал від отримання пристроєм запиту на запис або читання блоку даних до фактичного початку передачі даних. Дискові пристрої мають час доступу від одиниць до сотень мілісекунд.

2. Швидкість запису та зчитування визначається як відношення обсягу записуваних або зчитуються даних до часу, що витрачається на цю операцію.

3. Швидкість передачі даних визначається як продуктивність обміну даними, вимірювана після завершення пошуку даних.

Дата добавления: 2013-12-12