Основні характеристики принтерів

Принтери мають такі основні характеристики:

- тип принтера;

- роздільну здатність;

- швидкість друкування;

- формат друку;

- вимоги до носіїв виведених даних;

- ємність буферної пам'яті;

- набір команд;

- набір шрифтів;

- способи і режими подання паперу;

- інтерфейс підключення до комп'ютера;

- допустиме навантаження;

- відповідність стандартам ТСО;

- вартість друкування одного аркуша паперу;

- додаткові можливості.

Тип принтера визначає сфери його використання.

Матричні принтери найдоцільніше використовувати для виведення невеликих обсягів текстових даних, до якості друкування яких не ставляться високі вимоги (режим чорнового друкування). Деякі спеціалізовані моделі матричних принтерів дозволяють заповнювати кілька документів одночасно, тому їх зазвичай використовують у банках та ощадних касах.

Для виведення великої кількості даних у чорно-білому режимі (наприклад, листів, повідомлень, анкет, товарних штрих-кодів) використовуються рядкові матричні принтери.

Струминні принтери здебільшого використовуються для виведення документів у кольоровому чи чорно-білому режимі. Цей тип принтерів найбільш придатний для домашнього користування, а також для невеликих установ. Останнім часом струминні принтери стали використовувати і для друкування фотографій. Орієнтовані на таке їх призначення моделі струминних принтерів або застосовують спеціальні типи чорнила, або картриджі з двома чи трьома додатковими кольорами. Крім того, деякі моделі таких принтерів можуть працювати не тільки разом з комп'ютером, але і в автономному режимі. Такі моделі називають фотопринтерами. Фотопринтери оснащуються блоками ля введення даних з карт Flash-пам'яті, використовуваних у цифрових фотоапаратах та відеокамерах, і самі обробляють файли з фотографіями в різних графічних форматах для їх виведення на друк. Струминна технологія дозволяє створювати портативні принтери (масою 1,5...2 кг). Портативні струминні принтери можуть живитися не тільки від електромережі, а й від батарейок. Ці принтери, хоча і не забезпечують високої якості та високої швидкості друкування, особливо зручні для ділових поїздок (друкування контрактів, прайс-листів, реклам і т. ін.). Зазвичай їх використовують разом з портативним комп'ютером, але їх можна підключати і до будь-якого настільного комп'ютера. Більш досконала форма точок лазерного чи світлодіодного принтера забезпечує чистіше порівняно з матричним та струминним принтерами виведення. Тонер прилипає тільки в заряджених місцях барабана, тому контури виходять чіткішими, ніж коли стрічка чи крапля чорнила торкаються паперу. Тому ці типи в чорно-білому та «сірому» режимах забезпечують високу якість і вищу швидкість друкування порівняно зі струминними принтерами, і використовуються здебільшого в установах. Кольорові лазерні та світлодіодні принтери забезпечують таку ж якість виведення кольорових зображень, що й струминні, але через високу вартість мало поширені; ними користуються переважно у великих установах.

Усі інші типи принтерів (твердочорнильні, сублімаційні, воскові й автохромні) поширені значно менше, ніж матричні, струминні, лазерні та світлодіодні принтери. Через високу вартість як самих принтерів, так і видаткових матеріалів (брикетів чорнила, плівок і паперу) їх невигідно використовувати для друкування документації. Тому ці типи принтерів застосовують здебільшого для друкування кольорових фотографій високої та середньої якості, ярликів, наклейок, невеликих тиражів рекламних матеріалів і т. ін.

Деякі моделі принтерів (особливо сублімаційних) є фотопринтерами. Основна характеристика, що визначає якість друкування принтера, - роздільна здатність, вимірювана у кількості точок друкованого зображення на дюйм - dpi (dots per inch) чи на міліметр.

Якість матричних принтерів залежить від кількості штифтів у друкувальній головці, що становить зазвичай 240x144 dpi (у режимі NLQ). Роздільна здатність деяких 24-штифтових принтерів досягає 360x360 dpi. Для рядкових матричних принтерів роздільну здатність можна задавати. Так, горизонтальна роздільна здатність може становити 60, 120 чи 240 dpi, а вертикальна - 72 чи 144 dpi.

Мінімальна роздільна здатність сучасних струминних принтерів становить 600x600 dpi. Горизонтальна роздільна здатність деяких моделей струминних принтерів може досягати 4800 dpi, а вертикальна - 1200 dpi.

Лазерні, світлодіодні і твердочорнильні принтери мають роздільну здатність 600x600 або 1200x1200 dpi.

Роздільна здатність сублімаційних принтерів - від 260x260 до 346x346 dpi, воскових принтерів - від 200x200 до 1200x1200 dpi, а автохромних принтерів - від 306x306 до 480x720 dpi.

Порівнюючи роздільні здатності принтерів, які для передавання інтенсивності кольорів використовують півтоновий режим (струминні, лазерні, світлодіодні і твердо чорнильні принтери), і принтерів, що безпосередньо задають інтенсивності кольорів (сублімаційні, воскові й автохромні принтери), варто мати на увазі, що їх колірна роздільна здатність визначається по-різному. Для «півтонових» принтерів піксел кольору формується коміркою, розмір якої від 5x5 до 128x128 точок (залежно від моделі принтерів), тому їх колірна реальна роздільна здатність менша від роздільної здатності у dpi. Отже, якість кольорового зображення, забезпечувана сублімаційним принтером з роздільною здатністю 260x260 dpi, може бути вищою, ніж принтером з роздільною здатністю 4800x1200 dpi.

Суттєвою характеристикою принтера є иівидкість друкування. Швидкість друкування матричних принтерів вимірюється у символах за секунду - cps (characters per second); вона різна для різних режимів друкування. Так, для чорнового (draft) режиму швидкість друкування різними моделями принтерів становить 500...1100 cps, для режиму NLQ - у діапазоні 100...450 cps, а для режиму LQ - 200...300 cps. Для деяких моделей принтерів вказується і швидкість їх друкування в графічному режимі в точках за секунду - dps (dots per second). Ця швидкість становить 5000...30 000 dps.

Швидкість друкування рядкових матричних принтерів вимірюється у рядках за хвилину - lрm (lines per minute) і становить для різних моделей принтерів 1000...1800 lpm у чорновому режимі та 200...400 lpm у режимі NLQ.

Швидкість друкування інших типів принтерів вказується в кількості друкованих сторінок за хвилину - ррm (pages per minute) чи як час друкування однієї сторінки (у секундах).

Так, струминні принтери забезпечують швидкість друкування 0,4..20ррm. Конкретні значення швидкості залежать не тільки від моделі принтера, але й від режиму друкування (кольорового чи чорно-білого, текстового чи графічного).

Чорно-білі лазерні і світлодіодні принтери забезпечують швидкість друкування 6...45 ррm, а кольорові - 6...24 ррm (залежно від моделі принтера і режиму друкування).

Твердочорнильні принтери друкують зі швидкістю 7...24 ррm, а воскові - зі швидкістю 10...14 ррm.

Найповільніші принтери - це сублімаційні й автохромні (у них зазвичай задається час друкування однієї сторінки). Так, сублімаційні принтери друкують сторінку за 25...165 с, а автохромні - за 30...140 с (приблизно 0,4...0,5 ррm).

За форматом друкованого аркуша матричні, струминні, лазерні і світлодіодні принтери підрозділяють на принтери формату А4 (210x297 мм) (найбільш поширені) і більш дорогі принтери формату А3 (297x420 мм). Твердочорнильні принтери також мають формат друку А4. Решта принтерів (сублімаційні, воскові й автохромні) мають нестандартні формати друку, причому різні для різних моделей принтерів, наприклад 89x127 мм (3,5x5"), 100x148 мм (3,9x5,8"), 175x210 мм (6,9x8,3") чи 200x210 мм (7,9x8,3"). Тому ці типи принтерів не можна використовувати для друкування документів, що зазвичай мають формат А4 (хоча останнім часом з'явилися воскові й автохромні принтери цього формату).

Вимоги до носіїв виведених даних визначаються як вимоги до виду і якості носія (паперу чи прозорої плівки).

Матричні і твердочорнильні принтери не потребують якогось спеціального паперу і можуть друкувати на папері майже будь-якої якості. Деякі моделі твердочорнильних принтерів можуть друкувати зображення не тільки на папері, а й на прозорій плівці (таку плівку зазвичай використовують для проекційних апаратів).

Так само, як і матричні, струминні принтери зазвичай не потребують спеціального паперу, але забезпечують кращі результати на якісному папері. Оскільки точки мають лише приблизно однаковий розмір, то кожна точка чорнила прагне розтектися на папері до висихання, і чорнило всмоктується не однаково залежно від типу паперу. Тому якісний папір зі структурою, що зменшує розтікання чорнила під час висихання, може значно поліпшити зовнішній вигляд документа. Струминні принтери також можуть друкувати зображення на прозорій плівці, однак таке друкування виконується в спеціальному режимі за збільшеної витрати чорнила.

Лазерні і світлодіодні принтери також не потребують особливого паперу, але якість друкування істотно знижується на папері поганої якості. Оскільки для фіксації виведених даних використовується грубка, то лазерні принтери не можуть друкувати на прозорій плівці.

Сублімаційні і воскові принтери потребують паперу зі спеціальним покриттям, що всмоктує газоподібних чи рідкий барвник при контакті з друкувальною головкою.

На воскових принтерах можна робити відбитки і на прозорих плівках, оскільки друкувальні головки мають нижчу температуру, ніж головки сублімаційних принтерів.

Автохромні принтери відповідно до технології друкування можуть використовувати тільки папір, призначений для цього типу принтерів.

Усі типи принтерів мають внутрішню буферну пам'ять. її ємність для матричних принтерів становить 8... 128 кбайт. Мінімальна ємність буферної пам'яті інших типів принтерів становить 16 чи 32 Мбайт і може досягати 512 Мбайт (у разі встановлення додаткових модулів пам'яті). Такі ємності буферної пам'яті потрібні для принтерів (особливо з великою роздільною здатністю), оскільки оброблення виведених даних блоком керування виконується посторінково, що потребує протягомчасу оброблення зберігати в оперативній пам'яті графічні образи виведених сторінок.

Деякі моделі лазерних і твердочорнильних принтерів, крім буферної пам'яті, мають можливість установлення жорсткого диска, на якому зберігаються графічні образи сторінок (у цьому разі копіювання документа й обслуговування принтером декількох користувачів виконуються швидше).

Принтери, як і монітори, можуть працювати в одному з двох режимів друкування: текстовому або графічному.

У текстовому режимі принтеру передається код символа. Символи принтер може друкувати різними шрифтами. Матриці зображень по точках символів для різних шрифтів зберігаються або у вбудованому постійному запам'ятовувальному пристрої принтера, або завантажуються зі спеціальної касети (картриджа), що вставляється в принтер.

У графічному режимі принтер може виводити будь-які графічні зображення, що складаються з набору точок.

Керування процесом друкування (перемикання режимів, вибір стилю та міжрядкового інтервалу і т. ін.) забезпечується включенням у виведені на принтери дані визначених послідовностей символів - команд. Сукупність усіх команд утворює набір команд цього принтера.

Набір команд для матричних принтерів не стандартизований. Найпоширеніші набори команд - використовувані в принтерах найвідомішої фірми-виробника матричних принтерів Epson, а також набір команд Graphic Printer фірми IBM. Майже всі моделі матричних принтерів, крім власного набору команд, підтримують також обидва набори команд: Epson і IBM. Це означає, що цей принтер може бути представлений в операційній системі і як принтер фірм Epson чи IBM.

Струминні, лазерні, світлодіодні і твердочорнильні принтери функціонують за двома стандартами наборів команд, чи мов (завдяки їх схожості з мовами програмування):

- PCL (Printer Control Language - мова керування принтером) фірми Hewlett-Packard;

- мова PostScript фірми Adobe.

Мову PCL (остання версія мови - версія 6) для принтерів LaserJet фірми Hewlett-Packard призначено здебільшого для виведення текстів з невеликими графічними матеріалами середньої якості.

Принтер відповідно до PCL підтримує три типи шрифтів: вбудовані, завантажувані та картриджні. Убудовані шрифти (internal fonts) зберігаються в оперативній пам'яті, вбудованій в принтер, і є стандартними. Картриджні шрифти (cartridge fonts) зберігаються в оперативній пам'яті спеціальних модулів, підключених до принтера для розширення можливостей. Завантажувані чи програмні шрифти (soft fonts) - це шрифти, що зберігаються в комп'ютері і переносяться для використання в оперативну пам'ять принтера. Мову PCL використовують здебільшого в ділових і наукових прикладних задачах.

Принтери з використанням мови PostScript застосовують для видавничих цілей та інших спеціалізованих прикладних задач. За їх допомогою можна виводити рисунки і креслення, масштабувати шрифти і рисунки (робити їх більшими чи меншими), виводити «дзеркальні» чи негативні зображення, нахиляти текст у різних напрямах і в деяких випадках друкувати в кольорі. Майже всі моделі сучасних струминних, лазерних, світлодіодних і твердо чорнильних принтерів підтримують одну з версій PCL і одну з версій PostScript.

Кожна модель сублімаційних, воскових і автохромних принтерів має свій власний набір команд, призначений для виведення кольорових зображень і фотографій.

У текстовому режимі всі моделі матричних, струминних, лазерних, світлодіодних і твердочорнильних принтерів підтримують набори шрифтів, що включають від 3 - 5 шрифтів (у матричних принтерах) до декількох десятків шрифтів (в інших типах принтерів). Деякі моделі принтерів підтримують також різні стилі для шрифтів: жирний, підкреслення, курсив.

Слід зазначити, що виводити документи, виконані за допомогою сучасних текстових редакторів (наприклад, Microsoft Word) треба в графічному режимі, тобто друкувати тими шрифтами, якими виконано документ у редакторі.

У принтерах використовуються два способи подавання паперу: безупинний і окремими аркушами.

У разі безупинного способу папір у вигляді рулону чи довгих, складених по краях аркушів паперової стрічки (з перфорацією по краях) заправляється в принтер, і процес друкування виконується доти, доки не закінчиться рулон чи стрічка. За такого способу друкування фіксованою є тільки ширина виведеного аркуша, а висоту його можна змінювати. Для одержання окремих аркушів з надрукованого матеріалу папір або розрізається вручну, або за допомогою різака, вбудованого в принтер. Такий спосіб подавання паперу зручний, якщо потрібно надрукувати велику кількість аркушів (у цьому разі папір заправляється тільки тоді, коли рулон чи стрічка повністю закінчиться), або друкувати аркуші нестандартних форматів.

Безупинний спосіб подавання паперу можна використовувати для всіх моделей матричних принтерів, деяких моделей автохромних принтерів, а також деяких моделей струминних, лазерних і світлодіодних принтерів за допомогою спеціального механізму.

Друкування паперу (чи прозорої плівки) по аркушах можна виконувати в двох режимах: ручному й автоматичному.

У ручному режимі потрібно кожний аркуш паперу, що друкується, закладати вручну. В автоматичному режимі у вхідний лоток принтера вставляють відразу купку паперу, і під час друкування спеціальний механізм автоматично спрямовує в принтер по одному аркушу паперу.

Матричні принтери випускаються з ручним подаванням паперу, однак багато моделей принтерів мають механізми автоматичного подавання паперу, що постачаються окремо за додаткову плату. Всі інші типи принтерів випускаються з автоматичним подаванням паперу. Для цих принтерів, а також механізмів автоматичного подавання паперу в матричних принтерах як характеристику вказують максимальну кількість аркушів, яку можна помістити в лоток. Деякі моделі принтерів мають декілька вхідних і вихідних лотків для паперу (такі принтери зазвичай використовують для обслуговування декількох користувачів у комп'ютерній мережі).

Традиційний інтерфейс для принтерів - паралельний порт (більшість моделей матричних принтерів додатково забезпечують можливість підключення до послідовного порту). Усі нові типи принтерів (включаючи деякі моделі матричних принтерів) підключаються до комп'ютера через порт USB. Винятком є деякі моделі сублімаційних принтерів та автохромні принтери, які підключаються до інтерфейсу SCSI.

Деякі моделі принтерів (усіх типів) можна використовувати як мережеві принтери, тобто підключати до мережі як окремий пристрій. До їх складу входить слот для підключення мережевого адаптера або вбудований мережевий адаптер. Як характеристика мережевого принтера вказується тип (типи) мережевих адаптерів. Для фотопринтерів, крім інтерфейсу підключення до комп'ютера, наводяться типи карт Flash-пам'яті, які можна використовувати для введення даних у принтер.

Допустиме навантаження на принтер показує, яку максимальну кількість даних можна виводити на принтері протягом визначеного проміжку часу. Ця характеристика рекомендаційна і має істотне значення для принтерів з інтенсивним завантаженням (здебільшого для використовуваних в установах). За регулярного перевищення допустимого навантаження збільшується знос принтера і відповідно скорочується термін його безвідмовної роботи.

Допустиме навантаження матричних принтерів вимірюють у символах за місяць.

Його значення - 6...24 млн символів за місяць (залежно від моделі принтера). Допустиме навантаження інших типів принтерів вимірюють у сторінках за місяць - ррm (pages per month). Допустиме навантаження рядкових матричних принтерів становить 140 000...512 000 ррm, струминних принтерів - 3 000...12 000 ррm, лазерних і світлодіодних принтерів - 1 500...225 000 ррm, а твердочорнильних принтерів - 85 000 ррm.

Значення допустимого навантаження для сублімаційних, воскових і автохромних принтерів не задаються, оскільки спеціалізація на виведення фотографій і кольорових зображень припускає їх епізодичне використання.

Для принтерів, так само, як і для моніторів та клавіатур, існують стандарти ТСО.

Тепер діє стандарт ТСО'99, точніше його переглянута редакція, прийнята в січні 2004 р.

Відповідно до цього стандарту для принтерів визначено: вимоги до безпеки; вимоги до ергономіки, керування роботою і дизайну; вимоги до випромінювань, вимоги до процесу виробництва та вимоги до екології.

Вимоги до безпеки принтера зводяться до такого: конструкція принтера має бути такою, щоб його компоненти, до яких має доступ користувач (наприклад, для зміни картриджа), були електрично ізольовані, щоб у результаті порушення електричної ізоляції не сталося пожежі чи вибуху. Крім того, компоненти принтера, що випромінюють електромагнітні хвилі, не повинні заважати радіосигналам з інших пристроїв.

Вимоги до ергономіки, керування роботою і дизайну для принтера визначаються в стандарті як вимоги до форми, розмірів і розміщення принтера, а також розміщення на принтері елементів керування й індикації та написів до них. Крім того, окреслено вимоги щодо зручності доступу всередину принтера для заміни картриджа, чи усунення зібганого паперу, до системи самотестування принтера та двостороннього друкування аркуша.

Під час роботи принтер виділяє пил, випромінює озон, створює змінні електричні та магнітні поля, а також шум. Вимоги до випромінювання містять допустимі значення концентрації пилу, інтенсивності випромінювання і рівня шуму (допустимі значення шуму визначено окремо для матричних, струминних і лазерних принтерів).

Визначено також вимоги до енергозбереження як максимально допустимі витрати електроенергії в робочому режимі та режимі низького споживання електроенергії.

Вимоги до процесу виробництва принтерів включають обмеження на використання деяких хімічних речовин, розчинів і сполук під час виготовлення або складання принтера.

Для принтера задаються такі екологічні вимоги:

- до граничного вмісту шкідливих для здоров'я хімічних елементів (кадмію, ртуті, і свинцю);

- до вмісту шкідливих і легкозаймистих речовин у пластмасах, використовуваних у корпусі та інших деталях принтера;

- до матеріалів, використовуваних у принтері, щодо їх утилізації.

Відповідність принтера стандарту ТСО засвідчується наклейкою з логотипом ТСО.

Вартість друкування одного аркуша паперу залежить від вартості видаткових матеріалів (картриджів для матричних, струминних чи лазерних принтерів, брикетів чорнил для твердочорнильних принтерів, плівок для сублімаційних і воскових принтерів, паперу для автохромних принтерів). Вартість розраховують, виходячи і з заповнення сторінки текстом та зображеннями (зазвичай 50 %).

Додаткові можливості для принтерів:

- двостороннє друкування (принтер одночасно друкує обидві сторінки аркуша);

- спряження зі сканером, копіювальним апаратом і факсом (при цьому пристрій має меншу вартість, ніж сума вартостей спряжених пристроїв за рахунок спільного використання деяких компонентів, наприклад, сканера в копіювальному апараті та факсі);

- наявність відеовходу (для введення «заморожених» зображень з телевізора, відеомагнітофона або відеокамери з їх наступним друкуванням; такі пристрої називають відеопринтерами);

- наявність рідкокристалічного екрана для попереднього перегляду сторінок перед друкуванням (у фотопринтерах).

Характеристики видаткових матеріалів для принтерів такі:

1. для матричних принтерів - кількість символів, що друкуються фарбувальною стрічкою до її повного зносу (для звичайних матричних принтерів значення цієї характеристики становить 3...25 млн символів, а для рядкових матричних принтерів - 50...250 млн символів залежно від моделі картриджа);

2. для струминних, лазерних і світлодіодних принтерів - кількість сторінок, що друкуються до повної витрати картриджа (для струминних картриджів 150...900 с, для лазерних та світлодіодних принтерів - 3000... 12000с. залежно від моделі картриджа);

3. для сублімаційних і воскових принтерів - кількість сторінок, що друкуються до повної витрати касети з барвником (50...200 с. залежно від моделі принтера).

Зазначені величини орієнтовані і залежать від заповнення сторінки даними (передбачається 50 % заповнення й однакове заповнення кожним базовим кольором). Якщо кольоровим чорнилом (крім чорного) заповнено один картридж, то у разі повної витрати якого-небудь одного кольору картридж треба змінювати. Оскільки у твердо чорнильні принтери брикети завантажують у міру витрати кожного кольору, для них не задається кількість сторінок.

.

ЛЕКЦІЯ 14

Тема: Ігрові пристрої ПК

План

1. Характеристики джойстику та геймпаду

2. Керувальне кермо та трекбол

Дата добавления: 2013-12-12