Сучасна зарубіжна педагогіка про мету виховання

Більшість представників сучасної зарубіжної педагогіки мету виховання вбачає в адаптації людини до умов постіндустріального суспільства з урахуванням конкуренції на макро- та мікрорівнях. Водночас беруться до уваги глобальні проблеми.

Педагогіка неопозитивізму метою виховання вважає підготовку індивіда, здатного включитися в систему індустріального виробництва, яке функціонує як добре налагоджений механізм.

Педагогіка прагматизму мету виховання особистості вбачає у пристосуванні її до життя, у підготовці практиків, що вміють робити кар'єру, будувати свій бізнес.

Педагогіка екзистенціалізму передбачає створення умов для самореалізації особистості, зокрема індивідуалізацію навчання, що дає змогу реалізувати природні задатки людини.

Гуманістична педагогіка, на противагу педагогіці неопозитивізму, ставить за мету виховання гуманіста, формування в особистості високих моральних якостей, уміння спілкуватися, розуміти себе й інших людей. Сучасна особистість, гадають її представники, має вміти виживати, об'єднуючись із іншими людьми заради захисту життя на Землі. Ця педагогічна течія сформувалась як протест проти негативних наслідків стрімкого розвитку техніки, зменшення природних ресурсів, забруднення води, ґрунту, атмосфери.

Більшість напрямів зарубіжної педагогіки сходяться на тому, що виховання покликане також формувати законослухняну особистість, яка поважає закони і норми моралі демократичного суспільства, знає свої права і обов'язки та відповідально ставиться до їх виконання.

Залежно від засадничих принципів досягнення мети виховання пропонуються методи вирішення окремих проблем. Так, американська система морального виховання спирається на суверенність людської особистості, що діє за власним добрим спонуканням. Ця позиція потребує високої майстерності педагога, який повинен допомогти вихованцеві відчути себе впевненою у власних силах людиною. Значна увага приділяється і формуванню характеру. У більшості держав із традиційним демократичним устроєм зусилля педагогів зосереджено на тому, щоб молодь зрозуміла значущість громадянських прав і свобод. Навчальним планом школи передбачено відповідні предмети, які роз'яснюють конституційні права і свободи громадян, вчать користуватися ними.

Багато зусиль докладають педагоги і для прищеплення почуття патріотизму. Наприклад, в елементарній школі США обов'язковою є щоденна церемонія клятви державному прапору, що висить у кожному класі над дошкою. Перед початком занять діти встають, прикладають руку до серця, дивлячись на прапор, клянуться бути вірними «прапору, уряду, державі».

Цікавий досвід американських шкіл щодо дисциплінування учнів. Учителі та учні на загальних зборах приймають кодекс честі — звід правил, які всі учні зобов'язуються виконувати. У ньому сказано, як слід поводитися і працювати в бібліотеці, на спортивному майданчику, в залі під час розваг. Правила поведінки публікують у довіднику школи й вручають кожному учневі. Доводять їх і до відома батьків. Учнівський патруль стежить за порядком під час перерв, у їдальні, на спортивних майданчиках, на прилеглій до школи території.

Японські підлітки навчаються взаємоповаги у школі групової поведінки. Для цього їх залучають до групових бесід, під час яких кожен зобов'язаний відкриватися перед іншими і пояснювати причини своїх учинків. Конфлікти між собою діти уладнують, як правило, самі. Вчитель втручається тільки у вирішення найскладніших питань, інколи до цього залучають і батьківську раду класу.

Великого значення у школах Японії надають трудовому вихованню. Учнів навчають бути старанними, вміти наполегливо працювати в колективі й виявляти повагу до керівництва. Мета школи — підготувати вихованців до майбутньої кар'єри, озброївши їх основними знаннями про професії, корисні суспільству. Учні самотужки обирають навчальні курси, що найбільше відповідають запланованому професійному шляху.

Заслуговує на увагу і зарубіжний досвід виховної роботи у вищих навчальних закладах. Так, у Негевеському університеті (Ізраїль) створена студентська асоціація, яка є позаполітичною організацією. Представники студентів входять до складу багатьох університетських органів: Ради директорів, Виконавчого комітету, Сенату. В університеті проводять різноманітні культурні заходи: лекції, концерти, кінофільми, театральні постановки. У гуртожитках студенти мають змогу займатися хоровим співом, народними танцями і т. ін., підготувати черговий номер газети «Барабан». На добровільних засадах вони беруть участь у різних соціальних проектах, зокрема допомагають дітям із проблемних сімей. Спортивний центр університету має гімнастичний зал, шість тенісних кортів і два басейни. Діють клуби гандболу, волейболу, шах, плавання. Студентські команди представляють університет у різних змаганнях.

Дата добавления: 2013-12-12