Питання 9 - Арматура зовнішніх водопровідних мереж

Для організації належної експлуатації на зовнішніх водопровідних мережах передбачають встановлення запірно-регулювальної (засувки), запобіжної (запобіжні та зворотні клапани, вантузи) і водорозбірної арматури (водорозбірні колонки, пожежні гідранти).

Засувки призначені для управління потоком води в мережі та вимкнення окремих ділянок для огляду і ремонту. їх встановлюють у місцях перетину магістралей і відгалужень від них з таким розрахунком, щоб під час ремонту вимикали не більше п'яти пожежних гідрантів. Прохід у засувках перекривається запірними дисками, які пересуваються гвинтовим шпинделем. Засувки (рисунок 17) за конструкцією запірних дисків поділяються на паралельні і клинові, а за конструкцією шпин­деля - з висувним і невисувним шпинделем.

Рисунок 17 – Засувки: а – паралельна; б – клинова (з не висувним шпинделем): 1 – шпиндель; 2 – маховик; 3 – сальник; 4 – кришка; 5 – корпус; 6 – диск; 7 – латунні ущільнюючі кільця; 8 – опорний клин.

Зворотні клапани призначені для пропускання води лише в одному напрямку (рисунок 18). Їх встановлюють на напірних лініях насосних станцій. Запобіжні клапани призначені для захисту трубопроводів від руйнування при підвищенні в них тиску вище за допустимий. На малюнку 18 показано пружинний запобіжний клапан, в якому тиск відкриття клапана регулюється стисненням пружин.

Рисунок 18 – Клапани: а – зворотний; б – запобіжний; 1 – корпус; 2 – клапан; 3 – пружина.

Вантузи (рисунок 19) встановлюють у найвищих точках трубопроводу для автоматичного впуску або випуску повітря в трубопроводі.

Рисунок 19 – Вантуз: а – загальний вигляд; б – установка на водоводі; 1 – корпус; 2 – горловина; 3 – шарів поплавок; 4 – клапан для випуску повітря; 5 – засувка; 6 – водовід.

Накопичення повітря в трубопроводі неприпустиме, тому що це знижує пропускну здатність, викликає гідравлічні удари і аварії. При Накопичуванні повітря рівень води у вантузі знижується, поплавок опускається, клапан відкривається, і під тиском води повітря виходить в атмосферу. При утворенні вакууму клапан відкривається під атмосферним тиском.

Пожежні гідранти (рисунок 20 а) призначені для забору води із зовнішніх мереж для гасіння пожежі. Пожежні гідранти розташовують у колодязях на спеціальній підставці. При користуванні гідрантом на нього нагвин­чується переносний стендер (рисунок 20 б), до якого під'єднують пожежні рукави. Крім підземних можуть використовуватись і наземні гідранти, які поєднують з водорозбірними колонками. Гідранти встановлюють на водопровідній мережі на віддалі не більше 150 м один від одного. Коло­дязі, де розташовані пожежні гідранти, повинні бути не ближче ніж за 5 м від стін будівель і мати зручний під'їзд.

Рисунок 20 – Конструкція пожежного гідранту і стендера: а – пожежний гідрант; б – стендер: 1 – стояк; 2 – пожежна підставка; 3 – клапан; 4 – штанга з квадратною головкою; 5 – спускний пристрій; 6 – ковпак; 7 – корпус стендера; 8 – штанга стендера з квадратною головкою; 9 – штуцер для під’єднання пожежного рукова; 10 – запірний пристрій штуцера; 11 – рукоятка (розміри в мм).

У житлових кварталах, які не мають каналізації і вводів у будинки, воду беруть безпосередньо із зовнішньої мережі через встановлені на ній водорозбірні колонки (рисунок 21). Водорозбірні колонки, як правило, розташовують вздовж вулиць і на перехрестях за умови, що радіус дії кожної колонки не перевищує 100 м. При напорі в мережі більше 0,1 МПа забезпечується нормальна робота колонок.

Рисунок 21 – Водорозбірна колонка: а – загальний вигляд; б – деталь верхньої частини; 1 – піднімальний важіль з рукояткою; 2 – трубчаста штанга; 3 – поджаюча труба; 4 – патрубок; 5 – інжектор; 6 – приймальний бачок; 7 – клапан.

Для забезпечення потрібної експлуатації мережі слід так розмістити на ній водопровідну арматуру, щоб можна було легко регулювати подачу води, виключати окремі ділянки для ремонту і регулювання водорозбору. Розташування на мережі арматури, фасонних частин, водопровідних колодязів та іншихдеталей показують умовними позначеннями на спеціальному кресленні, яке називається деталюванням мережі (рисунок 22).

Рисунок 22 – Деталювання ді-лянки водопровідної мережі: 1,10 – патрубок «фланець – гладкий кінець» 2,5,8,25,31 – засувки; 3,11 – трійник фланцевий; 4, 16, 26 – перехід фланцевий; 6 – випуск фланцевий; 9, 17, 30 – патрубок «гладкий кінець з насувним фланце»; 7, 14 – патрубок «фланець – раструб»; 12 – трійник «розтруб – фланець»; 13 – хрестовина фланцева; 15, 33 – заглушка; 18, 28 – трійник фланцевий з пожежною підставкою; 19 – пожежний гідрант; 20, 33 – заглушка; 21, 23 – вентиль; 24 – водорозбірна колонка; 27 – хрестовина «розтруб – фланець»; 29 – пожежна підставка фланцева (нестандартна); 32 – хрестовина «розтруб – фланець з пожежною підставкою»,

Деталювання виконують на схемі без масштабу, але так, щоб його конфігурація відповідала контуру мережі. За даними деталювання складають специфікацію фасонних частин, арматури та водопровідних колодязів.

Питання для контролю знань:

1. Які схеми трасування зовнішніх водопровідних мереж Вам відомі?

2. Поясніть принцип прокладання та проектування зовнішніх водопровідних мереж.

3. Які схеми живлення водопровідної мережі Вм відомі? Чим вони відрізняються одна від оджної?

4. Поясніть принцип та послідовність розрахунку зовнішніх водопровідних мереж?

5. Як потрібно підготувати мережу для розрахунку?

6. Чим відрізняються між собою: визначення розрахункових витрат та гідравлічний розрахунок мережі?

7. Які споруди необхідно розташовувати на зовнішніх водопровідних мережах?

8. Поясніть конструкцію збірного залізобетонного оглядового колодязя.

9. Де і для чого влаштовують водопровідні оглядові колодязі?

10. Для чого потрібні на мережах футляри (кожухи)? Де їх встановлюють?

11. Де і для чого влаштовують переходи на водопровідних мережах?

12. Поясніть конструкцію переходу через річку та під річкою.

13. Поясніть конструкцію переходу під залізницею, над автомобільною дорогою та по естакаді через яр.

14. Як випробують мережу зовнішнього водопостачання?

15. Що необхідно зробити перед здачею в експлуатацію мережі зовнішнього водопостачання?

16. Для чого та як прокладають тимчасові будівельні трубопроводи?

17. Як і для чого необхідно визначати потрібний напір в зовнішніх водопровідних мережах?

18.Чим відрізняються між собою потрібний напір для визначення

господарчо - питних потреб та напір для визначення пожежної витрати

води?

18. Як можна визначити необхідність встановлення насосу?

19. Для чого потрібні фонтани та яке водопостачання у них буває?

20. Які основні схеми водопостачання фонтанів Вам відомі, з яких основних елементів вони складаються?

21. Що необхідно враховувати при проектуванні фонтанів?

22. Скільки точок живлення може бути у фонтана?

23. Поясніть принцип та потрібність створення струмка або фодоспаду?

24. Скільки варіантів створення струмка Вам відомі? Поясніть кожен.

25. Поясніть як потрібно доглядати за ставком навесні та восені.

26. Поясніть як потрібно доглядати за ставком влітку та взимку.

Дата добавления: 2013-12-12