Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

З володарів транспортних засобів




Рис. 5.3. Структурно-логічна схема розрахунку податку

 

Комунальний податок вилучається з юридичних осіб, крім бюджетних організацій, планово-дотаційних і сільськогосподарських підприємств. Його максимальний розмір не повинний перевищувати 10% річного фонду оплати праці, що обчислюється виходячи з розміру неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян.

Об'єктом оподатковування є розрахункова величина фонду оплати праці, що визначається як множина середньосписочної чисельності працівників і одного неоподатковуваного мінімуму (рис. 5.4.).

 

 

Об’єкт оподаткування х Один неоподаткований мінімум х Ставка податку = Розмір комунального податку

 

Середньосписочна чисельність   Не більше 10 %

Рис. 5.4. Структурно-логічна схема розрахунку комунального податку

 

Збір за забруднення навколишнього середовища, що обчислюється згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року включений у перелік загальнодержавних податків і зборів, що виплачуються в Україні.

Збір установлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище і розміщення відходів.

Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, у тому числі їх об'єднання, філії, відділення й інші відособлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на іншій території, ніж платник; бюджетні, суспільні й інші підприємства, відділення й організації; постійні представництва нерезидентів, що одержують доходи в країні; громадяни, що роблять на території України і у межах її континентального шельфу і виняткової (морський) зони викидів і скидання забруднюючих речовин у навколишнє середовище і розміщення відходів.

Об'єктами вирахування збору є:

- для стаціонарних джерел забруднення – обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, і обсяги відходів, що розміщаються в спеціально відведених для цього місцях або на об'єктах;

- для пересувних джерел забруднення – обсяги фактично використаних видів палива, унаслідок спалювання яких утворяться забруднюючі речовини.

Нормативи зборів установлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин і розміщення відходів.

Стягування плати за спеціальне використання водних ресурсів як загальнодержавного, так і місцевого значення відбувається згідно з Законом України «Про охорону навколишнього середовища» за єдиними правилами згідно з порядком, установленим Кабінетом міністрів України, усіма суб'єктами підприємницької діяльності, підприємствами гідроенергетики і підприємствами водного транспорту, що експлуатують річкові водні шляхи.

До водних ресурсів загальнодержавного значення відносяться відведені до басейнів річок поверхневі води, що розташовані або використовуються на території більше однієї області, крім припливів усіх порядків і підземні води.

До водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, що не віднесені до ресурсів загальнодержавного значення і затверджені Державним комітетом водного господарства при участі Міністерства охорони навколишнього середовища.

Платником збору за спеціальне використання природних ресурсів є всі юридичні особи і громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують у господарській діяльності водні ресурси.

Об'єктом вирахування збору є фактичний обсяг води, що використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу утрат води в їхніх системах водопроводу.

Розміри збору за спеціальне використання водних ресурсів, крім тих, які використовуються підприємствами гідроенергетики і водного транспорту, установлюються виходячи з нормативів плати, обсягів використання води і лімітів її використання (рис. 5.5).

Нормативи плати диференційовані по двох ознаках:

1. якщо вода збирається з поверхневих водних об'єктів – у залежності від водогосподарчих мереж;

2. якщо вода збирається з підземних вод – у залежності від адміністративно-територіальної одиниці.

Фактичний обсяг води х Нормативи плати = Розмір плати за спеціальне використання природних ресурсів
Обсяг використаної води + обсяг втрат   Диференційована залежно від водогосподарчих ліній та від адміністративно-територіальної одиниці  

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-12; Просмотров: 306; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.