Карданна передача

Автоматична трансмісія

Для розуміння суті автоматичної трансмісії порівняємо її з простою механічною трансмісією.Розглянемо коротко головні компоненти автоматичної трансмісії і функції, які вони виконують (рис. 4)

Рис.4 - Головні компоненти автоматичної трансмісії:
1) Гідротрансформатор (ГТ) – відповідає зчепленню в механічній трансмісії, але не вимагає безпосереднього управління з боку водія.
2) Планетарний ряд - відповідає блоку шестерень в механічній коробці передач і служить для зміни передавального відношення в автоматичній трансмісії при перемиканні передач.
3) Гальмівна стрічка, передній фрикціон, задній фрикціон - компоненти, за допомогою яких здійснюється перемикання передач.
4) Пристрій управління - здійснює контроль за перемиканням передач в трансмісії з вбудованою електронною системою управління. Автоматична трансмісія перемикає передачі самостійно в залежності від швидкості автомобіля і забезпечує водієві приємні і комфортні умови для водіння автомобіля. Від водія лише потрібно вручну вибрати напрямок руху автомобіля: вперед або назад.

Карданна передача являє собою дві вилки, з'єднані між собою за допомогою хрестовини. На кінці хрестовини надіто голчасті підшипники. Хрестовина фіксується в проушинах вилок з допомогою стопорних кілець. У одинарної карданної передачі кутові швидкості обертання ведучої і веденої вилок нерівні.

Дві карданні передачі з'єднуються між собою за допомогою тонкостінного сталевого вала. Одна передача через шліци з'єднується з вихідним валом КПП, друга за допомогою фланця - з ведучою шестернею головної передачі. Шлицеве з'єднання дозволяє при русі змінювати довжину вала (вал ковзає по шліцах). При великій довжині вала передача сильно вібрує, а підлоговий тунель в кузові доводиться робити занадто високим. Тому в більшості автомобілів застосовується карданна передача з проміжним валом.

Карданна передача забезпечує передачу крутного моменту під кутом не більше 20 градусів. При більших значеннях значно зростає навантаження на шарніри, збільшується нерівномірність обертання і вібрації. Тому такі передачі не придатні для передньоприводних автомобілів, тому що в них потрібна передача моменту під кутом більше 20 градусів.

. Вихід було знайдено у застосуванні шарніра рівних кутових швидкостей (ШРКШ). Крутний момент передається від двигуна на колесо за допомогою двох ШРКШ - внутрішнього і зовнішнього. Зовнішній ШРКШ повинен забезпечувати передачу моменту тільки у змінюваних кутових напрямках, а внутрішній, крім того, і в осьовому напрямку. Таким чином внутрішній ШРКШ, змінюючи довжину всієї передачі (аналогічно шліцьовому з'єднанню в карданній передачі), компенсує переміщення силового агрегату при русі автомобіля.

За всю історію автомобілебудування було сконструйовано не менше десятка видів шарнірів, але в даний час в основному застосовуються два: кульковий ШРКШ і ШРКШ типу «трипод».

Кульковий шарнір складається з корпусу з зовнішньою обоймою, внутрішньої обойми, шести кульок і сепаратора, який утримує кульки. Кульки розміщені в канавках корпусу і обойми, яка з'єднується з приводним валом шліцьовим з'єднанням. Внутрішні і зовнішні ШРКШ конструктивно відрізняються: доріжки під кульки у внутрішньому шарнірі - прямі, а в зовнішньому - радіальні. Радальні забезпечують більший кут повороту, а прямі дозволяють деталі шарнірів переміщуватися в осьовому напрямку, компенсуючи коливання передньої підвіски і силового агрегату

Кульковий ШРКШ вимагає збагаченого і постійного мастила, не терпить бруду. Герметичність забезпечується гумовими захисними чохлами (пильовиками). Пильовики шарнірів мають форму гофри для того, щоб кожного разу, коли пильовик стискується, розмазане по стінках мастило поверталося назад в шарнір.
Шарніри типу «трипод» також бувають двох видів: жорсткі і універсальні.

Перші забезпечують передачу крутного моменту під великими кутами і використовуються в якості зовнішніх.

Універсальні працюють при менших кутах, але допускають осьові переміщення - тому їх встановлюють як внутрішні.

Жорсткий шарнір складається з корпусу, з’єднаного з вхідним валом. У корпусі нерухомо закріплюється трипроменева опора, на кінцях якої встановлено обертові ролики з кульовою поверхнею. Всередину корпусу вставлена ​​вилка з вихідним валом, в якій для переміщення по роликах зроблено три паза циліндричного перетину. Торцева поверхня вилки сферична, що дозволяє отримувати більший робочий кут між сполученими валами.
Універсальний шарнір складається з корпусу, трьох роликів, одягнутих на пальці трипроменевої опори, напресованих на шлицеву частину вихідного вала. Ролики на пальцях опори обертаються на голчастих підшипниках. У внутрішній частині корпусу зроблено канавки під ролики, що забезпечує необхідний кут повороту внутрішнього шарніра, а також дозволяє опорі

переміщуватися по вздовжньому напрямку.

Дата добавления: 2013-12-12