| Двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ) – це теплові двигуни, в яких хімічна енергія палива, що згоряє всередині робочої порожнини двигуна, перетворюється на механічну роботу. Двигуни внутрішнього згоряння діляться на дві групи: дизелі - двигуни із запалюванням від стискування, які працюють на дизельному паливі, і бензинові двигуни з примусовим запалюванням, що працюють на бензині.
Двигуни внутрішнього згоряння, що встановлюються на автомобілях, тракторах і шасі, називають автотракторними. За призначенням ці двигуни можна розділити на основні і пускові.
Дизелі працюють по принципу самозаймання палива в повітряному середовищі. Горюча суміш запалюється за рахунок підвищення температури повітря при стискуванні в циліндрах і розпилення палива форсунками. У карбюраторних двигунах горючу суміш готують у карбюраторі і запалюють її в циліндрах електричної іскрою.
За родом спалюваного палива розрізняють двигуни внутрішнього згоряння, що працюють на важкому рідкому паливі (наприклад, дизельному, гасі) і працюють на легкому паливі (бензині з різними октановими числами) і газоподібному (пропан бутанової суміші).
За способом утворення горючої суміші використовують двигуни з внутрішнім і зовнішнім сумішоутворенням.
Внутрішнє сумішоутворення здійснюється в дизелях, повітря всмоктується окремо і насичується розпиленим дизельним паливом всередині циліндрів перед займанням.
Зовнішнє сумішоутворення застосовують при бензиновому і газовому пальному. Всмоктуване двигуном повітря змішується з бензином або газом у карбюраторі або змішувачі до потрапляння горючої суміші в циліндри.
За способом охолоджування відомі двигуни з рідинним і повітряним охолоджуванням. Двигуни з рідинним охолоджуванням забезпечують більш рівномірний режим роботи при коливанні температури зовнішнього повітря. Як охолоджувальну рідину застосовують воду або антифризові рідини, які замерзають при низьких температурах (до мінус 40оС).
Двигуни з повітряним охолоджуванням обдуваються потоком повітря, що нагнітається вентилятором в обребрені поверхні циліндрів.
За кількістю і розташуванням робочих циліндрів розрізняють одно-, дво-, чотири-, шести-, восьмициліндрові двигуни; за розташуванням робочих циліндрів – вертикально-рядні, V-подібні і горизонтально-рядні.
Дизельні двигуни забезпечують порівняно з карбюраторними більший ККД – від 25 до 32%, меншу витрату палива – від 25 до 30%, невисоку вартість експлуатації за рахунок більш низької ціни важкого палива, простіші по конструкції із-за відсутності системи запалювання За принципом роботи розрізняють чотири-і двотактні двигуни. До основних показників двигунів відносяться: ефективна потужність (кВт), частота обертання колінчастого вала (хв-1), крутний момент (Н×м), погодинна (кг / год) та питома (грам / ефективну кВт × год) витрати. Коефіцієнт корисної дії характеризує кількість теплоти, перетвореної на корисну роботу при повному згорянні палива. Для дизелів ККД коливається в межах від 0,32 до 0,4, для карбюраторних від 0,25 до 0,35.
|
