Программное обеспечение компьютера

Виходячи з делегованих споживчими товариствами повноважень, Центральна спілка споживчих товариств України представляє інтереси споживчої кооперації в Міжнародному кооперативному альянсі та здійснює інші зв’язки з міжнародними організаціями.

Споживчі товариства, їх спілки та підпорядковані їм підприємства самостійно встановлюють міжнародні зв’язки з організаціями зарубіжних країн і відповідно до законодавчих актів України створюють спільні підприємства та здійснюють інші види зовнішньоекономічної діяльності.

Стосунки з вільним кооперативним рухом започаткували піо­нери української споживчої кооперації М. Баллін, В. Козлов, М. Зібер та інші. Вони підтримували дружні зв'язки з англійсь­кою, французькою та швейцарською кооперацією, листувалися із західними кооператорами, відвідували їх країни для вивчення й запозичення досвіду, враховуючи соціально-економічну ситуацію в Україні. Українські кооператори намагалися налагоджувати торговельні контакти, брали участь у кооперативних конґресах і конференціях різних країн ще перед виникненням Міжнародного кооперативного альянсу (МКА).

Активно співпрацював з МКА український кооператор Херсонщини Микола Левитський. Він брав участь у роботі Пер­шого й наступних його конгресів протягом ЗО років як гість або як офіційний представник у складі російської та української коопе­ративних делегацій. М. Левитський був учасником конґресів МКА в Парижі (1896), Кремоні в Італії (1907), Гамбурзі (1910) й востан­нє в Стокгольмі (1927). Персональним членом МКА був українсь­кий кооператор С. Бородаєвський. Делеґати західноукраїнської спілки міської споживчої кооперації «Народна Торгівля» їздили на Міжнародний кооперативний конгрес у Будапешті (1909).

На конгресі в Ґлазґо (1913) західноукраїнські кооператори на чолі з І. Петрушевичем роздали його учасникам інформаційну брошуру англійською мовою про історію та тогочасний стан ук­раїнської кооперації в Австро-Угорщині.

Протягом 1917-1920 рр., у часи визвольних змагань українсь­кого народу за незалежність, кооперація в Україні досягла неаби­якого розвитку. Було створено Всеукраїнську кооперативну спіл­ку Дніпросоюз, яка оголосила свій вступ до МКА. Кооперативні спілки України різних рівнів налагодили ділові стосунки з коопе­раторами Фінляндії, Швеції, Німеччини, Болгарії, відновили та зміцнили давні зв'язки з кооператорами Сибіру та кооперативни­ми організаціями кавказьких народів, які солідаризувалися з ук­раїнськими кооператорами ще на всеросійських кооперативних з'їздах.

Найстаршим членом МКА з-поміж українських кооперативних організацій була західноукраїнська міська споживча коопе­рація «Народна Торгівля». Вона також підтримувала тісні контак­ти з Гамбурзькою спілкою німецьких споживчих кооперативів, бу­ла членом великих британських споживчих гуртових організацій.

Між двома світовими війнами українську кооперацію в МКА репрезентували Ревізійний Союз Українських Кооперативів та «Народна Торгівля». На кожному конґресі міжвоєнного періоду — в Базелі (1921), Генті в Бельгії (1924), Стокгольмі (1927), Відні (1930), Лондоні (1934), Парижі (1937) — була присутня делеґація українських кооператорів на чолі з головою РСУК Ю. Павликовським.

Підтримували зв'язки з міжнародним кооперативним рухом і західноукраїнські жінки-кооператорки. Делеґатки Української Жіночої Кооперативної Гільдії від 1930 р. брали участь у конгре­сах Міжнародної жіночої кооперативної Гільдії: в Відні (1930), Лондоні (1934), Парижі (1937). В 1933 р. Українська Жіноча Коопе­ративна Ґільдія стала повноправним членом Міжнародної жіночої кооперативної гільдії. В 1937 р., разом з конгресом, у Парижі від­булася конференція Міжнародної жіночої кооперативної гільдії. На дводенній конференції жінок-кооператорок делеґаткою від Ук­раїнської Жіночої Кооперативної Ґільдії була Олена Залізнякова — директорка жіночої кравецької школи при кооперативі «Труд» у Львові.

У час між двома світовими війнами українські кооператори налагодили дуже тривкі й широкі зв'язки з кооператорами Чехо-Словацької республіки. В демократичній країні великого сло­в'янина Т. Масарика тоді виникла та розвивалася Українська Господарська Академія, яка зробила свій цінний вклад у теоре­тичний розвиток вчення про кооперацію та виховала цілу плея­ду кооператорів-теоретиків і практичних організаторів. З-поміж українців, які доклали чималих зусиль до розвитку чехо-словацької та західноєвропейської кооперативної думки, нале­жить згадати насамперед проф. С. Бородаєвського та проф. Б. Мартоса. Обидва вони були членами міжнародного інституту для кооперативних закладів, заснованого відомим економістом-ко-оператором Шарлем Жідом. Інформацію про український коопе­ративний рух розповсюджував також М. Гехґер, як редактор од­ного з фахових журналів.

У 1924 р. проф. С. Бородаєвський і проф. Б. Мартос, як пред­ставники Української Господарської Академії, брали участь у міжнародній кооперативній виставці під час конґресу в Генті (Бельгія). С. Бородаєвський написав французькою мовою брошуру про навчання в кооперативному відділі УГА. Тисячі примірників цієї книжки було роздано відвідувачам виставки та учасникам Міжнародного кооперативного конґресу. Представники радянської кооперації запротестували проти її розповсюдження, але їх про­тесту світова кооперативна громадськість не сприйняла.

Обидва згадані українські професори брали участь у всесві­тній конференції професорів, які викладали предмет кооперації в вищих навчальних закладах. У 1931 р. С. Бородаєвського було делеговано на другу таку конференцію та з'їзд фундаторів Між­народного кооперативного інституту. Разом з проф. М. Туган-Барановським, С. Бородаєвський найбільше відомий в наукових ко­лах і в міжнародному кооперативному рухові як видатний учений-дослідник кооперації й співробітник багатьох кооперативних журналів, що виходили різними мовами світу.

На початку 1937 р. відбувся XV конґрес МКА в Парижі, ос­танній перед другою світовою війною. Західноукраїнську делега­цію на цьому форумі очолювали Ю. Павликовський і О. Луцький, які налагодили особисті взаємини з видатними представниками міжнародного кооперативного руху — В. Гансером, Г. Меєм, док­тором Дж. Фоке, Е. Пуасоном та іншими. Учасникам конґресу бу­ло роздано видану німецькою та французькою мовами ілюстро­вану інформаційну книжечку про західноукраїнський коопера­тивний рух. Член української делеґації на останньому передвоєн­ному конґресі — О. Луцький був заарештований в 1939 р. і помер у концентраційному таборі біля Архангельська.

В 1951 р. представник московської Центроспілки домагався прийому до членів МКА окремо кооперативних організацій Ук­раїнської та Білоруської РСР, щоб мати більше голосів у цій між­народній кооперативній організації, але цю вимогу відхилили.

В предыдущей лекции мы рассмотрели состав вычислительной системы. Типичная траектория данных при обработке в ЭВМ условно показана на следующей схеме.

Программное обеспечение (ПО), подразделяют на прикладное и системное.
Рассмотрим слои программного обеспечения компьютерной системы

Отдельно выделяют наиболее общую часть системного программного обеспечения – операционную систему.

Дата добавления: 2013-12-12