Соціально – економічне становище українських земель (Галичина, Буковина, Закарпаття) у складі Австро – Угорської імперії ( реформи Марії – Терезії та Йосифа ІІ)

Українські землі в роки Першої російської революції 1905-1907 рр. та І Світової війни 1914-1918 рр. Діяльність УСС та СВУ.

Політичне становище українських земель у складі Австро – Угорської імперії («Руська трійця», «Просвіта», НТШ) та виникнення інших політичних організацій.

Соціально – економічне становище українських земель (Галичина, Буковина, Закарпаття) у складі Австро – Угорської імперії (реформи Марії – Терезії та Йосифа ІІ).

Тема: Українські землі у складі Австро – Угорської імперії в ХІХ на поч. ХХ ст.

Лекція № 8

Тема: Українські землі у складі Австро – Угорської імперії в ХІХ на поч. ХХ ст.

Лекція № 8

Наприкінці XVIII ст. внаслідок трьох поділів Польщі західноукраїнські землі площею понад 60 тис. кв. км з населенням 2,5 млн. осіб (у тому числі 2 млн. українців) стали колонією Австрійської імперії. її населення жило в умовах жорстокого соціально-економічного визиску з боку абсолютистської монархії. Вкрай незадовільним було й культурне становище українців. У Галичині тривав початий ще значно раніше процес полонізації, на Закарпатті - мадяризації, на Буковині - румунізації. Східна Галичина разом із частиною польських земель входила до складу "королівства Галіції та Лодомерії" з центром у Львові. В адміністративному відношенні край поділявся на 12 округів. На чолі Галичини стояв губернатор, який призначався Віднем.

Галичина, Буковина, Закарпаття були найвідсталішими австрійськими провінціями. На західноукраїнських землях розвивалися головним чином винокуріння, пивоваріння, металообробна, фарфоро-фаянсова, цукрові,лісова, добувна галузі. Кріпосництво заважало розвиткові як промисловості так і сільського господарства.

Промисловість залишалася відсталою, важкої промисловості майже не існувало, машинобудування було розвинуто недостатньо. Провідними галузями були нафтодобувна, деревообробна галузь та харчова промисловість.

У промисловості домінував іноземний капітал: австрійський, німецький, французький.

Повільно йшов процес зростання міст.

Па початку XX ст. у промисловості Східної Галичини, Буковини, Закарпаття помітне місце відіграють промислові об'єднання та акціонерні товариства, динамізується процес концентрації виробництва: з 1902 по 1910.

Кількість робітників Галичини збільшилася на третину., а число підприємств зменшилося майже вдвічі. Однак великих фабрик і заводів тут були лише одиниці. Нові явища спостерігалися у сфері фінансів та кредиту, банківській справі. Розгортався кооперативний рух.

Галичина, Закарпаття, Буковина були відсталою аграрною провінцією Австро-Угорської імперії. У цьому секторі економіки було зайнято близько 90 % населення. Зміни в сільському господарстві відбувалися повільно, воно йшло переважно пруським шляхом.

Політика Австро-Угорщини була спрямована на те, щоб закріпити за Україною статус аграрно-сировинного придатку до розвинутих частин імперії: західноукраїнські землі були джерелом дешевої сировини та ринком збуту для промислових товарів і машин.

У зв’язку з цим з кінця XIX ст. почалась масова еміграція селян до Канади, США, Бразилії, Аргентини, а також на Балкани. До Першої світової війни із західноукраїнських земель виїхало і поселилося за кордоном близько одного мільйона осіб.

Дата добавления: 2013-12-12