Породи хімічного та органічного походження

Найголовніші осадові породи.

Валунник, галечник або щебінь, гравій або жорстви, пісок, вулканічні бомби, вулканічний гравій, вулканічний пісок, вулканічний попіл, лес, лесовидний суглинок, лесовидний супісок (алеврити), глина, суглинок, супісок (пеліти), конгломерат, туфоконгломерат, брекчія, туфобрекчії, гравеліт, туф вулканічний, піщаник алевроліт, аргіліт, вапняк, вапняк-черепашник, травертин.

ПОРОДОУТВОРЮЮЧИМИ Є КВАРЦ, КАЛЬЦИТ, КАОЛІНІТ, ОПАЛ, ГІПС, СЛЮДА ТА ІНШІ.

Генетичні типи осадових порід:

Елювіальні - продукти вивітрювання, що залишилися на місці утворення;

Делювіальн і - змиті з вищерозташованих ділянок (на схилах, біля підніжжя і т.д.);

Пролювіальні - продукти руйнування, що виносяться тимчасовими водними, потоками (і селями) до підніжжя;

Алювіальні - відкладення, сформовані постійними водними потоками в річкових долинах і утворюються з уламкових матеріалів (елювій, пролювій, делювій), знесених зі схилів гір і продуктів бічної і донної ерозії, окатанності і відсортованих при їх транспортуванні;

Колювіальні - продукти вивітрювання (уламкові і глинисті), зміщені вниз силами ваги (на схилах і біля підніжжя гір);

Діагенетичн і - сукупність процесів фізико-хімічних перетворень пухких опадів гірських порід у верхній зоні земної кори;

Епігенгетичні - епі (понад)-вторинні природні зміни г.п.;

Сиінгенетичні - син (разом);

алевроліти-зцементовані окатанниє уламки;

алеврити-окатані уламки;

брекчії-зцементовані не окатані уламки;

щебінь і жорстви (жорства)-пухкі не окатані уламки

Вапняки, ракушняк, крейда, буре та,к. вугілля, бітуми, нафта.

Х е м о г е н н і породи –осадові, які утворилися з справжніх та колоїдних розчинів. Формуються, в основному, на дні; є також відклади підземних вод (сталактити, сталагніти).До них відносять залізні та марганцеві руди, боксити, фосфорити, мергелі, вапняки, доломіти, гіпс, кам’яна та калійна солі.

О р г а н о г е н н і породи поділяють на органогенні, органогенно-уламкові, детритові (тертій). До них належать вапняки, крейда, діатоліти, нафта, вугілля.

СТРУКТУРА - КРУПНОЗЕРНИСТА (БІЛЬШ ЗА О,25ММ);

СЕРЕДНЬОЗЕРНИСТА (О,1—О,25)ММ;

МІЛКОЗЕРНИСТА (О,О5 –О,1)ММ;

ТОНКОЗЕРНИСТА (МЕН. ЗА О,О5)ММ.

Буває і прихованокристалічна

Т Е К С Т У Р А – шарувата, рідше массивна; до них належать вапняки, крейда, діатоліти, нафта, вугілля.

СКРІПЛЮЮЧИМ ЗЕРНА МАТЕРІАЛОМ (ЦЕМЕНТ) МОЖУТЬ БУТИ ГЛИНИСТІ, ПІЩАНІ, КРЕМЕНИСТІ, ВАПНИСТІ АБО ЗАЛІЗИСТІ МАТЕРІАЛИ.

Дата добавления: 2013-12-12