Тема. 4. Геологічна історія земної кори

Значущість даних про залягання гірських порід.

З інж. геолог. точки зору, найсприятливішим є горизонтальне (або приблизно таке) залягання шарів великої потужністі та однорідного складу (Рис. 3.3.а,б. Ц. ст..49.). Але шари та пласти можуть бути різними породами: міцними (вапняки,пісковикі) та слабкими і малостійкими (пластичні глини, торф, пливун), можуть включати лінзи з слабкими породами, (рис. В.), круті падіння пластів(рис.г.) на яких можуть виникати зсуви(рис.з.), малих розмірів (рис. д.,ж.) розломи і тріщини (рис.е.).Такі явища порушують однорідність основ споруд, призводять до нерівномірного їх осідання, порушують циркуляцію підземних вод та інш. Тому для інж. геолог. оцінки будівельних майданчиків потрібно проведення складних вишукувань з використанням теоретичної бази структурної геологіі (морфологія і генезис).

Контрольні запитання.

1. Гірські породи (Г. П.), геологічний цикл. Значущість даних про їх залягання.

2. Типи Г. П., процеси їх утворення.

3. Структура і текстура Г. П.

4. Магматичні породи, типи залягання.

5. Класифікація М. П.

6. Метаморфічні породи, типи.

7. Структура основніх типів м. п.

8.Осадови породи (о.п.) Умови утворення.

9. Структура і текстура о. п., особливості.

10. Характеристика основніх о. п.

11. Породи хімічного та органічного походження.

12. Форми залягання о.п.

12. Значущість даних про залягання порід.

Склад теми. (1 ст. 52..57.)

1. Вік г.п., методи досліджень.

2. Абсолютний і відносний вік. Геологічній годіннік.

3. Геохронологія: єри, періоди, епохи та іх позначення, відповідні ім г.п.

4.1. Абсолютний та відносний вік г.п..

Геологічна наука, яка вивчає історію Землі, називається і с т о р и ч н о ю г е о л о г і є ю і базується на геологічних документах – товщах г.п. і характеру їх нашарувань, залишками викопних рослин та організмів, які розповідають про етапи розвитку земної кори і вік г.п..

В геологіі існують дві системи визначення віку г.п.- відносний та абсолютний.

В і д н о с н і й вік визначається законом послідовності напластувань Стено (1669 р.) згідно якого чим вище залягає шар, тим він молодший. Для порівняння між собою шарів користуються наступними методами досліджень: палеонтологічнім, стратиграфічнім, петрографічнім, тектонічнім, геоморфологічнім; найбільше значення мають перши два.Ми використуемо

П а л е о н т о л о г і ч н и й метод, який базується на вивченні так званих керівних скам’янілостей решток рослин та тварин і вся осадочна товща г.п. поділяється на окремі одиниці - системи, яруси, горизонти. Згідно метода вся історія Землі може бути представлена геологічним годинником (Рис 4.1 стр. 53 Ц.1.), де 1-кайнозойська ера, 2-мезозойська, 3-палеозойська а також-протозойська і архейська.

Рис.4.1. Геологічний годинник

(Стратиграфічний метод вивчає послідовность напластувань і склад шарів і ті, які лежать нижче давніших за тих, що лежать вище від них.)

А б со л ю т н а система літочислення встановлює вік напластувань г.п. в абсолютних одиницях: в роках, тисячоліттях і т. д., при цьому використовують радіоактивний метод, оснований на природному розпаді ядер нестійких ізотопів (наприклад, радіоактивних елементів) перетворюючи їх в стійкі ізотопи або нові хімічні елементи.

Дата добавления: 2013-12-12