Робота льодовиків

РОБОТА БОЛІТ.

РОБОТА ОЗЕР

О З Е Р А—ПОГЛИБЛЕННЯ З. КОРІ У ВИГЛЯДІ КОТЛОВИН, ЗАПОВ- НЕНИХ ВОДОЮ І НЕ ПОВ’ЯЗАНИХ ПРОТОКАМИ З МОРЯМИ. ЗАЙМАЮТЬ БЛИЗЬКО 6% ПЛОЩІ СУШІ. ЗА ПОХОДЖЕННЯМ БУВАЮТЬ: ТЕКТОНІЧНІ, ЛЬОДОВИКОВІ, РІЧКОВІ, ПРИМОРСЬКІ, ПРОВАЛЬНІ, ВУЛКАНІЧНІ, ЗАВАЛЬНО—ЗАПРУДНІ, ШТУЧНІ. ЗА ХІМІЧНІМ СКЛАДОМ—ПРІСНІ ТА СОЛОНІ. ЗА ВОДНИМ БАЛАНСОМ —СТІЧНІ (ПРІСНІ) ТА СОЛОНІ—БЕЗТІЧНІ. ВІДКЛАДИ ПРІСНИХ— УЛАМКОВИЙ МАТЕРІАЛ ТА САПРОПЕЛЬ. ВІДКЛАДИ СОЛОНИХ—ГАЛОЇДИ, СУЛЬФАТИ ТА ВАПНО. ОЗЕРА ГЕОЛОГІЧНО НЕДОВГОВІЧНІ. ГЕОЛОГІЧНА РОБОТА ОЗЕР ТАКА Ж САМА, ЯК І МОРІВ,ВИКОНУЄТЬСЯ ВОНА ВИКЛЮЧНО ВІТРОВИМИ ХВИЛЯМИ. ОДНАК ДЛЯ ОЗЕР ХАРАКТЕРНІ ТАКОЖ ВІДКЛАДИ ОРГАНІЧНОГО МУЛУ - САПРОПЕЛЮ. ХІМІЧНІ ВІДКЛАДИ - ГАЛОЇДНІ МІНЕРАЛИ (ПОРОДИ). ВІК ОЗЕР НЕДОВГОРІЧНИЙ - ВОНИ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ В БОЛОТА.

БОЛОТА - ЦЕ НАДМІРНО ЗВОЛОЖЕНІ ДІЛЯНКИ СУШІ ПОКРИТИХ РОСЛИННІСТЮ, ТОРФОМ ТА МУЛОМ (САПРОПЕЛЕМ).

БОЛОТА ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ВЕРХОВІ ТА НИЗИННІ (ДІВ. РИС.5. 9. Ц СТР 93.)

РИС. 5.9. ТИПИ БОЛІТ

1-верхове болото; 2-перехідне; 3-низинне

ВЕРХОВІ БОЛОТА ЖИВЛЯТЬСЯ ВИКЛЮЧНО АТМОСФЕРНИМИ ОПАДАМИ. НИЗИННІ – ТАКОЖ ГРУНТОВИМИ ТА РІЧКАМИ. ЗА ПОТУЖНІСТЮ БОЛОТНИХ ВІДКЛАДІВ РОЗРІЗНЯЮТЬ МІЛКІ (ДО 2М), СЕРЕДНІ (2—4М) ТА ГЛИБОКІ (БІЛЬШЕ 4М.)

ВІДКЛАДИ_-ТОРФ (ГРУБА НАПІВРОЗКЛАДЕНА РОСЛИННА МАСА), ЯКА МОЖЕ ПІДСТИЛАТИСЯ ОЗЕРНИМ МУЛОМ (САПРОПЕЛЕМ). ЇХ
НЕ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ЯК ОСНОВИ - ПОТРІБНІ ШТУЧНІ
ОСНОВИ.

Льодовики утворюються в результаті нагромадження снігу вище снігової лінії, тобто, де вони не тонуть. Внаслідок тиску, він перетворюється на ф і р н у —маса з крупних зерен, що з часом пресуються в суцільну кристалічну масу прозорого г л е т ч е р н о г о льоду. Маси нетаючого снігу, фірну, глетчерного льоду, які залягають вище снігової лінії, називають льодовиками, а місце — областю живлення. З цього місця під дією сил тяжіння та тиску він рухаеться до стоку і снігової лініі, ніще якої він тане.(Рис.5. 10. Ц ст..94.)

Рис. 5.10. Профіль льодовика.

А)-зона живлення; Б)-зона стоку;

1-сніг; 2-тріщина (бергшрунд); 3-тріщини

4-снігова лінія

Рис.5.11. Схема морен

а-льодовик у плані; б-в перерізі;

1-бічна морена; 2-серединна морена;

3-кінцева; 4-внутрення;5-донна

Сповзаючи по схилах, він утворює льодовикові язики (долини) та виконує велику руйнівну роботу: кришіть уламки скель, виорує пухкі породи, руйнує своє ложе та переносить і відкладає продукти руйнування. Як наслідок, поверхня русла стирається, шліфується, полірується утворюючи глетчерні дзеркала. На поверхні залишаються шрами або значні заглиблення—жолоби. Ерозійна робота льодовиків наз. е к з а р а ц і є ю, утворені в наслідок цього долини кругоподібної форми наз. т р о г а м и, як що вони заповнюються морем—утворюються затоки –ф і о р д и.

Маси уамкового матеріалу, що захоплюються льодовиками, наз. рухомими м о р е н а м и, Рис.5.10.(Ц. ст..96). Моренні відкладі складаються з різного матеріалу з якого утворюються не високі горби, довжиною до 2км.— д р у м л і н и. Вони також бувають кінцеві (фронтальни), поздовжні (серединні та бокові),та донні. Основни морени утворюються з донної, що залишається після відступу льодовика.

Спільною характеристикою всіх моренних відкладів є те, що вони складаються

з невідсортованого різного за розміром матеріалу. Біля кінцевих морен відкладаються зандрови поля-галька,гравій вкритие сортованим піском яки

потім може бути покрити грунтово- рослинним покривом.Такі місця нерідко

Дата добавления: 2013-12-12